Станом на початок другої декади березня, на переважній більшості площ озимих зернових колосових культур проходить підживлення посівів. Паралельно цьому, з підвищенням температур повітря прискорюється розвиток різних хвороб, збільшуються популяції шкідників.

Про це повідомляється в Держпродспоживслужбі.

Наразі в областях продовжується повільне сходження снігового покриву на полях, який на сьогодні залягає несуцільним, нерівномірним, ущільненим шаром, середньою висотою 1-5 см, максимально місцями до 10-11 см. Глибина промерзання ґрунту коливається в межах 3-13 см.

Перше підживлення озимини, називають регенераційне, проводять по мерзлоталому ґрунту за переходу температури понад 0°С, коли верхній ґрунтовий шар перезволожений. За таких умов добрива швидко розчиняються та поглинаються ґрунтовим вбирним комплексом. Особливо важливим це підживлення є для слаборозвинутих посівів.Екстремальне підживлення: на Харківщині аграрій намагається врятувати посіви озимихЧитати

Поряд з цим на незаборонованих посівах, зокрема на листках нижнього ярусу, відмічено розвиток борошнистої росисепторіозубурої листкової іржігельмінтоспоріозу та кореневих гнилей. Збудники вищезазначених хвороб збереглися на 1-8, макс. 15% (Київська обл.) рослин. На фізіологічно ослаблених посівах ранніх строків сівби на полях, де сніг упав на не промерзлу землю в осередках Волинської, Київської, Житомирської, Черкаської областей спостерігається ураження сніговою плісенню — 1-10% рослин.

У Миколаївській, Одеській та Херсонській областях в озимині, розміщеній здебільшого після стерньових попередників (ярий та озимий ячмінь), спостерігається відновлення живлення личинок хлібного туруна (жужелиці), які за чисельності 0,5-2 екз. на кв.м пошкодили 1% рослин. Личинки здебільшого перебувають у другому та третьому віках (19:81%), тому період пошкодження посівів подовжуватиметься. В осередках за наявності 3-4 личинок на кв.м рекомендується проводити обприскування посівів дозволеними інсектицидами.

За результатами проведеного фітосанітарного моніторингу, у посівах озимого ріпаку Київської та Хмельницької областей 0,5-5% рослин уражені пероноспорозомальтернаріозомкореневими гнилями та бактеріозом коренів. Подекуди в господарствах Київської області сніговою пліснявою уражено 1% рослин. Стан посівів поліпшують підживленням азотними добривами й розпушуванням міжрядь

У Одеській області відмічено початок заселення ріпаку великим ріпаковим та стебловим капустяним прихованохоботниками, шкідниками заселено 3% площі. Середня чисельність імаго 2-3 екз на жовту пастку.

У звітній декаді в Луганській області в лісосмузі на площі 2 га були взяті проби на встановлення відсотка загибелі клопа-черепашки. Проби брали в лісовій підстилці. Відсоток загибелі шкідника становить 8%.Гербіцидний захист зернових: помилки, проблеми та рішенняЧитати

Затоплення нір талими водами (20-80% загибелі) та ефективні захисні обробки істотно вплинули на розвиток, мишоподібних гризунів. Повсюди відмічається зниження чисельності полівок (звичайної, гуртової) та мишей (польової, лісової) особливо у понижених місцях рельєфу. Однак при цьому, на 10-48% посівів озимих культур Запорізької та Херсонської областей зберігається 1-4 жилих колоній на 1 га.

На багаторічних травах, садах, неугіддях 1-4, осередково до 5-8 (Запорізька, Івано-Франківська, Дніпропетровська, Донецька та  Херсонська обл.) жилих колоній на 1 га. Чисельність гризунів зростатиме через розмноження, яке відновиться за середньодобової температури понад +5 ℃, та переселення їх у посіви з достатньою кількістю корму із місць резервацій. Тому особливу увагу варто зосередити на площах озимих зернових та ріпаку, де відмічається надпорогова кількість гризунів (3-5 жилих колоній на га).

Джерело: https://superagronom.com