Світлана Камінець, спеціально для газети «Нова Доба»
Європейська інтеграція України — це не лише політична мета чи зовнішньополітичний курс. Це цивілізаційний вибір, що ґрунтується на глибоких моральних і ціннісних засадах. Ми не просто прагнемо до Європи — ми поступово стаємо нею, утверджуючи власну модель демократії, справедливості та людської гідності навіть у найтяжчі часи війни.
Європа як моральний і цивілізаційний орієнтир
Європа для України давно перестала бути лише географією — це система координат, у якій головне не територія, а цінність людини. В українському суспільстві дедалі більше вкорінюється розуміння, що верховенство права, прозорість інституцій, рівність і повага до гідності — це не формальні вимоги Брюсселя, а основа внутрішнього розвитку держави. Цей процес — не одномоментний, але вже незворотний. Кожен ухвалений закон, кожна реформа судової системи, кожен крок до антикорупційної зрілості — це маленький крок до великої Європи.
Війна як точка неповернення
Російська агресія 2022 року стала для України болючим каталізатором перетворень. Європейський вибір, який ще вчора здавався справою дипломатії, сьогодні перетворився на справу виживання. Коли українці боронять свою землю, вони одночасно відстоюють ті самі цінності, на яких побудований Європейський Союз — свободу, демократію, людяність. Європа, що спершу дивилася на нас як на сусіда, нині визнає в Україні співтворця нового континентального порядку.
Громади — справжні лабораторії європейських змін
Сьогодні саме громади — не міністерства і не великі столиці — є головним майданчиком для реформ. Європейська інтеграція народжується в місцевих школах, лікарнях, на підприємствах, де люди вчаться планувати бюджет, контролювати владу, розвивати партнерство. У невеликому селі Високе на Житомирщині, де за підтримки ЄС відкрили перший дитячий садок, відчуття Європи не в символіці, а в новій якості життя. Європейські стандарти — це про доступність, безпеку, комфорт, людяність.
Реформи праці та зайнятості — як тест на зрілість
Одним із ключових напрямів співпраці з ЄС є модернізація ринку праці. Нова спільна програма ЄС та Міжнародної організації праці на 3,8 мільйона євро спрямована на створення справедливого, інклюзивного ринку праці. Це крок до того, щоб люди з інвалідністю, ветерани, переселенці та молодь отримали рівні можливості для розвитку. Це і є практична євроінтеграція — коли стандарти ЄС стають реальними можливостями для українців.
Громадянське суспільство — серце української демократії
Жоден процес євроінтеграції неможливий без активного громадянського суспільства. Волонтери, журналісти, правозахисники — це не просто спостерігачі, а рушії реформ. Саме громадянська активність зробила Україну взірцем демократії, що відроджується. Європейські партнери визнають, що українці вже довели: демократію не можна нав’язати — її можна лише вистраждати й збудувати власними руками.
Погляд редакції: Європа у нас, а не ми в ній
Коли ми говоримо про Європу, часто уявляємо її як мету. Але, можливо, Європа — це стан душі. Бути європейцем — означає діяти відповідально, мислити критично, довіряти інституціям, але й вимагати від них чесності. Україна, пройшовши через Майдан, пандемію, війну, продемонструвала неймовірну здатність до самовідновлення. Ми не просто прагнемо європейських стандартів — ми вже задаємо нові. І цим здивована сама Європа.
Фінальний роздум
Європейська інтеграція — це шлях не держави, а суспільства. Це довгий, складний, але гідний шлях. Ми вибрали Європу не тому, що хочемо туди втекти, а тому, що хочемо бути собою серед вільних. І коли наші діти виростуть у країні, де поважають закон і гідність, вони не питатимуть: «Коли ми станемо членами ЄС?» Вони скажуть: «Ми — Європа». І це буде найвищим підсумком нашої боротьби.
