У Києві презентували концепцію відродження Житнього ринку, яку розробила громада

4 листопада у кінотеатрі “Жовтень” громадська ініціатива “Житній буде жити” представила концепцію розвитку Житнього ринку — проєкт, який поєднує архітектурне бачення відродження об’єкту, нову модель управління та фінансову стратегію, що дозволить зберегти ринок у власності громади.

Презентована концепція — результат піврічної спільної роботи архітекторів, урбаністів, істориків, фудекспертів і мешканців Подолу в рамках громадської ініціативи “Житній буде жити”, ініціаторами якої виступили архітектор Павло Пекер та шеф-кухар і  громадський активіст Євген Клопотенко. 

У Києві презентували концепцію відродження Житнього ринку
Малюнки надані громадською ініціативою “Житній буде жити”

Основою концепції відродження Житнього ринку став підхід гіпердемократичної архітектури — коли громада виступає замовником проєкту, а архітектори розробляють проєкт виходячи з її запиту. “Житній ринок — це не просто будівля. Це серце Подолу, частина історії міста. Ми не хочемо чергового ТРЦ — ми хочемо живий простір, який залишиться ринком і буде розвиватися для громади, — наголосив Євген Клопотенко. — Ми довели, що можливо створювати проєкти, де громада є повноцінним учасником  процесу”.

Архітектор Павло Пекер презентував функціональне зонування ринку, розроблене на основі результатів трьох публічних зустрічей Громадської робочої групи та соціологічного дослідження потреб громади, яке провело nobr research & design agency. Запропонована модель зберігає основну функцію ринку — торгівлю продуктами харчування, — водночас додаючи комплементарні функції: гастрономічні простори, зону для проведення подій, простір для локальних виробників, ремісників та фермерів.

“Ми створюємо не просто ринок, а багатофункціональний міський простір, який працюватиме цілий день. У центрі — продукти, поруч — локальна їжа, культура, спілкування. Це еволюція ринку” — зазначив Павло Пекер.

Архітектурне рішення також враховує покращення території довкола ринку — створення пішохідних зон, оновлення простору на Житньоторзькій вулиці та відкритих площ біля будівлі, а також забезпечення доступності ринку для всіх категорій громадян. 

За словами Євгена Клопотенка, підготовлена ініціативою фінансова модель доводить, що відновити Житній можливо лишаючи його у власності громади. Вартість першої черги ремонтних робіт оцінюється у 118 млн грн, що дозволить оновити перший поверх без повного закриття ринку.

Команда також представила три можливі моделі управління ринком, які забезпечують збереження комунальної власності та прозору участь громади:

  1. Відкритий конкурс на посаду директора КП із залученням представників громадськості
  2. Оновлення статуту чинного КП “Житній ринок” із запровадженням моделі спільного управління, наглядової ради та громадського контролю

Мета — побудувати прозору систему управління, де громада матиме реальний вплив на рішення, а фінансова звітність стане публічною.

У найближчі тижні ця концепція буде презентована міській владі. Громадська ініціатива “Житній буде жити” наполягає, щоб її пропозиція була розглянута Київрадою разом з вже раніше запропонованими варіантами приватизації Житнього ринку та здачі його у довгострокову оренду. 

“Ми хочемо, щоб Житній залишився у власності громади. Щоб він був простором для життя, для людей, для Києва. І ми готові показати, що це можливо,” — резюмував Євген Клопотенко.

ДовідкаГромадська ініціатива “Житній буде жити” — громадський проєкт, що об’єднує архітекторів, урбаністів, фудекспертів і мешканців Подолу задля створення концепції відродження Житнього ринку на принципах гіпердемократичної архітектури.

У Києві презентували концепцію відродження Житнього ринку