Ці заключні коментарі не є остаточними, адже попереду ще чимало роботи. Але Форум Шумана з безпеки та оборони добігає кінця. Це була коротка, проте насичена зустріч. Ми і прагнули, аби зустріч була короткою – вона розростатиметься надалі. Наступні зустрічі триватимуть довше, аби мати більше часу для нашого обговорення. Утім принаймні сьогодні – це була гарна нагода для всіх нас поділитися міркуваннями одне з одним. Дякую за вашу участь, дякую, що приєдналися до нас у Брюсселі.

Це очевидно, що присутні підтримують і згуртовані довкола заснованого на правилах міжнародного порядку, в основі якого Організація Об’єднаних Націй. Це те, що нас усіх об’єднало.

Ми знаємо, що для того, аби Організація Об’єднаних Націй продовжувала працювати в осерді міжнародної системи, ми мусимо її захищати, охороняти та робити її сильнішою.

Ми також знаємо, що партнерство – це не залежність. Це сила: партнерство посилює нас. Це не залежність, це сила.

І ми також усвідомлюємо, що ми повинні адаптувати наше взаємовигідне партнерство, аби воно справді приносило користь обом сторонам. Це допомагатиме нам виконувати наші міжнародні зобов’язання.

Хочу донести вам таку думку: Європейський Союз народився, аби вирішувати внутрішньоєвропейські проблеми. Європейський Союз виник із попелу війни, з жахливої війни. Європа мало не вчинила самогубство. Ми так багато вбивали одне одного, що врешті-решт вирішили, що потрібно досягти миру – і ми це зробили.

Тоді це відбувалося в час, коли світ був розділений Холодною війною на два блоки і все ще не був глобалізованим. Ми народилися в п’ятдесятих.

Згодом Холодна війна скінчилася, і світ став глобалізованішим. Тепер же Європейський Союз мусить зробити щось більше, ніж просто встановити мир між європейцями. Він має бути таким світовим гравцем, який міг би зробити світ кращим.

Нині Європейський Союз мусить взяти на себе відповідальність. Коли я говорю про відповідальність, я маю на увазі, що ми повинні дійсно серйозно поставитися до цього, аби зробити європейську оборону сильнішою та ефективнішою.

Ми прагнемо стати сильнішим і ціннішим партнером. Звісна річ, всередині НАТО, але і з рештою світу, з усіма, хто хоче докластися до мирного та процвітаючого світу.

Коли я слухав декого з вас на двосторонніх зустрічах і всіх вас на пленарному засіданні, я виокремив щонайменше шість питань, щодо яких я хотів би висловитися.

По-перше, воєнні зусилля, які європейці роблять в Україні, змінили наш образ, наш бренд. Європейський Союз виглядає інакше.

Низка партнерів, які побачили, що ми зробили, очікують, що ми будемо настільки ж швидкими та ефективними у відповіді і на їхні запити. «Те, що ви зробили для України, ваші зусилля, ваші можливості, ваша воля, те, як ви реагували, об’єднавшись швидко, залучивши свої політичні, фінансові, дипломатичні ресурси,  відповідно ми очікуємо, що ви зробите те саме для нас».

І на цей запит потрібно відповісти. Це нова ініціатива для нас.

Наприклад, щодо оперативного навчання або підтримки наших партнерів у таких важливих сферах, як розвідка, логістика, кібер- та гібридна війни. Ми мусимо бути в змозі виправдати ці очікування та застосувати підхід «навчай і оснащуй», про який я говорив на початку.

По-друге, я чув заклики від багатьох партнерів щодо поставок летального обладнання в рамках Європейського фонду миру (ЄФМ).

І, власне кажучи, ми працюємо над тим, аби найближчими місяцями розпочати поставки такого обладнання нашим африканським партнерам. Надати Нігеру боєприпаси для ґвинтокрилів – це один приклад. Допомогти Сомалі боєприпасами для тренувань.

Так, те, що ми зробили, використовуючи Європейський фонд миру для надання летального обладнання країні, яка перебуває у стані війни. Ми і повинні, і зможемо, і будемо підтримувати інших партнерів в інших конфліктах по всьому світу.

По-третє, партнерство за визначенням мусить бути двостороннім процесом. І я хотів би бачити більше партнерів як учасників наших місій та операцій за кордоном.

Чимало вже роблять це: Грузія, Сербія, Чилі. Коли я бачу чилійських солдатів у нашій операції в Сараєво, то кажу: «Гаразд. Це глобальний підхід. Якщо Чилі відчуває себе залученою до участі в підтримці миру на Балканах, це означає, що ми будуємо світове співтовариство». Протягом останніх десятиліть ви зробили значний внесок. І Марокко та Йорданія вже домовилися щодо законодавчої бази, яка дозволить їм робити те саме. І партнери в Африці на південь від Сахари також можуть висловити [свій] інтерес.

Отож, будь ласка: наші місії та операції відкриті для вашої участі, і це може бути лише на користь усім нам. Двері відчинені, і я сподіваюся, що ми зможемо розвинути цю дискусію.

По-четверте, на додаток до нашої тривалої співпраці з міжнародними та регіональними організаціями, ми повинні визнати внесок, який можуть зробити окремі партнери – від Азії до Африки. На двосторонньому рівні як учасники миротворчих операцій, чи то під егідою ООН, чи Африканського Союзу, до прикладу.

І ми повинні запропонувати цільову підтримку окремим партнерам, як ми це робимо з Руандою для їхньої вкрай ефективної операції в Мозамбіку.

Ми не можемо самі піти туди і ступити на цю землю, але можемо надавати підтримку [шляхом] орієнтування на виконавців, які показують надзвичайну ефективність, як-от Руанда демонструє в Мозамбіку.

По-п’яте, я бачу, що зростає зацікавленість спільними навчаннями.

Наша операція [EUNavFor] «Атланта» має тривалу історію військово-морських навчань спільно з партнерами в північно-західній частині Індійського океану. Я вірю, що це продовжуватиметься та посилюватиметься, і [що] інші військово-морські сили Європейського Союзу робитимуть те саме в інших регіонах, зокрема у Гвінейській затоці. Я запрошую всіх, хто бажає взяти участь у цій скоординованій присутності військово-морських сил у багатьох місцях – Гвінейська затока є однією з них, чи не найбільш складною та важливою після Сомалі.

Проведення першого заходу Livex в межах Європейського Союзу заплановано до кінця року, під час головування Іспанії в Раді Європейського Союзу. Це буде перший такий захід, [проте] буде більше.

І останнє, але не менш важливе: цей Форум Шумана не повинен бути одноразовою подією. Ви прийшли, ми обговорюємо, ви йдете – і все на тому скінчилося. Ні, я прагну перетворити це на регулярний захід. Продовжуймо тиснути на самих себе, аби забезпечити конкретні подальші дії.

Як я сказав на початку, Європейський Союз серйозно сприймає свою роль у світі, в якому ми живемо. Це аж ніяк не світ 1945 року. Навіть не світ кінця минулого століття. Це зовсім інакший світ. І в цьому новому світі ми можемо робити більше та краще.

Саме тому я запрошую вас на наступний Форум Шумана. Ми плануємо проводити його один раз кожні два роки, однак пропоную провести такий форум наприкінці наступного року до завершення моєї каденції. Це буде гарна нагода знову побачити вас і продовжити співпрацю – навіть коли на зміну нам прийде інша команда. Адже дух Європи має продовжувати розвиватися упродовж наступних років.

Отож, щиро вдячний за вашу участь. Дякуємо Європейському парламенту за те, що прийняв нас сьогодні у своєму приміщенні. Дякуємо працівникам [Європейської] служби зовнішніх справ (EEAS), які стояли за організацією цього заходу.

І до зустрічі незабаром на наступному Форумі Шумана.