Сьогодні вона відзначається у ці післявеликодні дні – є приводом згадати про людські страждання і віддати пошану жертвам Чорнобиля. А також жертвам рашиської окупації станції і зони відчуження.
Катастрофа принесла горе в тисячі українських родин, залишила невиліковні рани в серцях мільйонів людей. Ми схиляємо голови перед пам’яттю тих, хто став її жертвою і хто ціною свого життя, свого здоров’я усував її наслідки. Загинули люди, сотням тисяч громадян завдано непоправної шкоди здоров’ю, величезні території забруднені радіоактивними матеріалами. Рік тому станцію окупували, рашиськи нелюди і творили тут свої кроваві злочини… Але життя триває і всі ми повинні щось зробити для тих з «чорнобильців», хто сьогодні живе поруч з нами… Зробити…і пам’ятати… адже це минуле нашого народу, а без минулого немає майбутнього…
Чорно́бильська катастро́фа — техногенна екологічно-гуманітарна катастрофа, спричинена двома тепловими вибухами і подальшим руйнуванням четвертого енергоблока Чорнобильської атомної електростанції, розташованої на території України (колишньої УРСР), в ніч на 26 квітня 1986 року. Руйнування мало вибуховий характер, реактор було частково зруйновано і в довкілля викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Відбувся викид потужністю 300 Хіросім. На думку багатьох, ця подія та офіційна реакція на неї, що була продемонстрована Москвою, стала однією з причин розпаду СРСР. Ця надзвичайна подія, яку називають найстрашнішим цивільним ядерним інцидентом у світі, є однією з двох аварій атомної енергетики, оцінених як 7 (найбільший ступінь тяжкості) за Міжнародною шкалою ядерних подій, іншою є ядерна катастрофа на Фукусімі в Японії 2011 року. Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком. Початкове реагування на надзвичайну ситуацію разом із подальшою дезактивацією навколишнього середовища, залучило понад 500 000 осіб і коштувало 18 мільярдів рублів — приблизно 68 мільярдів доларів США 2019 року, з поправкою на інфляцію. Захисний бетонний саркофаг Чорнобильської АЕС було споруджено до грудня 1986 року. Він зменшив поширення радіоактивного забруднення від уламків і захистив їх від атмосферних впливів. Укриття також забезпечувало радіологічний захист для робітників непошкоджених реакторів на майданчику, які були перезапущені наприкінці 1986 і 1987 років. Однак ця захисна споруда мала прослужити лише 30 років і вимагала значного посилення на початку 2000-х років. 2017 року, «Укриття» суттєво доповнили новою безпечною оболонкою Чорнобильської АЕС, яка була зведена навколо старого саркофагу.
Цей більший непроникний корпус призначений для видалення як застарілого саркофага, так і уламків реактора, утримуючи всередині радіоактивні матеріали. Очищення передбачається завершити до 2065 року. Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60 % радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 300 000 осіб евакуйовано із зон забруднення. Чорнобильська аварія стала подією великого суспільно-політичного значення для колишнього СРСР і світу. Це наклало деякий відбиток на хід розслідування її причин. Підхід до тлумачення фактів і обставин аварії, змінювався з часом і повністю єдиної думки не існує досі. Спершу, тодішнє керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати розміри трагедії, але після повідомлень зі Швеції, де на АЕС Форсмарк було знайдено радіоактивні частинки, принесені з західної частини СРСР, та оцінки обсягів зараження, розпочалася евакуація близько 130 000 мешканців Київської області із забруднених районів. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед ліквідатори катастрофи.
Навколо ЧАЕС створено 30-кілометрову зону відчуження. 2016 року, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, було створено найбільший на теренах України, Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник.
Окрема історія – це Чорнобильська АЕС, у дні рашиської окупації, там у найнебезпечнішому місці на землі, російські «мавпи з гранатами», наробили чимало лиха. На станції були дві лабораторії для досліджень актуальних проблем радіаційного впливу та характеристик речовин. Окупанти знищили лабораторію в «Екоцентрі», а також проникли у сховище джерел іонізуючого випромінювання, у якому зберігалися зразкові радіоактивні розчини та калібрувальні джерела. У ній орки викрали та пошкодили 133 джерела іонізуючого випромінювання активністю приблизно 7 мільйонів Бекерелів, що можна порівняти зі 700 кг радіоактивних відходів із наявністю бета та гамма-випромінювань. В «Енергоатомі» говорять, що навіть невелика частина цієї активності є смертельно небезпечною за непрофесійного та неконтрольованого поводженню з нею. Де зараз перебувають викрадені джерела невідомо. Цілком ймовірно, що окупанти могли забрати зразки палива та джерела іонізуючого випромінювання як… сувеніри! Також окупанти знищили та розграбували офіси та лабораторію Інституту проблем безпеки АЕС, розграбували і гаражі з автівками, якими перевозили науковців. Вивозили в невідомому напрямку запасні частини. З 15 морських контейнерів, які стояли на території малої будівельної бази, шість теж забрали з собою. З квітня 2022 року, над ЧАЕС знову майорить український прапор, а рівно рік тому – МАГАТЕ вдалося відновити прямий зв’язок з Чорнобильською станцією, яка була під окупацією російських військових понад місяць.
Зараз працівники «Енергоатому» продовжують наводити лад та підраховувати збитки від окупації. На річницю Чорнобильської катастрофи чекають з офіційним візитом експертів МАГАТЕ на чолі з гендиректором Рафаелем Гроссі. Команда співробітників МАГАТЕ з ядерної безпеки, безпеки та гарантій перебуватиме в Чорнобилі з 26 квітня. Експерти привезуть необхідне обладнання, проведуть радіологічні та інші аналізи на ЧАЕС.
