Українська вишиванка – це не просто одяг, а справжнє мистецтво, яке втілює в собі багато символіки та значень. Своєрідний сакральний образ, вона стала не тільки символом національної ідентичності, але й об’єднала українців навколо своєї культурної спадщини. Свято української вишиванки є свідченням глибоко вкорінених традицій, духовності та творчості українського народу. Вишиванка втілює в собі багато символів і знаків, які мають своє походження ще з давніх часів. Один з найвідоміших символів, який часто зустрічається на вишиванках, – це “сонце”. Воно символізує силу, життєдайну енергію та плодючість. Лінії і квіткові орнаменти, розташовані на вишивці, передають рух та гармонію. Всі ці символи мають свої глибокі корені у віруваннях та культурі українського народу.

Крім символіки, вишиванка має історичне значення. Українські вишиванки декорували одяг наших предків ще з найдавніших часів. Вони використовувалися як обереги від злих сил, а також як засіб вираження національної гордості та самовираження. Проходження вишиванки через покоління створило особливий етнічний код, який передається від матері до доньки, від бабусі до внучки, зберігаючи історію та традиції українського народу.

Хлопець – підліток у вишиванці. Київ. 2018 рік. Фото: Олег Спорников

Свято української вишиванки є способом вшанування та визнання цінності національної культури. Воно стало платформою для вираження гордості за свої корені, спадщину та ідентичність. Кожна вишиванка, кожен орнамент, кожен квітковий мотив мають свою унікальну історію та глибокий зміст.

Свято української вишиванки також відображає розмаїття регіональних традицій. Україна, як країна з багатогранною культурою та національними особливостями, відрізняється різноманіттям стилів та орнаментів вишиванок в різних регіонах. Кожен регіон має свої унікальні мотиви, колорит та особливості, які відображаються у вишивках. Це свідчить про багатство культурної спадщини та розмаїття українського народу.

Свято української вишиванки також викликає почуття єднання та спільності серед українців, незалежно від їх місця проживання чи соціального статусу. Це свято створює можливість зібрати разом людей, які ділять спільні цінності та культурні традиції, і показати світові багатство української культури.

Свято української вишиванки сприяє також збереженню та відродженню національної майстерності. Воно стимулює інтерес до вивчення вишивки, розвиток художніх навичок та традиційних ремесел. І киянам, можна доволі легко задовольнити свою зацікавленість розвитком вишиванки.

Фото надане, читачем “Нової Доби” – Мариною Марченко

З 17 травня у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва відкрита виставка вишитих сорочок XIX – початку XX століть з колекції музею.

На виставці представлено зразки із  с. Власівка Зіньківського р-ну і с. Лютенька Гадяцького р-ну Полтавської обл., кошулі з Київської, Сумської та Чернівецької обл., зокрема, із с. Виженка Вижницького р-ну Чернівецької обл. та пам’ятки із с. Нижнє Кривче Борщівського р-ну Тернопільської обл.

Раніше ці вишиті сорочки можна було побачити в музейній експозиції лише у вітринах разом з іншими елементами костюма того чи іншого регіону України. А нині у відвідувачів музею є можливість не тільки оглянути сорочки з близької відстані, але і роздивитись особливості їх крою, пошиття та гаптування.

Виставкову експозицію доповнюють та глибше розкривають її зміст малюнки із графічні серії відомого київського митця Олександра Міловзорова із зображеннями повних строїв, які містять представлені сорочки.

Така комплексність показу дає можливість представити загальну цілісність святкового ансамблю українського народного костюма кінця ХІХ – початку ХХ століть.  

Виставка триватиме з 17 до 31 травня.

18 травня вхід в музей вільний.

Кавер-фото: Олег Спорников