3 серпня о 16.00 у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва відкривається виставканародної майстрині із села Волсвин на Львівщині Катерини Коліди (1922 – 2001). Вперше творчий доробок сільської рукодільниці з родинної колекції, який пролежав в скринях півстоліття, буде презентований у музейній інституції для широкого загалу. – повідомляє сайт Парламентський клуб неурядових організацій
Рідні Катерини Коліди розповідають, що жінка усе життя працювала в колгоспі й не мала художньої освіти. Вечорами та ночами вишивала килими, камізельки, сорочки, рушники, подушки, заквітчані особливою технікою гладі, яку сама вдосконалила.
«У бабусі був неабиякий хист до малювання, – ділиться спогадами онука майстрині Оксана. – Спочатку вона малювала милом на сукні фантастичні квіти, а тоді бралася за голку. Часом Катерина Климівна була незадоволеною результатом і могла випороти величезний шмат роботи, над яким працювала кілька місяців. Вона була сама собі і художник, і дизайнер, і критик.
Рух її голки з яскравою ниткою у дитинстві був для мене магічним процесом. Малювати, вишивати було її внутрішньою потребою. Коли вона стала зовсім немічною і збиралася з силами та сідала вишивати, то казала: :«Я то люблю, діти…».
Зі слів родичів, бабуся Катерина без вагань позичала вишиті килими для того, щоб прикрашати весілля. Так у рідному селі Волсвині сірі брезентові шалаші перетворювалися у казкові шатри. Вишивала майстриня до глибокої старості та багато своїх робіт дарувала сільській церкві. Її килимами й досі прикрашають храм на великі свята.
Нині вишиті вироби, створені талановитими руками Катерини Коліди, зберігає її сім’я, передає з покоління в покоління та розповідає про свою чарівну бабусю, яка мала добре серце, веселу вдачу та понад усе любила вишивати.
На відкритті виставки будуть присутні рідні Катерини Климівни, для яких її роботи стали сімейною реліквією.
Виставка триватиме до 27 серпня 2023 року.
