Депутати ухвалили законопроєкт №9587-д, який має автоматизувати фіксацію корупційних порушень — його направили на підпис Зеленському. Аналітики Центру спільних дій пояснили, чому деякі норми проєкту закону не відповідають інтересам громадян.
Згідно з прийнятим законопроєктом, протоколи за невчасну подачу декларацій складатиме ІТ-система автоматично. У Центрі спільних дій вважають, що це дозволить уникнути впливу людського фактору на відносини між декларантами та Національним агентством із запобігання корупції (НАЗК). Інформація про декларації буде автоматично внесена в реєстр, знижуючи можливість недотримання термінів подачі декларацій.
Крім того, законопроєкт встановлює строк зберігання даних у «реєстрі корупціонерів». Інформацію про адміністративні правопорушення, пов’язані із корупцією, зберігатимуть протягом року, а про кримінальні — до погашення судимості. Укомплектовується також список поважних причин несвоєчасного подання декларацій. Це, зокрема, технічні збої в роботі офіційного вебсайту НАЗК або обставини непереборної сили, як-от: епідемії, військові події, стихійні лиха тощо.
Однак в Центрі спільних дій застерігають, що за новими правилами деякі особи зможуть уникати потрапляння до «реєстру корупціонерів». Так, при сплаті відповідного штрафу не вноситимуть до реєстру імена тих, хто не подав вчасно декларацію щодо майна вартістю до 1,3 млн гривень.
«Ця норма значно обмежить можливість громадянського суспільства наглядати за дотриманням доброчесності чиновниками. А це підриває інститут репутації, бо дозволить держслужбовцям легше уникати відповідальності», — пояснює аналітик Олексій Волошин.
У Центрі спільних дій рекомендують президенту Зеленському накласти вето на законопроєкт та подати пропозицію виключити норму, яка дозволяє не вносити порушників у Єдиний державний реєстр після сплати штрафу.
