Електронне декларування запрацює в Україні вже цього року, а подані декларації потраплять у відкритий доступ відразу, а не через рік. Відповідний закон Володимир Зеленський підписав у жовтні. Це було б неможливо, якби не активна участь громадян, які домоглися відкриття декларацій вже цього року. В Центрі спільних дій розповіли про історію проблеми з декларуванням та пояснили, що зміниться для чиновників.
Чому було важливо відновити декларування
Широкомасштабне вторгнення у лютому 2022 року фактично зірвало подання декларацій за 2021 рік. На другий тиждень повномасштабної війни народні депутати ухвалили закон, який відтермінував обовʼязкове декларування до кінця воєнного стану. Зробили це з міркувань безпеки, щоб із відкритих декларацій не можна було побачити, де мешкають чи на якому авто їздять публічні посадовці. Подати декларацію зараз можна виключно добровільно.
Станом на початок вересня декларації за 2021 рік подали 402 тисячі публічних службовців. Це трохи більше половини від усіх декларантів, яких, за даними Національного агентства з питань запобігання корупції, є близько 700 тисяч. За 2022 рік декларацій подали ще менше – це зробили 282 тисячі службовців.
Електронне декларування і перевірка декларацій НАЗК є дієвим інструментом запобігання корупції. У 2021 році Агентство провело повну перевірку 1026 декларацій, в яких виявило недостовірних відомостей на 1,2 мільярда гривень. Наприклад, вже колишній депутат Медведчук помилився у декларації на 73 мільйони гривень. НАЗК провела перевірку 183 декларацій після звернень журналістів та громадян про можливе недостовірне декларування публічних посадовців. І виявила порушення в трьох із чотирьох декларацій.
Саме тому відновлення електронного декларування було однією з вимог Єврокомісії для виконання кандидатських вимог України. А також обов’язковим пунктом для продовження співпраці з МВФ. В парламенті почали говорити про відновлення декларування восени минулого року і лише 5 вересня 2023 року ухвалили відповідний закон.
Що змінює новий закон
Народні депутати зобовʼязали публічних чиновників, які не подали декларації у 2022 і 2023 роках, зробити це до 31 січня 2024 року. Йдеться про декларації за 2021-2023 роки.
До переліку осіб, які будуть зобовʼязані декларуватися, додали членів військово-лікарських комісій, лікарсько-консультативних, медико-соціальних експертних комісій, а також позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій. Це повʼязано з тим, що в роботі таких комісій багато корупційних ризиків і декларування дозволить виявити необґрунтовані активи.
Військові зобовʼязані подати декларації впродовж 90 днів після закінчення воєнного стану або завершення з військової служби. Ця норма не стосується членів військово-лікарських комісій, льотних комісій, а також терцентрів комплектування, військових, які займають управлінські посади в центральних та місцевих органів виконавчої влади. Подаватимуть декларації одразу військові, які здійснюють підготовку, організацію та закупівлю товарів та послуг.
Закон також врегульовує порядок декларування військових, які зараз є полоненими чи інтернованими. Вони зобовʼязані подати декларації не пізніше 90-го дня після повернення на підконтрольну Україні територію.
Народні депутати також внесли зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення, які дозволяють уникнути відповідальності у разі подання завідомо невірних даних в декларації на суму до 1 294 000 гривень. У разі сплати штрафу особа не вважатиметься такою, до якої застосували адміністративне стягнення. Йдеться фактично про індульгенцію для чиновників, яка дозволить уникнути потрапляння в реєстр корупціонерів.
Декларації все ж стануть публічними
Основною точкою напруги лишалось питання відкриття декларацій. Відповідно до редакції закону, яку депутати ухвалили раніше, відкритими були б лише декларації тих осіб, які дали на це згоду.
Така норма обурила громадянське суспільство та західних партнерів України. На президентському сайті петиція із закликом ветувати ухвалений законопроєкт менше ніж через добу набрала 25 тисяч підписів, а за два дні подолала позначку у 60 тисяч.
На це відреагував президент. Він наклав вето на ухвалений законопроєкт і запропонував зміни, за якими НАЗК забезпечить відкриття реєстру не пізніше ніж на 60-тий день з моменту набуття чинності законом. Також наступного дня після завершення воєнного стану Нацагентство зобовʼязане відкрити всі декларації, які до того були закриті з міркувань безпеки.
Як вважають у Центрі спільних дій, ухвалення цього закону – це ще один приклад важливості громадського контролю за діями влади. Лише після втручання громадськості вдалося відстояти норми, які дозволяють контролювати статки чиновників навіть під час воєнного стану.
Післямова редактора “Нової Доби”
Мої спогади про той період, коли я працював радником Голови Національного Агентства запобігання корупції – Наталії Корчак, завжди залишатимуться в моєму резюме як особливий час у професійному житті. Ця робота була викликом, але водночас дала мені можливість бути частиною історичних змін, які тоді тільки починалися. На той момент, коли я приєднався до команди агентства, українська система декларування була на початковому етапі свого розвитку. Реєстр електронних декларацій був створений, але функціонував з численними проблемами. Система була надто важкою для громадян, а також самі декларації не завжди були точними і надійними. Початок моєї роботи у Національному Агентстві запобігання корупції був складним і вимагав великих зусиль від усіх учасників команди. Ми були покликані не лише вирішити технічні проблеми реєстру, але насамперед змінити культуру декларування серед українських чиновників. Однією з найважливіших наших завдань було поліпшення якості декларацій. Ми працювали над тим, щоб зробити процес декларування більш зрозумілим і простим для громадян.
Ми впроваджували навчальні програми та семінари для чиновників, щоб допомогти їм правильно та чесно декларувати свої доходи та майно. І, звісно ж, ми працювали над вдосконаленням технічної сторони реєстру електронних декларацій. Ми впроваджували нові системи безпеки та прозорості, щоб забезпечити надійність даних і захист особистої інформації. З часом, наші зусилля такі почали приносити плоди. Декларації стали точнішими, а реєстр електронних декларацій більш надійним. Ця робота була надзвичайно важливою для будівництва довіри громадян до державних структур і боротьби з корупцією. Працюючи у Національному Агентстві запобігання корупції, я відчував себе частиною великої зміни. І неважливо, що палацові інтриги дуже швидко набридлі мені, я зрозумів, що запобігання корупції – справа клопітка і навіть інтимна. Вона не має йти поруч з дрібними склоками та політичним підкілим’ям. Але, на жаль тоді – це було так…
Проте дуже хочеться сподіватися, що саме ми тоді заклали підвалини стабільності процесу декларування. Сподіваючись на майбутнє, ми вірили, що наші зусилля стануть важливим етапом у будівництві більш справедливого та прозорого суспільства в Україні. Навіть у найтяжчі моменти, коли здається, що боротьба з корупцією – найскладніша і найдовша дорога до прозорого і демократичного суспільства. Отже, у відкриття системи декларування – недивлячись ні на які маневри їх головних рецепієнтів – народних депутатів, є заслугою нашого українського громадянського суспільства, і зовсім трошечки тих, хто стояв у витоків цього цього процесу…
Олег Спорников
