Такі цифри є виявом лише урядових зусиль і найбільшим відсотковим показником серед всіх країн-партнерів. Водночас, бізнес та громадські організації Литви також реалізують різноманітні проєкти підтримки – гуманітарні, відновлення освітньої інфраструктури тощо. Про це розповів посол Литви в Україні Вальдемарас Сарапінас під час чергового засідання Українсько-литовської ділової ради. Участь у ньому взяли посли України в Литві та Литви в Україні, представники Верховної Ради, Кабміну, Держвідновлення, бізнес обох країн.
Організаторами заходу виступили Український союз промисловців і підприємців та Конфедерація промисловців Литви. +Ділова рада зібралася на наступний ранок після оголошення історичного рішення Європейської Ради про початок перемовин з Україною про вступ. Литовські партнери привітали українських колег та запевнили, що і надалі всіляко сприятимуть і підтримуватимуть Україну.
«Литва готова надати необхідну експертизу», – сказав пан Сарапінас.
У свою чергу, президент УСПП Анатолій Кінах відмітив надзвичайно позитивну динаміку нарощування економічної співпраці між країнами. За 9 місяців цього року товарообіг вже склав 1,48 млрд. доларів (приріст на 19,5%). За його словами, це результат багаторічної співпраці між діловими колами обох країн.
Цьогоріч виповнилося 10 років з дня утворення Литовсько-української та Українсько-литовської ділових рад – ефективного інструменту співпраці між бізнесом обох країн.
Саме зараз відкриваються нові можливості для поглиблення контактів між промисловцями та підприємцями. Україні доведеться відбудувати великий обсяг зруйнованої інфраструктури, і литовський бізнес може брати в цьому активну участь, привносячи сучасні стандарти менеджменту, інноваційні технології та обладнання, європейські норми якості.
Відтак, засідання ділової ради було присвячене здебільшого залученню литовського бізнесу до проєктів реконструкції та будівництва інфраструктури в Україні.
Відмантас Янулявічус, президент Конфедерації промисловців Литви, розповів, що його організація та УСПП підписали меморандум про співпрацю в даному напрямі. Також Конфедерація стала партнером Назовні – цифрового сервісу МЗС України, який сприяє українському бізнесу вийти на іноземні ринки та налагодженню нових ділових контактів.
Після пленарної частини учасники перейшли до конкретних питань. Серед пріоритетів – максимальне спрощення умов роботи для іноземних інвесторів, зокрема і литовських.
Айварас Каралюс, голова Литовсько-української ділової ради і Генеральний директор Групи компаній BT Invest зупинився детальніше на темах оподаткування, переказів іноземної валюти, страхування військових ризиків.
Значна частина засідання була присвячена сфері транспортної інфраструктури. Нагадаємо, Литва максимально сприяє використанню своїх портів для морського експорту України, а також розвитку інтермодального залізничного сполучення Україна-Польща-Литва (пілотні проєкти вже запущені).
Джугас Шауліс, директор із питань комунікацій і маркетингу адміністрації морського порту Клайпеда презентував присутнім потужності порту Клайпеда щодо вантажів з/до України.
Його колега – Дарюс Сунклодас, директор компанії Teknom – розповів детальніше про ремонт залізничних локомотивів та постачання, підтримку та контроль за інфраструктурним обладнанням і системами, які може здійснювати литовська сторона.
Щодо Плану відновлення України від наслідків війни, то литовці, окрім того, що підтримують нас фінансово і обстоюють виділення нарешті ЄС обіцяних 50 млрд. євро, готові передати нам і нові технології для цього процесу. Зокрема, йдеться про інструменти 3D планування для українських міст. Пілотними проєктами цифровізації відбудови можуть стати Буча та Бородянка.
Юліус Сакалаускас, генеральний директор компанії SoliTekcells представив рішення для енергонезалежності – сонячні модулі, інтегровані сонячні модулі замість даху, акумулюючі батареї тощо.
Загалом учасники ділової ради наголосили на тому, що кооперація між українським і литовським бізнесом буде вигідна і для спільного виходу на треті ринки, першочергово – ЄС. Участь нашого підприємництва в тому чи іншому виробництві може масштабувати його і сприяти розвитку галузі переробної промисловості в Україні. Це те, що обстоює Український союз промисловців: нам потрібна продукція із доданою вартістю, а не експорт переважно сировини. Відтак, це дасть можливість створити в Україні нові робочі місця із гідною оплатою праці і сформувати довгострокову економічну стратегію.
