Незважаючи на повномасштабну агресію рф, українська економіка адаптувалася до реалій воєнного стану та показує позитивну динаміку. За оцінками уряду, зростання ВВП за січень-листопад 2023 р. +5,5%. Наступного року прогноз становить +4,6%. Проте затяжна війна збільшує потребу невідкладного пошуку ресурсів на оборону та відбудову. Україна надалі критично залежить від підтримки партнерів, зокрема для фінансування поточних бюджетних потреб. Необхідний обсяг зовнішньої фінансової підтримки на 2024 рік становить близько 40 млрд дол.
Бізнес вже відчуває брак кваліфікованих спеціалістів. Через війну 6,33 млн осіб або понад 15% населення країни знаходяться в статусі біженців за кордоном, переважно в ЄС. Досі не розв’язані проблемні питання щодо кредитування економіки, зменшення податкового та регуляторного тиску, через що збільшилася міграція бізнесу в країни ЄС. Тільки в Польщі за останні 2 роки українці відкрили 27 тис. компаній, де були власниками чи співвласниками.
Тим часом в Україні кількість платників податків скоротилася. За даними громадських моніторингових проєктів і УСПП, з початку 2020 року і до сьогодні ця цифра впала на 10,3% або на 28,7 тис. платників податків. Переважно закрився малий бізнес, котрий не витримав проблем із блокуванням податкових накладних, термінів по звітності, браку фінансових ресурсів.
Все це потребує злагодженої роботи уряду, парламенту, НБУ та самих підприємців по виробленню економічної стратегії, адаптованої до викликів воєнного стану.
Про це йшлося на підсумковому в 2023 році засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану. У заході взяли участь представники міністерства економіки, Верховної Ради України, аналітичних інституцій – Національного інституту стратегічних досліджень, Українського товариства фінансових аналітиків, профспілки, роботодавці, ділові організації України тощо.
Антикризовий штаб оприлюднив аналіз поточного стану економіки України та визначив пріоритети на наступний рік.
Президент Українського союзу промисловців і підприємців, голова Антикризового штабу Анатолій Кінах зазначив, що головними напрямками є модернізація оборонно-промислового комплексу, вихід на серійне виробництво боєприпасів та спецтехніки, а також в глобальному плані – збільшення економічної самодостатності України. Відтак, необхідно конкретизувати План відновлення України, приділивши увагу програмам розвитку агропромислового комплексу, металургії, будівельної галузі, переробки в АПК, транспортній логістиці, індустріально-інноваційній політиці.
Всі пропозиції з означених напрямів УСПП та Антикризовий штаб вже подав в уряд, парламент та РНБОУ.
«Вчора ми отримали лист від РНБОУ, що наші пропозиції опрацьовані і зараз перебувають на розгляді в Офісі президента», – поінформував Анатолій Кінах.
Він розповів про деякі практичні досягнення Антикризового штабу, який зміг повпливати на якісні державні рішення в економічній сфері.
Найбільше зрушень – в адаптації засад грошово-кредитної політики до потреб відновлення економіки в умовах воєнного стану.
Так, за рекомендаціями АШ, розпочато цикл зниження облікової ставки раніше, ніж передбачалося попереднім прогнозом НБУ. Наразі ставка становить 15% (до цього – 25%). Затверджено Стратегію пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування. Окремі валютні обмеження вже пом’якшено.
З метою створення сприятливих умов кредитування бізнесу на деокупованих територіях, з урахуванням пропозицій АШ Мінекономіки було розроблено проект урядової постанови № 1016 від 22 вересня 2023.
Так, деокуповані території для цілей кредитування визначаються “зоною високого воєнного ризику – території можливих бойових дій”, які включені до Переліку територій, затвердженого Мінреінтеграції.
Для суб’єктів, які проводять господарську діяльність в зоні високого воєнного ризику, Постановою передбачено збільшені ліміти кредитування (до 150 млн. грн.) та знижені відсоткові ставки (до рівня 1 % річних у перші два роки кредитування, у подальшому 5 % річних на інвестиційні цілі, до рівня 3 % річних на цілі фінансування оборотного капіталу).
Пріоритетними напрямками Програми 5-7-9% визначено фінансування переробної промисловості, збільшені ліміти її кредитування (до 150 млн. грн.), а також продовжують працювати знижені відсоткові ставки.
Розпочала роботу ініційована УСПП Експертна рада з питань будівельної промисловості, до якої ввійшла голова профільного комітету ВРУ Олена Шуляк, представники Кабміну, а також ключових асоціацій галузі. Проведено перше її засідання та вже визначено пріоритетні питання, над якими працюватимуть сторони в найближчі місяці.
В наступному році УСПП і Антикризовий штаб працюватимуть щодо удосконалення транспортної логістики (з урахуванням проблематики на західних кордонах) для експортерів, системи бронювання фахівців та організації службових відряджень (на тлі змін в процесах мобілізації), а також забезпечення кадрових, ресурсних потреб для промислових виробників.
У своєму виступі заступник директора Інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло відзначив, що українська економіка, схоже, справді адаптувалася до викликів воєнного стану. Проте експерт назвав це адаптацією очікувань. Натомість нам потрібна адаптація діяльності.
Спрощено це означає переведення економіки на воєнні рейки в сучасному розумінні цієї концепції.
«По факту нам потрібно створити унікальну модель демократичної ринкової економіки, яка б працювала над завданням збільшення обороноздатності України та фінансової, ресурсної і технічної спроможності Сил оборони», – зазначив пан Жаліло.
Для цього необхідно розвивати власне виробництво, а також накопичувати ресурс і для масштабних закордонних закупівель зброї та обладнання. На це потрібні кошти, які якраз і має давати працююча економіка, експорт тощо.
«Низка послідовних кроків: переконати міжнародних партнерів (передусім МВФ), що інструменти макроекономічної стабільності потрібно адаптувати до воєнного часу (business as usual не вийде); пере спрямувати використання гуманітарної допомоги на завдання відновлення економіки і створення нових робочих місць; підтримати інвестиційні витрати бізнесу на відновлення його роботи і потужностей», – пояснив експерт.
Окрім всього іншого, треба максимально спростити адміністрування податків, додає віце-президент УСПП Юлія Дроговоз. За її оцінкою, це найбільша проблема підприємців, яку вони відзначають в опитуваннях. Блокування податкових накладних – перманентний головний біль бізнесу.
«Податкова оперує показником в 1-2% заблокованих накладних, проте слід подивитися і на інші цифри. Так, якщо розглядати по сумі ПДВ, то це вже 3-4%, а по кількості платників податків – і взагалі до 20%», – зазначила Юлія Дроговоз.
Вона пояснила: страждає переважно малий бізнес, який дуже часто не може вирішити проблему із блокуванням податкових накладних. Через це, а також через нестачу фінансового ресурсу такі бізнеси часто закриваються. Цим і можна пояснити той факт, що у липні 2023 кількість ризикових платників податку , реєстрація яких була анульована, зменшилася із 32 тис. осіб до 28,8 тис. в серпні 2023 року.
По всім озвученим на засіданні напрямам Антикризовий штаб сформує загальні рекомендації, а також деталізовані рішення, які будуть передані в парламент, Кабмін, Національний банк та РНБОУ.
У свою чергу, УСПП продовжуватиме роботу із залучення зовнішніх фінансових ресурсів в проєкти із відбудови України, шукатиме партнерів для українських експортерів, надаватиме експертизу проектам нормативних актів тощо.
