Допомогти відновитися, повернути бажання жити та будувати нові цілі – це основна мета реабілітації українських захисників та захисниць. На сьогодні для цього використовують десятки методів. У рейтингу найдієвіших для покращення фізичного та емоційного стану своє місце посідає танго-терапія. У 2019 році спостерігалась позитивна динаміка успішного використання танго-терапії для захисників АТО, а згодом ООС. Сьогодні цей метод стає все більш популярним серед воїнів ЗСУ, які проходять реабілітацію після бойових дій. Запрошення на відповідний урок цього разу надійшло від поліції охорони Київщини, яка виступила ініціатором цього проекту, залучивши школу танців TangoBestClub (https://www.facebook.com/tangoblastclub)  на чолі з вчителем Юрієм Кадировим.

Початок шляху (Як виникла ідея)

“Все почалось з простого хобі поза роботою аргентинським танго. В цей час поліція охорони навідувалась до реабілітаційного центру, де проходять лікування зсушники з каністерапією, і вирішила запропонувати як центру, так і школі танців, провести уроки танго для захисників. Всі погодились. І вже потім ми побачили, як це позитивно впливає на захисників. Своєрідна реабілітація від негативних думок та довіра партнеру,” – зазначила Анастасія Кудрицька, прес-секретар поліції охорони Київщини.

Захисники та захисниці з задоволенням долучались до процесу. На майстер-клас приходили навіть сімейні пари. Їм вдавалось бодай на короткий період відволіктися від своїх турбот, складного процесу лікування й просто танцювати разом, як колись до повномасштабної війни.

Символічний крок

Поліція охорони Київщини не просто танцювала танго, а танцювала разом з Юрієм Кадировим для захисників. Прізвище вчителя танців – Кадиров, можливо, є своєрідним знаком долі. Військові між собою жартують: “Це Кадиров, але наш. Його ні на кого не замінимо”.

Юрій Кадиров, корінний киянин, який у 2005 році приїхав відпочити на декілька днів до Криму з однією валізою речей, але залишився там жити майже на 10 років. За цей період він повноцінно налагодив своє життя фактично з нуля: розвинув власний бізнес, збудував дім, придбав авто. 

“Я багато чим займався. Розробляв туристичні маршрути, займався поліграфією. Згодом перейшов до меблевого бізнесу та власне виробництва меблів. Практикував та розвивав дизайн. Згодом прийшов до деревообробки. Працював собі, жив своє життя, викладав танго”, – згадує Юрій.

Втім, у 2014 році він змушений був полишити свій бізнес та затишний будинок біля моря через росіян, анексію Криму і повернутись до Києва. В той момент у нього лишались тільки танго і знову валіза речей.

“Майно почали відчужувати та знищувати. Жити там я не уявляв як. Прийняв рішення повернутись до столиці. Як приїхав з однією валізою, так і поїхав”, – розповідає Кадиров.

Що на сьогодні з будинком Юрій не знає та й каже, що цікавитись не хоче. Коли Крим знову повернеться до України, тоді й буде розбиратись. Поки про це зарано говорити.

Хоббі, яке лікує: особиста історія

Для Юрія танці – це частина його життя. Інша частина – це різьба по дереву та створення дивовижних ікон. Юрій стверджує, що танго допомагає розвантажитись, відключити мозок і повністю довіряти партнеру. “Це справжня терапія, і ті хлопці, що були на наших уроках у реабілітаційному центрі, потім стали частиною нашої танго родини та регулярно відвідували заняття,” – каже він.

Танці цікавили Юрія ще з дитинства, але почав він активно займатися лише у 20 років. Спочатку це були спортивно-бальні танці у хобі класі в Києві. Коли ж переїхав до Криму і хотів продовжувати розвивати свої навички, то виявилось, що не було класів потрібного рівня. Втім, було танго, яке зацікавило Юрія. Він розпочав навчання і не просто опанував танець, а й став викладати. Свого часу навіть переміг у конкурсі від посольства Аргентини.

“Під час ковіду, особливо нагоди займатися не було. Та ми ж не шукаємо легких шляхів. Побачили оголошення про конкурс, потрібно було зняти відео з постановкою і податися на онлайн-голосування. Власне це ми й зробили. Очікувань не було великих, але вдалося здобути перше місце”, – згадує Юрій.

В Криму, окрім танців, у Кадирова зʼявилася ще одна справа для душі – створення ікон з дерева. Історія зацікавлення звучить трохи фантастично, втім складно це назвати збігом обставин чи просто життєвим етапом.

“Був період, коли я доволі сильно захворів і фактично не міг ходити. Процес одужання був складним і довготривалим. У цей же час мені наснився сон, де я побачив образ Володимирської Божої Матері з дерева. До того ж, доволі детальний. Також уві сні була інформація, що потрібно зробити ікони в певній кількості і роздавати їх людям. Я не знав, як їх робити, бо не було ні досвіду, ні уявлення. Але я вирішив “якщо не знаєш, то дізнайся і просто починай робити”, – розповідає Юрій.

Він почав шукати інформацію, завдяки інженерним навичкам створив необхідне обладнання і почав потроху працювати. Перші спроби займали всього 30 хвилин, на більше не вистачало сил.

“Спочатку було важко, але я робив і в мене вийшло. Я почав роздавати ікони, що цікаво сили почали відновлюватися. Врешті я видужав та справу не полишив, бо мені подобається атмосфера роботи і сам процес”.

Роботи Юрія були у багатьох храмах в Криму. Частину він просто дарував, але згодом йому почали пропонувати винагороду за роботи, наголошуючи, що не можна постійно робити задарма. Тож, це почало приносити й заробіток. Кадиров зазначає, що для нього важливо, щоб різьблення дерев’яних ікон залишалося саме хобі, а не перетворювалося виключно в комерцію. Він і зараз, коли має час, то створює нові роботи і просто віддає, якщо є запит.

Важливість танго-терапії

Танго-терапія стає важливим елементом у процесі реабілітації військових. Вчені давно довели позитивний вплив музики та танців на психоемоційний стан людини. Дослідження показують, що танго покращує координацію рухів, знижує рівень стресу та тривожності, сприяє відновленню довіри до інших людей, покращує фізичний стан, допомагає у соціалізації.

“Людина змінюється, вона проживає своє життя тут і зараз. Адже танго неможливо танцювати в майбутньому чи в минулому. Цей танець відгороджує від переживань і вчить концентруватись на моменті, більше ні на чому. Дає розуміння, що ось є життя і воно цінне”, – зазначає Кадиров.

Юрій багато співпрацював з центрами реабілітації, наразі ж запрошує усіх бажаючих на класи до себе. Для захисників навчання безкоштовне. Він відзначає, що танго – це метод реабілтації, який допомагає відновитися плавно та безболісно.

“Коли мене питають, для чого займатися танго і чому саме ним, я розповідаю історію цього танцю. Танго виникло в портових містах, коли люди тікали від війни і намагалися віднайти щось для душі у вимушеній еміграції. Танець дарував відчуття свободи та відволікав від переживань. Саме тому його доволі часто називають “танцем військових, танком життя”, – наголошує Юрій.

Крім того, процес занурення у танго, діє, як природне знеболювальне. Воїни часто говорять про те, що забувають під час занять, що в них щось болить чи турбує.

Досвід воїнів

“Коли я вперше прийшов на заняття танго, то не міг уявити, що думав, що настільки прийде до смаку. Танго допомогло мені відновити внутрішній спокій, розвантажитись. Це не просто танець, це терапія, яка допомагає нам відчути легкість, трошки флірту та радість життя” – поділився своїм досвідом Микола, один із воїнів, який долучився до танго-терапії.

 Їхній внесок у реабілітацію воїнів ЗСУ через танго-терапію є яскравим прикладом того, як різні ініціативи можуть об’єднуватися задля спільної мети – повернення наших захисників до нормального життя.

Тетяна Сахно