24 лютого 2022 року – день, який назавжди увійде в історію України, як день початку повномасштабного російського вторгнення. У той самий день, коли перші танки окупантів перетнули український кордон, у невеликому містечку Іванків Київської області, що розташоване за кількадесят кілометрів від білоруського кордону, сталося злочинне знищення – російські війська обстріляли та зруйнували місцевий історико-краєзнавчий музей, де зберігалася значна колекція картин – Марії Примаченко, видатної української художниці-примітивістки. “Нова Доба” створила за підтримки УКФ подкасти з культури, де неодноразово публикували матеріали про творчість Примаченко.
Марія Примаченко народилася в селі Болотня під Іванковом і все своє життя присвятила творчості, яка відображає багатий культурний код українського народу. Її роботи, виконані в стилі наївного мистецтва, втілюють глибоку любов до рідної землі, природи та людей. Примаченко вміла поєднувати у своїх картинах казковий світ і реальність, створюючи образи, що вражають своєю простотою і водночас глибиною. Її творчість, як ніхто інший, передає сутність української душі – її ніжність, мудрість і здатність до спротиву. Тому те, що окупанти в перший же день війни вирішили зруйнувати музей Марії Примаченко, не є випадковістю… Цей підлий акт, мабуть є частиною ширшої стратегії знищення рашистами української ідентичності. Протягом століть українська культура перебувала під тиском різних імперій, які намагалися асимілювати або стерти її з лиця землі. Проте, навіть у найтяжчі часи, українці зберігали свою мову, традиції, культуру – саме те, що робить український народ унікальним і неповторним.
Марія Примаченко була одним з тих культурних стовпів, на яких тримається українська нація. Її роботи – це не просто картини, а справжні символи національного відродження. Протягом багатьох десятиліть її творчість нагадувала українцям про їхню унікальну спадщину, про красу і глибину рідної культури, яку треба берегти і захищати.
Окупанти, влучивши у Іванківський районний історико-краєзнавчий музей, де зберігалися картини Марії Примаченко, прагнули не лише фізично зруйнувати будівлю, а й знищити українську культурну пам’ять. Вони прагнули стерти з історії той культурний код, який живе в серцях мільйонів українців. Цей акт вандалізму має глибокий символічний зміст – окупанти розуміли, що боротьба з українською нацією не може бути успішною, поки існує її культура, поки існують її символи. Зруйнування музею стало одним з перших злочинів російських окупантів на українській землі. Але, як і багато разів раніше, український народ зумів знайти в собі сили для спротиву. Олена Правдива, іванківська активістка вважає, що своїм прицільним вогнем по Іванківському музею, окупанти хотіли вбити українську душу і поселити у ній «братскую любовь» до російського мистецтва…
Місцеві жителі, ризикуючи своїм життям, врятували з палаючого музею більшу частину картин Примаченко. Ці люди – справжні герої, які розуміли, що разом з цими картинами вони рятують частину своєї національної ідентичності.
Сьогодні, коли Україна знову виборює свою незалежність, творчість Марії Примаченко набуває нового значення. Вона стає символом того, що українська культура – жива і нездоланна. Попри всі зусилля ворога, вона продовжує існувати і розвиватися, передаючи новим поколінням українців мудрість і силу нашого народу. Марія Примаченко казала, що її натхненням є українська земля, її краса і народ. Її творчість – це відображення тієї глибокої любові до рідної землі, яка є в серцях кожного українця. Тому, навіть зруйнований музей не зміг знищити її спадщину. Сьогодні картини Марії Примаченко відомі по всьому світу, і вони продовжують надихати мільйони людей на захист своєї культури і своєї землі. Війна, що розгорнулася на українській землі, є не лише військовим, а й культурним конфліктом. Російські окупанти намагаються знищити все, що робить нас українцями, але вони ніколи не зможуть знищити те, що живе в наших серцях. Марія Примаченко – одна з тих, хто допомагає нам зберігати свою ідентичність, свою національну гордість і любов до рідної землі. Ця війна показала всьому світу, що українці готові боротися за свою свободу, за свою культуру, за свою незалежність. Ми не дамо ворогу знищити те, що робить нас українцями. І поки в наших серцях живе любов до рідної землі, до рідної культури, ми переможемо. І творчість Марії Примаченко – це ще один доказ того, що українська душа непереможна.
Ця стаття – лише маленька данина великій художниці, яка своїм талантом і любов’ю до України надихала і надихає мільйони людей. Марія Примаченко – це символ нашої боротьби, символ нашої перемоги і символ того, що українська культура жива, і вона буде жити завжди.
Олег Спорников. Михайло Городецький
Київ – Іванків
Фото Олег Спорников, Михайло Городецький, відео: Володимир Сінцов. Ескклюзив “Нової Доби” з відкритою ліцензією. Кавер фото: Колаж на основі картини Марії Примаченко “Восьминогий вепр”. Колаж “Нова Доба”
