Конференція регіональної преси, яка відбулася в Києві у п’ятницю 13-го вересня, довела, що локальні медіа живуть і розвиваються навіть в умовах війни. Власне і тематично форум пройшов під назвою “Українські локальні медіа під час війни: що дає сили”. Організатором цікавого і практичного заходу виступив Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки USAID та Internews. Керівниця Internews Джиліан МакКормік у вітальному слові до журналістів і редакторів особливу увагу звернула саме на роботі преси під час війни.
Ліна Кущ, перша секретарка НСЖУ обіцяла всебічну підтримку медіа та журналістам навіть при обмежених фінансових можливостях. Насправді питань вистачає. Як не дивно і це добре, в регіонах люди читають газети. Наклади скромні, але там пам’ятають, що газета – це насамперед, саме паперова версія, а не сайт чи телеграм. У зв’язку з цим питання підписки і монополіст Укрпошта – суцільний головний біль. Укрпошта ціни постійно підвищує, а доставка газет при цьому поганезна. Витрати на газету ростуть саме через поштовиків, і з точки зору економіки у редакціях не знають як звести дебет з кредитом.
Олександр Бурмагін, член Нацради з питань телебачення і радіомовлення торкнувся питань реєстрації ЗМІ, в тому числі, електронних та запевнив, що жодних проблем не буде, якщо медіа прозоре і працює чесно, а не промосковська помийка.
Справжнє захоплення викликав виступ Наталії Пахайчук, керівниці інноваційних проектів мережі гіперлокальних медіа Район.in.ua. Мережа об’єднує більше 50-ти сайтів та інші електронні медіа. Географія платформи – Волинь, Херсонщина, Закарпаття, Миколаївщина, Одещина, Львівщина, Кропивниччина і Рівненщина. Люди працюють для громад, трохи навіть заробляють і розвивають свої медіа. Потім настав час панельних дискусій – презентації кейсів переміщених медіа. Редактори, журналісти розповідали про досвід роботи в своєму регіоні, в своїх громадах. При цьому всі говорили про зміни в роботі, спричинені війною. Серед спікерів назву Анну Мурликіну і сайт міста Маріуполя 0629, Ольгу Полтавець з “Вісника Куп’янщини”, Євгенію Вірлич і сайт Кавун.city Херсону, Валерію Круподерю, координаторку “гарячої лінії” Східного Варіанту і Тетяну Велику, редакторку Гуляйполе.city.
Було цікаво, тому що всі розповідали про свій досвід виживання. Про джерела інформації на окупованій території: як скористатися і не нашкодити. Про кооперацію заради виживання і співпрацю з громадами та з іншими медіа. Про робота віддалено, коли не вистачає професійних кадрів, про досвід співпраці зі студентами і навіть школярами.
Слід розуміти, що підходи до читачів і самої роботи медіа сьогодні інші. Вирізняється, насамперед, тісна співпраця з громадою. Увага до людей, їх проблем, болю, радощів. Тема переселенців, їх досвід, релокація підприємств ще довго буде в тренді, тому що цього вимагає саме життя.
Не зважаючи на кляту війну і московитських варварів, регіональна преса України живе і навіть розвивається. В складних умовах з’являються нові рішення, нові теми та інновації.
Згадуються в цьому зв’язку пророчі слова великого патріота України Василя Симоненка:
Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди
І орди завойовників-заброд!
Олег Спорников. фото:Михайло Городецький. Київ
