Відеоверсія на YouTube каналі «Нова Доба» тут:

Війна, розв’язана росією проти України, не тільки завдає колосальних втрат на полі бою, а й торкається фундаментальних основ життя нашої країни, зокрема енергетичного сектору. Масштаби руйнувань енергетичної інфраструктури України не мають аналогів із часів Другої світової війни, і цей виклик вимагає від нас максимальної мобілізації ресурсів та зусиль.

Ці думки у розмові з кореспондентом «Нової Доби», Олегом Спорниковим озвучив Анатолій Кирилович Кінах, президент Українського Союзу промисловців і підприємців, з яким ми поговорили якраз після чергових рашиських атак на українську енергетику.

Довідка «Нової Доби»: Анатолій Кінах— український політик, державний і громадський діяч, прем’єр-міністр України з 29 травня 2001 по 21 листопада 2002 року, міністр економіки України (з 21 березня по 18 грудня 2007 року).  Президент Українського союзу промисловців і підприємців, Голова ради МКПП, Голова Національної тристоронньої соціально-економічної ради.

Пряма мова – Анатолій Кінах: За період атак Україна втратила майже 50% своїх генеруючих потужностей. Якщо до початку бойових дій наша енергосистема мала в розпорядженні близько 18 ГВт потужностей, то наразі цей показник знизився до 9-10 ГВт. Особливий удар припав на теплову генерацію — близько 90% об’єктів теплоенергетики зазнали пошкоджень, а деякі з них уже кілька разів ставали мішенню російських атак. Окрема проблема — втрата регулюючих потужностей. Це значно ускладнює стабільну роботу енергосистеми, адже українська енергетика значною мірою залежить від атомної генерації. З шести блоків Запорізької атомної станції, найбільшої в Європі, Україна не може отримувати енергію через окупацію. Сьогодні наша енергетична безпека спирається на дев’ять атомних блоків, розташованих на інших станціях, але їхньої потужності недостатньо, особливо в зимовий період.

Вадим Гордін

Коментар експерта «Нової Дроби»: Вадим Гордін, аналітика «Інституту розвитку самоорганізації населення».

На мій погляд, особливо критичною є ситуація з тепловою генерацією, яка зазнала найбільших руйнувань. Однак я хотів би звернути увагу на кілька аспектів, які доповнюють цю проблему. По-перше, втрата регулюючих потужностей не лише ускладнює балансування енергосистеми, а й створює додатковий тиск на існуючу інфраструктуру, зокрема атомну генерацію. Наша залежність від атомних електростанцій, які забезпечують значну частину базового навантаження, є водночас нашою перевагою і слабкістю. З одного боку, ці станції є відносно стабільними джерелами енергії, але з іншого боку, їхня експлуатація в умовах війни вимагає підвищеної безпеки та злагодженості роботи всієї системи. По-друге, проблема гнучкості енергосистеми стає особливо гострою. Відсутність доступу до блоків Запорізької АЕС і втрати теплової генерації обмежують можливості маневрування потужностями, що особливо критично в пікові періоди споживання взимку. Саме тому необхідно активно розвивати розподілену генерацію та впроваджувати нові технології зберігання енергії. Наприклад, інтеграція систем накопичення енергії (так званих battery storage systems) може забезпечити необхідний резерв для компенсації пікових навантажень та аварійних ситуацій. По-третє, варто розглянути перспективу зміцнення міжнародної співпраці в енергетичному секторі. Україна вже працює з енергосистемою Європейського Союзу в паралельному режимі, але слід і далі збільшувати інтеграцію. Наприклад, підвищення пропускної спроможності для імпорту електроенергії з європейської мережі може стати тимчасовим, але ефективним рішенням для забезпечення стабільності в періоди дефіциту. Нарешті, я хотів би наголосити на необхідності перегляду підходів до відновлення зруйнованих об’єктів. Ми маємо орієнтуватися не лише на реконструкцію, але й на модернізацію. Це означає впровадження інноваційних рішень, які не тільки відновлять потужності, але й зроблять нашу енергетику більш стійкою до майбутніх викликів, зокрема, до можливих нових атак.

Протидія руйнуванням: системний підхід

Пряма мова – Анатолій Кінах: Попри складнощі, українські енергетики демонструють надзвичайний професіоналізм. В екстремально короткі терміни вони проводять ремонти, капітальні роботи та відновлення об’єктів, які неодноразово зазнавали руйнувань. Але відновлення потребує не лише людських зусиль, а й системного підходу з боку держави. І ключовим завданням є посилення протиповітряної оборони стратегічних об’єктів енергетичної інфраструктури. Зокрема, важливо захистити підстанції, які забезпечують передачу енергії споживачам. Безпека цих об’єктів напряму впливає на стабільність енергосистеми. Ще одна важлива складова — створення стратегічного запасу обладнання, що дозволить оперативно реагувати на пошкодження. Це потребує злагодженої роботи державних структур, енергетичних компаній та міжнародних партнерів.

Анатолій Кінах

Імпорт електроенергії: шанс на стабільність

Пряма мова – Анатолій Кінах: Одним із шляхів вирішення енергетичних проблем є розширення можливостей імпорту електроенергії з європейської енергосистеми. Україна вже працює в паралельному режимі з енергомережами ЄС, але технічна пропускна здатність наразі обмежена. На сьогодні ми можемо імпортувати до 1,7-2 ГВт, але цей показник необхідно збільшувати. Підвищення обсягів імпорту потребує виконання низки технічних завдань, зокрема зміцнення інфраструктури та модернізації мереж. Це не лише допоможе пережити складний зимовий період, а й підвищить довгострокову стабільність української енергосистеми.

Відновлювана енергетика: інвестиція в майбутнє

Пряма мова – Анатолій Кінах: В умовах війни важливо диверсифікувати джерела енергії. Використання відновлюваних джерел, таких як сонячна та вітрова енергетика, стає пріоритетним напрямом. Україна вже працює над проектами розвитку локальної генерації в громадах, що дозволить підвищити енергетичну безпеку на місцевому рівні.  Розвиток відновлюваної енергетики потребує комплексного підходу: від навчання фахівців до створення умов для обслуговування нових об’єктів. Це завдання вимагає координації на всіх рівнях, від державних органів до місцевого самоврядування.

Соціальна складова: захист громадян

Пряма мова – Анатолій Кінах: Одним із викликів енергетичної кризи є підвищення тарифів для населення та промисловості. За словами Кінаха, така політика без глибокого економічного обґрунтування може призвести до зниження платоспроможності громадян, поглиблення проблеми бідності та зростання соціальної напруги. Державна тарифна політика має бути максимально відповідальною, враховувати реальний стан економіки та забезпечувати баланс між потребами енергетичної галузі та можливостями споживачів.

Корупція як загроза стабільності

Пряма мова – Анатолій Кінах: Не менш важливою проблемою залишається боротьба з корупцією. В умовах обмежених ресурсів корупційні схеми в енергетичній сфері стають особливо руйнівними. Я наголошую, що прозорість і відповідальність у використанні фінансів мають бути наріжними принципами роботи галузі.

Робимо висновки

Попереду складна зима, але Україна має всі шанси пройти її без катастрофічних втрат. Для цього потрібна консолідація зусиль усіх учасників енергетичного фронту — від держави до кожного громадянина.  Енергетична безпека — це не лише технічне питання, а й важливий елемент нашої загальної стійкості. Лише через єдність, професійність і прозорість ми зможемо зберегти нашу енергетичну систему і забезпечити майбутнє для наступних поколінь.

Михайло Городецький

Коментар журналіста еколога «Нової Доби» Михайла Городецького:

Руйнування енергетичної інфраструктури України внаслідок військових дій мають значний негативний вплив на довкілля. Знищення та пошкодження об’єктів енергетики призводять до забруднення повітря, води та ґрунтів, а також до деградації екосистем. Під час обстрілів та бомбардувань енергетичних об’єктів у повітря вивільняються великі обсяги шкідливих речовин, зокрема оксидів азоту, сірки та вуглецю. Це спричиняє погіршення якості повітря, що негативно впливає на здоров’я людей та тварин. За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, станом на листопад 2024 року, внаслідок військових дій в атмосферу було викинуто понад 67 мільйонів тон парникових газів. Руйнування гідроелектростанцій та інших об’єктів енергетичної інфраструктури призводить до забруднення річок та озер нафтопродуктами, важкими металами та іншими токсичними речовинами. Це негативно впливає на водні екосистеми, знижує якість питної води та загрожує здоров’ю населення. Зокрема, підрив Каховської ГЕС у червні 2023 року спричинив масштабне затоплення та забруднення водних ресурсів, що призвело до екологічної катастрофи в регіоні. Вибухи та пожежі на об’єктах енергетики спричиняють забруднення ґрунтів важкими металами, нафтопродуктами та іншими токсичними речовинами. Це призводить до деградації земель, зниження родючості та втрати біорізноманіття. За оцінками екологів, понад 3 мільйони гектарів сільськогосподарських угідь в Україні зазнали забруднення внаслідок військових дій. Руйнування енергетичної інфраструктури та пов’язані з цим екологічні наслідки призводять до загибелі багатьох видів флори та фауни, зокрема рідкісних та зникаючих. Знищення природних середовищ існування, забруднення та фрагментація екосистем ставлять під загрозу біорізноманіття України. Наприклад, унаслідок бойових дій постраждали національні природні парки, такі як “Джарилгацький” та “Меотида”, що призвело до втрати цінних природних комплексів.

Олег Спорников

Автор, фото, відео: Олег Спорников. «Нова Доба»