Голодомор 1932–1933 років в Україні — одна з найтрагічніших сторінок в історії українського народу. Цей штучно створений голод, організований радянським режимом, призвів до загибелі мільйонів українців. Сьогодні, аналізуючи корені Голодомору та порівнюючи їх із сучасною російською агресією, можна виявити спільні риси в політиці знищення української нації.
Головною причиною Голодомору 1932–1933 років стали методи державної заготівлі зерна, шляхом примусового централізованого вилучення. У 1931 році українські селяни змушені були віддати більше 40% усього урожаю, що призвело до голодування уже в кінці 1931 – 1932 років.
Політичні причини також відіграли значну роль. Кремлівські вожді скористалися бажаним для них голодом для придушення опозиційних настроїв селянства, яке пам’ятало традиції Української Народної Республіки, а також для згортання політики українізації, для репресивних чисток усіх сфер суспільства.
Пік Голодомору припав на весну 1933 року. В Україні від голоду щохвилини вмирало 17 людей, 1 400 – щогодини, понад 30 тисяч – щодня. Українці у віці від 6 місяців до 17 років становили близько половини всіх жертв Голодомору.
Сьогодні Україна знову стикається з агресією з боку Росії, яка має ознаки геноциду. Експерти і дослідники геноцидів, які вивчали воєнні злочини російської армії в Україні, спільно з Центром Валленберга з прав людини та Інститутом Нью-Лайнз оприлюднили «Незалежний юридичний аналіз порушень російською федерацією «Конвенції про геноцид» в Україні та завдань щодо їх запобігання».
Цьогоріч минають 90-ті роковини Голодомору 1932–1933 років, який Україна і чимало країн світу визнали геноцидом.
Аналізуючи історичні події Голодомору та сучасну агресію Росії проти України, можна виявити спільні риси в політиці знищення української нації. Це підкреслює важливість міжнародного визнання та засудження таких злочинів, а також необхідність об’єднання зусиль для захисту прав і свобод українського народу.
автор тексту: Олег Спорников
Фото: Кавер: Сергій Крижанівський, фото різних років: Олег Спорников, Оскар Янсонс, Валерій Скляренко, Михайло Городецький, Андрій Набатов.
