Київська міська держадміністрація хоче об’єднати столичні міста-сателіти до 2025 року під величезним транспортним і управлінським куполом. Чиновники вважають, що від цього виграє і місцеве самоврядування, і населення. Пропозицію щодо створення нової великої адміністративної одиниці отримав і Бориспіль. Яка офіційна позиція столиці і Бориспільської міської влади? Про це пишуть «Вісті».

Київ пропонує

Ще у 2018-му році в КМДА гучно заявили про перспективність агломерації навколо столиці. А ще раніше, 15 грудня 2017 року комісія Київради з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв’язків погодила проект рішення № 08 / 231-2656 / ПР від 26 листопада «Про ініціювання створення місцевої асоціації «Київська агломерація». Проект назвали «Великий Київ» за аналогією з метрополією Великого Парижа.

Увійти до складу агломерації столична влада запропонувала 10 містам (Бориспіль, Боярка, Бровари, Буча, Васильків, Вишгород, Вишневе, Ірпінь, Обухів, Українка), 8 селищам(Ворзель, Глеваха, Гостомель, Калинівка (Броварський район), Калинівка (Васильківський район), Коцюбинське, Козин, Чабани) та понад 50 селам.

«Європейський досвід показує, що активна робота над створенням агломерації займає 5 років при наявності підтримки і знизу, і з гори. Зараз йде процес децентралізації, тому при створенні управлінської структури має бути встановлено чітке розмежування прав і обов’язків», – пояснював перший заступник голови КМДА Микола Поворозник у лютому 2019 року в інтерв’ю. Чиновник висловив припущення, що без прийняття окремого закону про агломерацію Великого Києва не обійтися, хоча паралельно і можна будувати проекти генерального плану розвитку агломерації. За його словами, є ймовірність, що для створення агломерації можуть вносити зміни і доповнення до Конституції України. У КМДА відзначають, що проектом передбачено не поглинання Києвом сателітів, а взаємовигідна співпраця. На думку київської влади, об’єднання столиці з прилеглими територіальними громадами дозволить залучити інвестиції, прискорить економічний і соціальний розвиток територій, а також покращить транспортне сполучення між ними. При цьому повноваження органів місцевого самоврядування залишаються такими ж, як і до вступу в асоціацію. Статус населених пунктів теж не змінюється, а кордони об’єднання є умовними і не збігаються з адміністративно-територіальним поділом. У агломерації, як правило, діє єдиний порядок планування території та економічного розвитку, культури і туризму, створення і використання загальної системи комунальної інфраструктури: водопостачання, каналізації, поводження з відходами тощо.

«Досвід створення Великого Парижа показав, що агломерація економічно вигідна для всіх учасників: жителів, муніципалітетів, бізнесу, – для всіх це повинно стати вигідним бізнес-проектом», – переконаний перший заступник голови столиці.

Позиція Борисполя

Анатолій Федорчук, Бориспільський міський голова, стосовно можливого входу міста в столичну агломерацію, схвально відгукнувся про ідею КМДА.

«19 лютого ми дали офіційну відповідь Київському міському голові Віталію Кличку щодо його пропозиції спільного розвитку території, де висловили три головні проблеми Борисполя, які, цитую, «потребують партнерського вирішення: будівництво сміттєпереробного заводу, будівництво об’їзної дороги навколо Борисполя, завершення будівництва очисних споруд».

На думку Федорчука, якщо велика агломерація буде на партнерських засадах, то глобальні потреби столичного регіону, особливо екологічні і транспортні, можна буде вирішувати спільно, виділенням коштів із місцевих бюджетів у складчину, опираючись на вже існуючий європейський досвід того ж Парижу. Однак, зазначив, що в ідеї Києва поки замало конкретики.

У Києві 21 лютого відбулась зустріч голів міст-супутників Києва, де обговорили проблеми та умови утворення агломераційного союзу.