На честь 205-річчя з дня народження Тараса Шевченка в Державному архіві Київської області 5 березня 2019 року відкрився музейно-архівний проект «Історична Київщина – заповітна земля Кобзаря».
З вітальними словом до присутніх звернувся перший Президент України Леонід Кравчук. В рамках документально-мистецької програми вперше були представлені унікальні програми дослідження – джерельні комплекси ХІХ століття, що відображають генеалогію родини Тараса Шевченка, його особисте життя та творчий шлях. Окрім історичних архівних документів, на виставці представлена найбільша в Київській області колекція стародавніх «Кобзарів», предмети, пов’язані з іменем Шевченка із затоплених сіл Київщини, а також мистецькі твори, друковані видання та музейні експонати. Частини своїх приватних колекцій представили Василь Михальчук, Дмитро Піркл, Зоя Ружин та Інна Бессалова.
Експозицію відкривають карти ХІХ століття, зокрема, карта Звенигородського повіту Київської губернії 1854 року з селами Моринці та Кирилівка, що була створена ще за життя поета. На виставці представлені посімейні списки сім’ї батька Тараса Шевченка Григорія Івановича Шевченка (1816 р.), де вписаний дворічний Тарас, сім’ї обох дідів Шевченка, сестри поета Катерини та його братів. Окрім цього, джерела генеалогічної інформації доповнюють документи щодо родоводу та докази про дворянство родини Енгельгардтів.
Присутні також ознайомились з документами, які розкривають аспекти діяльності Тараса Шевченка на Київщині у 1843-1845 роках. Праця Тараса Григоровича у Київській археографічній комісії, мандрування Україною як художника-портретиста, його зближення з видатними тогочасними меценатами Київщини.
На виставці представлена також тема увічнення пам’яті поета. Це, зокрема, презентація статуту товариства «Просвіта» у Києві, заснованого 1906 р. в пам’ять Шевченка, засновниками та членами якого були Борис Грінченко, Микола Лисенко, Єфремов і Лариса та Олена Косач. Відвідувачі ознайомились з документи про відкриття 1911 р. виставки мистецьких творів Тараса Шевченка, організованої відомим київським книговидавцем Стефаном Кульженком, а також про акції студентів інститутів Києва і Петербургу з вшанування пам’яті Кобзаря на початку ХХ століття.
Інша частина документів виставки розкриває сторінки історії переслідувань і заборон, націлених не лише проти розповсюдження кобзаревих творів, але й проти тих відомих діячів українського національного відродження, які намагалися заходами з вшанування пам’яті поета стверджувати історичне значення творчості поета у визвольному русі поневолених народів обох тодішніх імперій.
