Президент Петро Порошенко 15 травня підписав закон про функціонування української мови як державної.
“У цей день я як Президент України маю високу честь і унікальну можливість підписати закон про забезпечення функціонування української мови як державної”, – сказав він.
“Лише політична сила, орієнтована на Москву, в основному вона не підтримала закон. Але це ще більше доводить, що ми рухаємося в правильному напрямку”, – зазначив глава держави.
Петро Порошенко вкотре наголосив, що даний закон жодним чином не утискає інші мови. Президент назвав документ «ретельно збалансованим», а також подякував народним депутатам, голові Верховної Ради, громадським активістам та діячам культури, які підтримували закон.
Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» опубліковано у газеті “Голос України”. Текст закону також оприлюднено на сайті видання.
Відповідно до закону володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані Президент, Голова Верховної Ради та його заступники, Прем’єр-міністр, усі члени уряду, керівники державних установ, підприємств і відомств, народні депутати, державні службовці та посадовці всіх рангів, керівники та особовий склад Нацполіції, судді, адвокати й нотаріуси, керівники закладів освіти, педагоги та медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я.
Законом запроваджується Державна програма сприяння опануванню української мови, яку затверджує Кабінет міністрів. При цьому йдеться про те, що на державному рівні передбачено організацію курсів української мови для дорослих. Також держава має забезпечити можливість вільно опанувати державну мову громадянам України, які не мали такої змоги.
Володіння українською стане обов’язковим для осіб, які мають намір отримати громадянство України. Для цього необхідно буде скласти іспит про рівень володіння державною мовою у порядку, який встановлює уряд. За його результатами особа отримає відповідний сертифікат. Класифікація рівнів володіння державною мовою розроблятиметься і затверджуватиметься Нацкомісією з урахуванням рекомендацій Ради Європи з мовної освіти (CEFR).
Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.
Закон передбачає, що супровід культурно-мистецьких, розважальних і видовищних заходів в Україні має здійснюватися державною мовою. У разі, якщо конферанс здійснює особа, яка не володіє нею, організатор має забезпечити переклад такого виступу державною мовою.
Документом також визначаються особливості застосування державної мови у сфері культури, телебачення і радіомовлення, друкованих ЗМІ, у сфері обслуговування споживачів та інших галузях.
Переважна більшість норм закону набуває чинності за два місяці після його опублікування в парламентській газеті «Голос України». Проте у певних випадках цей термін є довшим. Наприклад, у сфері друкованих засобів масової інформації законом передбачений перехідний період тривалістю 30 місяців.
Нагадаємо, Верховна Рада 25 квітня ухвалила Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. За його ухвалення проголосували 278 народних депутатів. Народні депутати від “Опозиційного блоку” зареєстрували у Верховній Раді проекти постанови про скасування закону про мову.
14 травня парламент відхилив ці проекти постанов, які блокували підписання закону, після чого Голова ВР Андрій Парубій відразу підписав закон. Того ж дня закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” направили на підпис Президенту, який підписав його 15 травня.
