За перший місяць нересту в Київській області виявили 501 порушення щодо правил риболовлі.

З 1 квітня в усіх областях України заборонено ловити рибу через нерест. Триває ця заборона до 10 червня. Терміни в різних регіонах часом відрізняються в залежності від погоди, але фактично однакові.

Для особливо завзятих рибалок є так би мовити, маленькі виключення з правил (можливо й дарма). Йдеться про те, що під час нересту можна ловити виключно з берега і тільки в межах населеного пункту, тобто в місцях, де немає природних нерестовищ. Рибалкам дозволяється мати лише 1 вудку, спінінг або донку з одним гачком. Крім того, треба суворо дотримуватися норми вилову – до 3 кг на людину в добу.

Риболовля в природних нерестовищах категорично і суворо заборонена! Робиться це з метою збереження вітчизняних рибних ресурсів і створення сприятливих умов для нересту риб. Нерест, насправді – найважливіший період в житті риб для продовження виду.

Під час нересту на річках, водосховищах і озерах категорично заборонено проводити днопоглиблювальні роботи, видобувати піщано-гравійні суміші, робити розчищення русла чи берегоукріплення. Окрім того, заборонено також проводити змагання зі спортивного рибальства, займатися підводним полюванням. В цей період має бути обмежена навігація.

Асоціація рибалок України та її голова Олександр Чистяков, традиційно в цей період звертається до людей і просить шанобливо та дбайливо ставитися до усіх водних мешканців, які готуються до нересту. Не допускати варварського вилову.

Та суворі реалії життя далекі від ідеалу. Браконьєри не сплять. Для них нерест – можливість «добряче заробити».

Браконьєрство в Україні

Сучасне браконьєрство при його масовості, технічній озброєності, безкарності і постійному лавиноподібному зростанні давно перетворилося на одне з потужних і впливових злочинних формувань, що представляє реальну загрозу економіці та природі України.

В останні роки різко зросла не тільки масовість браконьєрів, але й їх технічна озброєність. Вони застосовують прилади нічного бачення, супутниковий зв’язок, комп’ютери, морські прилади навігації, електронні манки, ехолоти, електровудки, скорострільні карабіни, автомати, вертольоти, дельтаплани, швидкохідні катери і навіть БТРи.

Від браконьєрів не рятує і Червона книга. Багато в чому через браконьєрство 73% риб, 46% звірів та 56% видів птахів в Україні нині перебувають в критичному становищі.

За даними статистики щорічно в Україні затримується близько 100 тисяч порушників правил рибальства. Причому їх кількість постійно зростає. У 1966 році було затримано 15 тис. рибних браконьєрів, у 1975 – вже 30 тисяч, а у 2007 – 96,6 тисяч.

Вітчизняні браконьєри в рік виловлюють стільки ж риби, скільки усі риболовецькі промислові підприємства країни — близько 200 тисяч тонн. Просто таки «герої-підприємці». При цьому у 2008 році сума штрафу на одного браконьєра становила аж 72 грн.!

Найстрашніша сучасна браконьєрська зброя — електровудка. Придбати її – не проблема. До того ж, в інтернеті безліч інформації – просто відео уроки, в яких детально розповідається, як самостійно можна змайструвати цю річ.
Щорічно у рибних браконьєрів вилучають близько 100 тисяч заборонених приладів. Але за різними оцінками, «на руках» залишається близько 10 млн. сіток та інших допоміжних пристроїв проти риби. В Азовському морі рибоохорона щороку знімає 10 тис. кілометрів браконьєрських сіток.

Значною мірою через масове браконьєрство, за даними експертів з 1995 по 2001 роки у внутрішніх водоймах України вилов щуки впав у 4 рази, плотви — в 4 рази, чехоні — у 9 разів, в’язя — в 13 разів, лина — у 20 разів, сома — в 5 разів. Через браконьєрство і безконтрольне рибальство в найближчі роки можуть зовсім зникнути тарань, минь, підуст, карась золотий. У цілому ж запаси риби у водоймах України з 1996 р. по 2001 р. впали в 12 разів.
У Чорному та Азовському морях період нересту риби досі не має охоронного сезону. Рибні браконьєри, що «працюють» тут, об’єднуються в організовані групи для незаконного промислу креветок, осетрових і виробництва чорної ікри. Ці структури повністю безкарні.

По багатьох автотрасах і ринках країни щодня продають тисячі кілограмів риби, яку виловили браконьєри. Наприклад, при в’їзді до Криму у Генічеському районі Херсонської області часом в день (!) продають біля 100 копчених червонокнижних осетрів. Тут же вільно продають і чорну ікру. Браконьєрів-торговців ніхто не затримує.

Дожилися…

Люди «додіялися» й дожилися до того, що рибі просто не стало місця, де відкласти ікру. З 1991 року більше 60% природних нерестовищ зникло. Причина до дикості банальна і проста – багатьом захотілося збудувати маєтки біля води. Варварська забудова берегів Дніпра, його притоків та інших річок та озер дали такі наслідки. Там, де раніше були затоки, острови, заплавні, тобто місця нерестовища риби, сьогодні залізобетон. Та й Дніпро вже не той, що був за часів великого Тараса. Перегороджений водосховищами, він просто не в змозі змити весь той бруд, що в нього потрапляє.

Одна з основних бід сучасного нересту риби – це, поза всяким сумнівом, перепади рівня води у водосховищах. Так, при скиданні води ікра залишається без води, висихає і гине. При піднятті рівня води, під її товщею ікра не прогрівається, чорніє і так само гине. Енергетики – «господарі» гідроелектростанцій на річки дивляться, як на технічний резервуар (вважайте тазик) наповнений водою для отримання енергії. Вони ніколи не розуміли, що річка, як і людина – живий організм. І тому вимагає відповідного уважного ставлення.

Є проблемою й те, що вже понад два десятиліття не проводяться необхідні фахові роботи з розчищення природних нерестовищ. Вже забули, коли їх проріджували від зайвої рослинності. В результаті чого нерестові місця заростають і міліють.

Нерестова акція допомоги рибі

У річках стало мало риби – нарікають рибалки.

– А звідки їй узятися, якщо вода у річках та водосховищах нагадує коктейль з усієї таблиці Менделєєва через побутові та виробничі стоки, – розповідає голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков. – А ще й традиційні місця для нересту зникають. Сьогодні як ніколи риба потребує допомоги людини. Тому створення штучних нерестових гнізд важко переоцінити. Вони вкрай потрібні рибі і нашим водоймам. Через універсальну конструкцію вони не залежать від перепадів рівня води, і тому відкладена в них ікра добре прогрівається і висвітлюється, бо знаходиться постійно на одному рівні. У природі з такими ідеальними умовами нерестовищ залишилося не більше 4%. Нажаль.

Розуміючи, що риба просто не зможе повноцінно нереститися в сучасних реаліях, з кожним роком небайдужа рибальська і природоохоронна громадськість, промисловики встановлюють все більшу кількість штучних нерестових гнізд. Звісно ця робота узгоджується з іхтіологічними відділами управлінь рибоохорони.

Однак, лише встановити штучні нерестові гнізда недостатньо. За ними треба догляд. Періодично гнізда треба виймати з води та промивати ікру від сміття. Традиційно участь в цих заходах бере Асоціація рибалок України.

У 2018 році на каскаді Дніпровських водосховищ і в дельті Дніпра встановили 8000 штучних нерестових гнізд. Зокрема, у Київському – 1,6 тис. штук, у Канівськму – півтисячі, Кременчуцькому – 2200 штук. У Дніпродзержинському та Дніпровському – 1200 штук, Каховському – 1,5 тисячі і в дельта Дніпра – 1000 штук. На річках у Волинській, Закарпатській, Одеській, Миколаївській, Чернігівській областях встановили 2800 штук нерестових гнізд.

Чи залишиться риба в наших річках?

Сьогодні більшість рибалок з сумом згадують: «…ось раніше риби було значно більше … Та й більшого розміру була!…». Насправді, за останні роки офіційні улови знижуються. Якість і асортимент також. Все більше риби, як «зникаючий вид» потрапляють до Червоної Книги. У 2009 році до останнього видання фахівці включили близько 70 видів аборигенної вітчизняної риби. Часом складається враження, що ми пережили якусь глобальну екологічну катастрофу. Втім, ці самі види риби абсолютно спокійно почуваються в дикій природі у наших сусідів.

За висновками науковців, якщо нічого не робити, то до 2050 року в українських водоймах риба просто зникне. Як не дивно, сьогодні під загрозою популяція хижої річкової риби і вона потребує відновлення. За даними фахівців Інституту зоології ім. Шмальгаузена 90 % видів великих хижих риб вже ніколи не зможуть відновитися до колишньої чисельності. Це стосується щуки, судака, сома. Чисельність «мирної білої» річкової риби також сильно зменшилася. Традиційного для наших водойм ляща в порівнянні з 1991 роком залишилося не більше 25%, сазана, жереха 10%. А такі види, як чехоня, голавель, линь стали дуже рідкісними.

Дореформувались…

В результаті невмілої реформи, розпочатої два роки тому, рибну галузь України повністю завалили. А набір в рибоохоронний патруль, що робили пришвидченими темпами, на довгі роки знищив природоохорону на річках. Тільки сліпий не бачить, що всі водойми перетягнуті браконьєрськими сітками. Річки «проціджують» сітками з мікро вічком, рибу вбивають електрострумом, вибуховими та отруйними речовинами. Факти браконьєрства зросли в рази. Якщо в 1991 році було затримано 19 000 рибних браконьєрів, то в 2017 їх затримали більше 126 000. А «професіоналізм «нових» рибоохоронних патрулів привів до того, що лише мізерний відсоток від виписаних штрафів і сум компенсацій повертається в бюджет. Все інше через низьку якість протоколів суди не розглядають.

Протягом 2017 року, для прикладу, посадовими особами Київського рибоохоронного патруля нараховано збитків на суму 2 009 820 грн. Сума штрафів становить 520 221 грн. При цьому сума нарахованих збитків, що стягнули з порушників, становить всього 99 887 грн., тобто 4,9% від суми нарахованих збитків, а штрафів – 185 164 грн., що становить 35,5% від суми нарахованих. При цьому на утримання Київського рибоохоронного патруля державою витрачено понад 19 млн. грн. І це тільки на зарплату та витрати з утримання офісу. Так в чому сенс такої роботи?

Протягом останніх трьох років фактично розвитком рибництва і організацією рибальства в країні займалися погано. І сьогодні рибна галузь ще остаточно не розвалилася тільки завдяки надійному фундаменту, який багаторічною самовідданою працею, будували самі рибалки і рибоводи! Треба суттєві зміни в законодавстві, а також в рибній галузі. Для популізму та політиканства більше немає часу.

– З цим треба закінчувати, – каже голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков – Браконьєрство давно вже в нашій країні набуло ознак організованої злочинності. Незаконний вилов риби наблизився до офіційного вилову. За неофіційними даними тіньовий ринок сьогодні складає 4-5 мільярдів гривень. Сюди входить браконьєрський і неврахований промисловий вилов, риба, яку продали за «чорну готівку» рибні господарства, а також завезена в країну імпортна рибна продукція за різними «чорними» і «сірими» схемами.
Браконьєрство – це зло, яке нищить наші водойми. Все в природі взаємопов’язано – не буде риби, річки перетворяться на мертві стічні канави. Хто від того виграє?

Практика показала, що зупинити, або знизити факти браконьєрства однієї рейдової роботою правоохоронних і природоохоронних структур неможливо. На боротьбу з браконьєрством треба встати всьому суспільству.

500-т порушників

За перший місяць нересту в Київській області виявили 501 порушення щодо правил риболовлі. У квітні рибоохоронний патруль спільно з представниками громадських організацій та міліцією провів 302 рибоохоронних рейди. В результаті цих заходів викрито 501 порушення. З них 185 – грубі, відповідальність за які передбачена ч.4 ст.85 КУпАП, що складає 37% від загальної кількості. Також складено один протокол за ст.90 КУпАП – порушення щодо видів риби, які занесені до Червоної книги України. Крім цього, за місяць було зафіксовано 204 порушення за ч.3 ст.85 КУпАП, 39 порушень за ч.1 ст. 88-1 КУпАП та п’ять за ст.85-1 КУпАП.

Виявлено та вилучено з водойм 145 заборонених знарядь лову, власників яких встановити не вдалося. Складено 67 актів безгосподарського майна. Сума нарахованих збитків, завданих рибному господарству України, становить 172 603 грн.
«На момент затримання у громадян вилучено понад 1200 кг риби. Зокрема, 637 кг виявлено під час незаконного збуту водних біоресурсів, 539 кг – на водоймах та ще 52 кг вилучено за актами безгосподарського майна. Крім того, у порушників вилучено 187 заборонених знарядь лову, а саме: 168 сіток та 19 драчів. Також затримано 34 транспортних засоби», – про це повідомили в Київському рибоохоронному патрулі.

До суду направлено 230 справ для притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності. Порушення зафіксували у Києві та 15 районах Київської області.

Нагадуємо, у відомстві функціонує цілодобова телефонна «гаряча лінія»: (068) 642-80-26 та (099) 341-73-18. Якщо ви помітили порушення – прохання терміново повідомити Київський рибоохоронний патруль за вказаними номерами.