Володимир Сидорук – геніальний син Приірпіння. Блог “Нова Доба” української культури Марії Сидоренко
Третього січня 2020 року видатному українському художнику зі світовим ім’ям Володимиру Сидоруку виповнилося би 95-ть. Про геніального митця, який жив і працював у Ірпені, згадують, як нажаль, у нас прийнято, зрідка. Про це пише Погляд.
Насправді Володимир Сидорук входить до 100 найкращих українських художників.
«Як такий талант Художника з великої літери може приховуватися від людства?» – написали свого часу у книзі відгуків з виставки Володимира Сидорука в Національному художньому музеї України І. Тарасюк та І. Яковенко. Написали влучно.
Родом митець із Ржищева. Народився над Дніпровськими кручами у селянській родині. В Ірпені художник оселився у 1953 році й прожив тут до останнього дня у 1997-му.
З 1939-го по 1941-й Володимир Сидорук навчався у Києві в Республіканській художній школі імені Тараса Шевченка. Його вчителями були Іван Хворостецький (учень Федора Кричевського) та Георгій Киянченко. На думку фахівців, саме вплив цих майстрів і високий рівень викладання дозволили Сидоруку, навіть не отримавши вищої мистецької освіти, стати видатним живописцем.
Як згадують колеги нашого земляка, він писав натхненно і швидко, поспішаючи зберегти перші почуття та емоції від того, що побачив.
Колишній мер Ірпеня Володимир Карплюк вирішив нагадати, що, мовляв, декілька років тому в пам’ять про Сидорука створили сквер на честь художника. Дійсно, є такий зелений куточок природи, який вдалося зберегти у центрі міста.
Житель Ірпеня, відомий архітектор Валерій Гуменюк, автор герба Ірпеня написав на своїй сторінці у ФБ:
«Володимир Сидорук – не просто художник з великої літери, це явище, це наш геній. І не тільки Ірпеня та України, а й усього світу. Дуже шкода, що влада цього не розуміє…
Чи буде якось відзначено цю подію в Ірпені? Навряд… Якщо музей Сидорука в місті відсутній, картинна галерея відсутня, вулиця на честь (була, але перейменували) відсутня, поштова марка обіцяна владою відсутня, обіцяні лайт бокси по місту з картинами художника відсутні. Єдине, це зроблено сквер, який на папірці названо на його честь, але без офіційних входів і табличок, як сирота під тином».
Дійсно, нажаль, черговий ювілей митця зі світовим ім’ям пройшов для міста непомітно.
Марія Сидоренко
