У місті Яготин (Київської області) відбудеться обстеження людей з кардіологічними проблемами, яке проведуть фахівці – НАЦІОНАЛЬНОГО ІНСТИТУТУ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ ХІРУРГІІ ІМEНІ М. М. АМОСОВА
Обстежженя відбудеться у приміщенні Яготинської районної лікарні (КНП “ЯЦП МСД”). Для того аби мати можливість пройти обстеження пацієнтам потрібно звернутися до лікаря з яким заключено декларацію. Такі обстеження вже відбувались у Переяславському районі Київської області минулого року. Голова оргкомітетк акції “Здорове серце” – Віталій Ярема, повдомив “Новій Добі”, що це не останнє обстеження, оргкомітет планує протягом року провести ще кілька сесій у різних райнних лікарнях Київської області й подякував Інститут імені Амосова за ту добру справу, яку роблять його лікарі.
ДОВІДКА “НОВОЇ ДОБИ”:
Історія інституту починається з 1955 року, коли на базі 24-ї міської лікарні м. Києва М.М.Амосовим була відкрита перша в Україні спеціалізована клініка серцевої хірургії
У 1957 р. клініка перейшла до Українського НДІ туберкульозу, в 1961 р. перейменованого в Київський НДІ туберкульозу і грудної хірургії. В 1983 р. ця клініка серцевої хірургії реорганізована в Київський НДІ серцево-судинної хірургії Міністерства охорони здоров’я України, з 1993 р. – Інститут серцево-судинної хірургії (ІССХ) АМН України. Враховуючи визначну наукову, лікувальну та освітню діяльність Указом Президента України від 14 червня 2006 р. №. 513/2006 Інституту надано статус Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. Амосова. Першим директором інституту (1983 – 1988 рр.) був академік НАН і АМН України М.М.Амосов. З 1988 року очолював інститут академік АМН і НАН України, Герой України Г.В.Книшов.
В інституті вперше в Україні розпочато хірургічне лікування вад серця (з 1955 р.); почали застосовуватися операції зі штучним кровообігом (1958 р.); протезування мітрального клапана (1963 р.); перші експериментальні операції на серці в умовах барокамери (1963 р.); проводиться імплантація електрокардіостимуляторів (з 1965 р.). Вперше в світі розроблені і впроваджені антитромботичні моделі протезів клапанів серця (1965 р.). Вперше в Україні почали застосовувати аорто-коронарне шунтування при ішемічній хворобі серця (з 1973 р.), методи фармако-холодового захисту серця при його виключенні з кровообігу (1978 р.); пінні (1976 р.) та мембранні (1985 р.) оксигенатори для зміни функції легенів та ультрафільтрація крові (1984 р.) під час штучного кровообігу; пульсуючий та синхронізований із серцем штучний кровообіг (1984 р.), хірургічне лікування тахісистолічних форм аритмій (з 1986 р.), внутрішньоаортальна балонна контрапульсація для лікування кардіогенного шоку (1986) та сучасна багатокомпонентна інфузійна терапія інтраопераційної аутогемотрансфузії в кардіохірургії, хірургічне лікування вроджених вад серця у новонароджених (з 1992 р.). Розроблено (у співавторстві) та впроваджено комп’ютерний тренажер для штучного кровообігу (1993 р.). З 2000 р. виконуються операції аорто-коронарного шунтування на працюючому серці. З 2001 р. застосовується оригінальний метод фармакохолодового захисту міокарда із застосуванням штучної крові, розроблені методики проведення операцій без донорської крові.
За 25 років існування Інститут перетворився в головний науковий, лікувальний і навчальний заклад. В Інституті розгорнуто 370 ліжок,16 операційних столів, працюють 20 клінічних відділень, поліклініка, 10 лабораторій, які оснащені сучасним діагностичним і лікувальним обладнанням. Щорічно в Інституті проходять обстеження понад 30 тис. хворих, виконується більше ніж 5,5 тис. операцій на серці, рівень якості і результати яких відповідають кращим світовим стандартам. За час існування Інституту виконано більше ніж 120 тис. операцій з приводу вроджених, набутих вад та ішемічної хвороби серця, підготовлено понад 1000 спеціалістів цієї галузі.
Завдяки власним науковим розробкам і стандартизації лікування Інститут входить до п’ятірки провідних Європейських центрів серцево-судинної хірургії за показниками кількості та якості операцій на серці і магістральних судинах (післяопераційна летальність в Інституті без штучного кровообігу – 0,7%, а за статистикою всіх центрів США – 2,2%). Розроблений в Інституті метод корекції аневризм лівого шлуночка при ХІХС дозволив знизити летальність при хронічному лікуванні до 1,4%, в той час як летальність при хірургічному лікуванні цієї патології, за даними Асоціації торакальних хірургів США за 2006 р. , складає 8,4%.
При гострому інфекційному ендокардиті вивчені і впроваджені нові методи лікування із застосуванням загальної гіпертермії організму. Вперше доведена роль штучно створеної високої температури в стимулюванні імунної системи людини, як наслідок, отримано найкращі у світовій практиці результати хірургічного лікування цього захворювання (рецидиви виникають у п’ять разів рідше, ніж в інших клініках світу), одержана найнижча летальність у світі до 1,9% (в порівнянні летальність при цій патології у світі складає 12-28%). За ці розробки колектив авторів отримав Державну премію України в галузі науки і техніки за напрямом „Медицина” в 2005 р.
На рівні світових вимог досліджені і розроблені: проблеми електрофізіології серця при серцевій недостатності і порушеннях ритму; роль гвинтоподібних скорочень і стрічкоподібної будови серця у вигнанні крові (серце як 2 насоси в замкнутій демпферній системі). Досягнуто світового рівня за результатами розробок протезування клапанів і лікуванні ішемічної хвороби серця, порушень ритму серця, розшаровуючих аневризм аорти з ретроградною перфузією мозку.
Наукові розробки Інституту відзначено дипломами, нагородами вітчизняних та міжнародних академій, конгресів, премією ім. М.М.Амосова.
В Інституті працює Спеціалізована Вчена рада по захисту дисертацій за спеціальністю „Серцево-судинна хірургія”. З 1992 р. працює кафедра хірургії серця та магістральних судин Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика (зав. кафедрою – акад. Г.В. Книшов). Постійно діють курси інформації і стажування з кардіохірургії і кардіології для вітчизняних і закордонних фахівців. На базі інституту проходять навчання студенти першої в Україні кафедри Біомедичної інженерії Міжуніверситетського медико-інженерного факультету (ММІФ) НТУУ “КПІ” (зав. кафедрою – проф. В.Б. Максименко).
Інститут всебічно розвиває контакти з лікувальними та науковими установами Росії, Польщі, США, Німеччини, Франції, Голландії. Спеціалісти Інституту проходять навчання , стажування та обмін досвідом. Науковці Інституту є постійними учасниками щорічних міжнародних наукових форумів, а саме: Світовий конгрес кардіоторакальних хірургів, Всеросійський з’їзд серцево-судинних хірургів, Європейський конгрес серцево-судинної та тора кальної хірургії,Всесвітній з’їзд кардіологів. У 1991 р. під егідою Інституту створена Асоціація серцево-судинних хірургів України (президент – академік Г.В. Книшов), яка забезпечує методичне керівництво науковою і практичною роботою в кардіохірургії. З 1993 р. проводяться щорічні наукові конференції Асоціації із широкою міжнародною участю. Інститут є закладом в якому розробляються і впроваджуються передові технології охорони здоров’я. Це перевірена часом школа вітчизняної кардіохірургії, яка відповідає найвищому сучасному рівню наукових досліджень, медичної допомоги і підготовки кадрів.
