Медова галузь у всьому світі нині переживає не найкращі часи. Фальсифікація меду дешевими цукровими сиропами призводить до падіння попиту на якісний натуральний продукт та значного зниження цін. Це безпосередньо відображається на Україні, адже вона є п’ятою за обсягом виробництва й постачання меду на світовий ринок.
На всіх медових міжнародних виставках восени минулого року найбільшою проблемою, яку обговорювали фахівці, була саме фальсифікація меду. За їх словами, неякісний мед з азіатського ринку заполонив світ у великих обсягах. Він має низьку ціну, тож активно імпортується і витісняє з ринку натуральний мед з високою ціною.
Як пояснив Едуард Кричфалушій, віце-президент Асоціації експортерів та переробників меду України, найбільша проблема – це домішування або й повна заміна цукровими сиропами продукту, який маркується, як натуральний мед і йде в торгівлю.
В Європі та США провели чимало досліджень, які підтвердили, що значна частина продукції у магазинах є підробкою меду. Зазвичай до справжнього якісного меду додано до 60% цукрових сиропів. А це призводить до того, що попит на натуральний мед в Україна чи Аргентині, зменшується. Впливає це й на ціну.
«По темі фальсифікації меду є багато спекуляцій, бо з’явилось занадто багато експертів. Проблема фальсифікації існує у світі давно, – розповів Віктор Іванченко, представник компанії-експортера. – А мед, зокрема, входить до трійки продуктів, які доволі просто підробити. Найбільший фальсифікатор меду – Китай . Щодо вітчизняного меду, то склалась парадоксальна ситуація, коли є звинувачення, але немає прямих доказів».
Нагадаємо, що у лютому одне із найбільших об’єднань виробників агропродукції ЄС «Copa-Cogeca» повідомило про кризову ситуацію на ринку меду. Головна проблема – неприйнятна конкуренція і експорт дешевого меду із третіх країн. Серед останніх назвали Китай та Україну. Експерти оцінюють, що загальний обсяг китайського імпорту меду «складається з 70% цукрового сиропу і 30% меду». Щодо українського меду, фахівці зробили припущення, базуючись на швидкому зростанні імпорту в країни ЄС та зниження цін на мед.
Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) зробила заяву, що ЄС не надавав офіційних претензій щодо якості меду, який Україна експортує до країн Євросоюзу.
Національний експерт ФАО Анна Бурка підтвердила, що фальсифікація українського меду не доведена. Імпортери з Євросоюзу не виставили жодних претензій та офіційних підтверджень, що саме Україна поставляє фальсифікований мед до Європи. За її інформацією, уповноважені органи, зокрема, Держпродспоживслужба не отримувала ніяких офіційних документів щодо фактів фальсифікації українського меду.
Віктор Іванченко, представник Асоціації експортерів та переробників меду України пояснив, що якби претензії імпортера з ЄС направили в Держпродспоживслужбу, то остання повинна провести аудит експортерів та виробників. У зв’язку з цим, поки не будуть узгоджені всі суперечливі моменти, може призупинитися експорт.
Він додав, натомість, жодна державна інституція не отримала жодної прокламації щодо якості меду. Всі звинувачення базуються виключно на факторі динаміки експорту українського меду.
Віце-президент Асоціації експортерів та переробників меду України Едуард Кричфалушій переконаний, що вітчизняний мед якісний, і не може бути фальсифікованим. Тим більше, експортери з ЄС ретельно перевіряють його за кількома складовими.
«Але треба розуміти, що наш мед купується, саме як якісна основа для кінцевої фасованої продукції. Він йде базовим для купажу і домішків інших сортів меду, – ділиться Кричфалушій. – Втім, є інша проблема. Це попит на дешеву сировину, на псевдомед з В’єтнаму, Індії, Китаю. Там мед зовсім іншої якості. І саме наш український мед виправляє недоліки та якісні характеристики меду третє сорту».
Експерти зазначають, що важливо не допустити, щоб Україну використовували як транзитну для постачання фальшованого меду до країн Євросоюзу.
З іншого боку, Україна, як і більшість інших виробників, змушена знижувати оптові ціни, інакше міжнародний ринок займе індійський та китайський мед. Саме через їх демпінг покупці опускають ціни.
Недоліком в історії з експорту меду є також відсутність реєстрації та сертифікації бджолярів, їх виробництва. Через це, зокрема, Україна не може постачати мед відомим компаніям. Для впевнених позицій треба показати експортерам, що наш мед походить від зареєстрованого пасічника, сертифіковане виробництво і навіть тара.
Віктор Іванченко також зазначає, що працює на ринку значна кількість трейдерів, котрі мед змішують, фасують, і потім продають. Вони на цьому заробляють. І зайняти цю нішу дуже складно. Ми не можемо фасувати свій мед ще й тому, що на експорт переважно йде рідкий акацієвий мед, мед з різнотрав’я, а в нас його мало. Він здебільшого споживається на внутрішньому ринку.
«На експорт йде переважно мед соняшника, – каже Віктор Іванченко. – Фасування можливе лише тоді, коли ми готові представити на зовнішній ринок лінійку різних сортів».
Можливо на покращення ситуації вплине інтегрований локальний стандарт на мед, який планують розробити. Він включатиме не лише вимоги до якості й безпеки меду, але і до виконання робіт на пасіці.
За словами провідний аудитор систем менеджменту якості Андрія Гармаша, створення українського локального документа – сходинка у підйомі до стандарту світового рівня. Якщо Україна покаже, що у виробників є бажання до сертифікації і діє локальний стандарт, то з великою вірогідністю його приймуть, як міжнародний стандарт, який можна буде застосовувати в усьому світі.
Нагадаємо, Україна знаходиться у п’ятірці виробників меду в світі, першим в Європі, а також світовим лідером за обсягом виробництва меду на душу населення. Українські пасічники за різними даними качають від 70 до 100 тисяч тонн меду щороку. А це приблизно 5-6% світового виробництва. Про це яскраво свідчить й динаміка: у 2012 році мед експортували в 11 країн, а за результатами 2018 року ми продаємо цей еліксир здоров’я до більш ніж 50 країн світу. За результатами 2019 року експорт склав 55,6 тис. тонн меду, більше ніж на 100 млн дол.