(продовження. Початок у номері 10 (21) друкованої версії “Нової Доби”
Важливо, що недивлячись на навалу коронавірусу, вибори на місцях, які заплановані на 25 жовтня, пройдуть вже по новому Виборчому кодексу, який Парламент ухвалив наприкінці минулого року. По ньому, подібно до виборів Верховної Ради, обласні ради і міськради великих міст (понад 90 тисяч жителів) будуть обиратися за відкритими партійними списками без мажоритарки. Депутатів міськрад малих міст (менше 90 тисяч), селищних і сільських рад виберуть по багатомандатному мажоритарною системою, коли виборець має тільки один голос, але переможців на окрузі буде 2-3, які ранжуються за кількістю набраних голосів. Втім, у Київській області лише два міста (окрім Києва) мають понад 90 000 жителів – це – біла Церква і Бровари. Натомість, планується зменшити суму застав для реєстрації на місцевих виборах партійних списків і кандидатів в мери. Після зміни формули розрахунку суми становитимуть часом сотні тисяч, а то мільйони гривень. Додамо, що вибори мерів великих міст пройдуть в два тури, а малих міст – у один тур.
Як ми обиратимемо мера і депутатів Київради!
Згідно новому законопроекту про столицю, який проштовхує правляча партія- Голова КМДА лише наглядатиме за радою та мером. Але він не зможе опротестувати рішення ради. Депутати Київради не отримуватимуть зарплат у розмірі 70 тис. грн, як було заявлено авторами законопроекту під час перших його обговорень. Депутата не можна буде відкликати за пів року роботи через прогули сесій, хоча про це теж ішлося раніше. У столиці з’являться ратуші, районні виконавчі офіси й міський магістрат, а райдержадміністрації скасують. Упродовж півтори години комітет розглянув 852 поправки. Нардеп від “Слуги народу” Віталій Безгін залишив засідання комітету під час розгляду останніх поправок, бо вважає низку статей законопроєкту неконституційними. Законопроєкт “Про місто Київ – столицю України”, ухвалений у першому читанні, отримав понад 1000 поправок. У результаті роботи підгруп усі поправки було розглянуто протягом трьох місяців.
Міський голова Віталій Кличко наполягав, аби законопроєкт передали на аналіз експертам Ради Європи. Голова профільного парламентського комітету Андрій Клочко раніше погоджувався з цією пропозицією й навіть сам спробував проштовхнути її 5 лютого без голосування членами комітету. Проте не минуло й місяця, як 19 лютого на черговому засіданні комітету Клочко розкритикував пропозицію мера Кличка покладатися на іноземних фахівців і поставив на голосування розгляд 852 поправок, за які й проголосували пачками в мегатурборежимі за менш аніж 2 години. У результаті законопроєкт змінив свій початковий вигляд після того, як в результаті роботи профільного комітету ВРУ 348 правок було враховано, з яких 206 – враховано повністю, 122 – частково та 20 – редакційно.
Що ж передбачає нова редакція законопроєкту?
Обов’язкове створення районних рад – раніше в Києві було 10 райрад, які мали б розвантажувати Київраду й забезпечувати якісніше представництво громади. Їхня кількість збігалася з кількістю районів. За головування Леоніда Черновецького з приходом до влади Партії регіонів їх ліквідували. У варіанті проєкту закону, проголосованому в першому читанні, на території Києва визначалися також 10 районів (ч.2 ст.4). Після доопрацювання в новій редакції кількість районів уже не зазначено. Рух «ЧЕСНО», звідки ми частково передруковуємо ці дані зазначає, що під час обговорення проєкту закону з громадськістю 4 жовтня 2019 року, депутат – мажоритарник від Києва – Дмитро Гурін зауважив, що районних рад буде щонайменше 50, по 10-13 депутатів у кожній, і всі вони розв’язуватимуть локальні проблеми того чи іншого округу, як-от ремонт тротуарів, освітлення тощо. Що стосується меж районів, то їх визначатиме Київрада. Після доопрацювання законопроєкту можливість самих районів звертатися до міськради з пропозиціями щодо зміни меж вилучено (ч.5 ст. 4). У проєкті закону, ухваленому в першому читанні, чітко йшлося про те, що райрада як представницький орган територіальної громади створюється та ліквідується рішенням Київради. У райрадах передбачалося 20 депутатів. Після внесення до законопроєкту змін кількість депутатів райради не зазначено, а серед суб’єктів, які можуть утворити або ліквідувати райраду, є вже не тільки Київрада, а й територіальна громада міста. Яким чином це має відбуватися, з тексту проєкту закону не зрозуміло.
Замість райадміністрацій Києва – виконавчі офіси районів
У редакції проєкту закону, підготовленій до другого читання, районні адміністрації (не плутати з райдержадміністраціями (РДА), які новим законом не передбачені) дістали іншу назву – виконавчі офіси районів. Голову виконофісу району (райвиконофісу) призначає райрада за результатами відкритого конкурсу.
Цікаво, що в першій редакції строк дії контракту такого очільника мав бути 2 роки. А в редакції до другого читання це обмеження зняли, зазначивши, що контракт закінчується з призначенням іншого голови та обранням нового складу райради або достроково відповідно до його умов. Також припинити повноваження голови райвиконофісу можуть дві третини від загального складу райради чи за поданням міського голови більшість депутатів від складу ради. За задумом законотворців, райвиконофіси взаємодіють з Київським магістратом, забезпечуючи постійну комунікацію та інформаційний обмін.
Депутати Київради не дочекалися зарплати
Раніше, у попередній редакції закону, було зазначено, що депутати Київради – посадові особи. Отже, вони мали отримувати зарплату. Як пояснював Гурін в інтерв’ю Руху «ЧЕСНО», парламентарі вивчали досвід інших країн щодо оплати праці депутатів. Пізніше на своїй сторінці у Facebook нардеп написав, що депутати міськради повинні одержувати за роботу по 70 тисяч гривень. Аде у новій редакції законопроєкту довелося відмовитися від виплати зарплати всім депутатам Київради. Тільки секретар і голова бюджетної комісії працюватимуть на постійних засадах. Також міськрада може визначити й іншу комісію, очільник якої одержуватиме зарплату. Рядовим же депутатам Київської міської ради з коштів бюджету столиці відшкодовуватимуть витрати, понесені під час здійснення депутатських повноважень, і виплачуватимуть компенсацію.
Водночас законопроєкт ураховує конфлікт інтересів і переводить його у площину несумісності. Київрада набуває права достроково припинити повноваження депутата, який порушить перелічені вище вимоги щодо несумісності.
Чому прибрали відкликання депутата за прогули?
Із проєкту закону до другого читання прибрали положення про дострокове припинення повноважень депутата за умови його відсутності протягом пів року більш ніж на половині пленарних засідань Київради. При цьому залишається норма про припинення повноважень депутата за прогули відповідно до закону “Про статус депутатів місцевих рад”, тобто за пропущення понад 50% засідань сесій і/або комісій упродовж календарного року. Ця норма закону стосується депутатів усіх рад, зокрема й міста Києва.
Хто може вносити проекти рішень?
У законопроєкті, ухваленому в першому читанні, вносити проєкти рішень на розгляд Київради могли її депутати, мер або його заступники (у разі делегування таких повноважень), а також райради. Після опрацювання пропозицій до другого читання тепер це можуть робити й постійні комісії та загальні збори громадян. На сьогодні, відповідно до регламенту Київради, суб’єктами подання проєктів рішень є Київський міський голова, депутати Київради, заступник міського голови – секретар Київради, постійні комісії Київради, виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), загальні збори громадян, а також члени територіальної громади міста Києва в порядку місцевої ініціативи. Тепер рішення загальних зборів членів територіальної громади Києва, ухвалене більш ніж 1000 учасниками таких зборів, може стати обов’язковим до розгляду на пленарному засіданні Київради. Також проєктом рішення може стати електронна петиція від громадян, яка зібрала понад 10000 підписів. У чинному законі “Про столицю України – місто-герой Київ” дорадчим органом Київради є президія. В обох редакціях нового законопроєкту дорадчим органом є колегія. Голови райрад при цій колегії матимуть право дорадчого голосу.
Статут територіальної громади
У попередній редакції законопроєкту був чіткіше описаний механізм укладення статуту територіальної громади міста. Ініціювати розроблення статуту чи змін до нього могли 20 тисяч членів територіальної громади шляхом зібрання підписів під петицією, або третина депутатів від загального складу Київради, або міський голова, або щонайменше третина складу райрад Києва.
При цьому Київрада мала затверджувати статут за умови попереднього ухвалення відповідних рішень більшістю районних у місті Києві рад. Після внесення до законопроєкту змін конкретики поменшало, а затверджувати статут повинна Київрада двома третинами голосів від свого загального складу. Київський магістрат є виконавчим органом Київської міської ради.
Мер та рішення Київради
На сьогодні міський голова працює за сумісництвом головою КМДА. У новому законопроєкті це прямо заборонено. Законопроєкт унеможливлює ситуацію, коли міський голова може зволікати з підписанням рішення міськради. Усі рішення міськради надаються меру у дводенний строк, і він має три дні, щоб їх підписати або відправити з обґрунтуванням на повторний розгляд. Якщо міський голова не надсилає рішення на повторний розгляд і не підписує його, то 5 днів по тому рішення підписує секретар міськради. Якщо мер таки подає рішення на повторний розгляд, то рада повинна повторно розглянути його у двотижневий строк. Якщо рада двома третинами голосів від загального складу відхиляє зауваження мера й підтверджує ухвалене раніше рішення, то таке рішення набирає чинності. Відповідно до проєкту закону, міський голова матиме щонайменше трьох заступників: 1) з питань фінансів; 2) керуючого справами магістрату; 3) головного архітектора. “Чи є керуючий справами службовцем місцевого самоврядування, чи він є політичною посадою? Чи він призначається мером, чи він обирається за конкурсом, як інші посади місцевого самоврядування на службі?” – запитує в Гуріна депутатка Шкрум, оскільки з тексту законопроєкту це не зрозуміло. Гурін відповідає, що керуючого справами магістрату погоджує Київська міська рада, як і решту заступників міського голови, крім головного архітектора, якого призначають за результатами конкурсного добору.
Голова КМДА як наглядач за мером і депутатами
Київська міська державна адміністрація, відповідно до проєкту закону, є місцевим органом виконавчої влади, входить до системи органів виконавчої влади та здійснює контрольно-наглядові й координаційні функції. Якщо сьогодні Віталій Кличко суміщає посаду мера з посадою виконавчої гілки – голови КМДА, то в новому законопроєкті це прямо заборонено. Проте інструментарій очільника КМДА трішки урізали, забравши в нього право на протест. Якщо в першій редакції проєкту закону голова КМДА міг накласти протест на акт органу місцевого самоврядування та зупинити його дію на 5 днів до рішення суду, то тепер йому як інструмент реагування залишили тільки припис. Припис – це письмова вимога до органів місцевого самоврядування привести у відповідність до Конституції України та українського законодавства свої рішення. Нагадаємо, Рух ЧЕСНО раніше вже аналізував, як зміниться життя киян після ухвалення нового закону про столицю (до затвердження поправок) і чи будуть у Києві ратуші та магістрат. Зауважимо, що, доки триває розгляд поправок до законопроєкту про ринок землі, Верховна Рада навряд зможе проголосувати за закон про столицю. Імовірно, він знову зазнає змін після обговорення законопроєкту в березні на комітеті Ради Європи у Страсбурзі.
