Сьогоднішня влада  – не обтяжуючи себе громадськими консультаціями, однією постановою перетворила країну на територію великих шматків, різні експерти озвучують різні твердження щодо доцільності подібного штибу перетворень, але їхня кулуарність й швидкість, а також низький рівень обговорення із громадськістю державних рішень, які всіх нас стосуються, наштовхують на роздуми про передвибочу доцільність цих реформ. Але сталося – те що сталося, й «Нова Доба» попросила відомого експерта у галузі місцевого самоврядування  – Олександра Солонтая,  прокоментувати цю важливу постанову.

НД – Олександре, скільки відтепер районів буде у Київській області? І що серйозно зміниться для жителів Київської області, на наступний день після вступу в силу Постанови ВРУ № 3650?

О.С. – Сьогодні Київська область розподіляється на 37 адміністративно-територіальних одиниць, а саме 25 районів та 12 міст. Верховна Рада ухвалила рішення все згрупувати в 7 великих районів, всередину яких засунути все, в тому числі ті 12 міст, які не входили до складу районів. Що зміниться для людей наразі точно не відомо, можна тільки робити припущення, якими питаннями буде займатися районна влада. Раніше цієї районної ланки не було для більшості мешканців Київщини, адже більшість людей живе в Броварах, Борисполі, Ірпіні, Бучі, Переяславі, Обухові, Фастові, Ржищеві, Василькові, Березані, Славутичі та Білій Церкві. Там завжди була своя міська рада та над усіма Київська обласна. Зараз пропонується між містом та областю вставити районне керівництво, але навіщо, не ясно. Щодо тих міст та сіл, де в додачу до сільської та міської, завжди була районна рада та адміністрація, то там незрозуміло. Адже останні роки всередині районів громади сіл та містечок об’єднувалися між собою, утворювали об’єднані територіальні громади та потрохи забирали в району гроші, школи, бібліотеки тощо. Фактично, йшов повільний процес ліквідації районів, як таких. Натомість, зараз «центр» ухвалив рішення створити Білоцерківський, Бориспільський, Броварський, Бучанський, Вишгородський, Обухівський та Фастівський нові райони.

НД – Чи зміниться функціонал чи повноваження нових райдержадміністрацій та їхніх керівників?

О.С. – Права та обов’язки районного керівництва точно зміняться. З одного боку, ще 12 червня, Кабінет Міністрів утворив по всій території об’єднані територіальні громади – незалежно від того, чи були вони утворені раніше. Отже, район має віддати на місця фактично все: бюджет, майно, управління, а це означає владу та відповідальність передають громаді. Отже, з 1 січня 2021 року, районне керівництво суттєво зменшується у своїй ролі та формах впливу на життя людей. Але  з іншого боку, в липні Верховна Рада утворила сім нових районів на Київщині, а представники влади активно обговорюють потенційні повноваження цих районів. Отже, старі райони померли – вітаємо нові! Але чим будуть займатися голови та працівники нових районних державних адміністрацій – невідомо. На мою думку, це абсолютно зайва ланка. Для України найкраща модель – це країна громад, всі села та міста мають бути об’єднані в місцеві громади, а між громадами та державою жодний районний фільтр не потрібний. Функції координації та спільних справ громад мають вирішуватися на рівні обласної ради, саме для цього вони обираються, саме тому існує Київська обласна державна адміністрація. Але нажаль, ми пішли іншим шляхом, тепер державі доведеться придумувати, чим район зайняти, хоча ще не пізно отямитися та перетворити нове районне керівництво на керівників комісій з передачі усього комплексу майна і повноважень – громадам та очолити комісії з ліквідації старих районів.

Н.Д. – Куди подівся в результаті цієї реформи Києво- Святошинський район?

О.С. – Сільські та міські громади діючого Києво-Святошинського району Верховна Рада запропонувала перенести в Бучанський та Фастівський райони. Багато хто цим незадоволений, але на мою думку проблема не в тому, як називаються райони чи де знаходяться їхні «столиці» (столицею Києво – Святошинського району – був Київ.- ред.), а в тому, що, як я вже казав вище, всі районні утворення виглядають зайвими. Кожна громада Києво-Святошинського району може стати повністю спроможною та вирішувати всі свої справи на місці, без жодних посередників.

Н.Д. – Що буде із іншими колишніми районними органами влади: прокуратурами, судами тощо?

О.С.: Їх поки ніхто не змінює. Структура багатьох центральних органів виконавчої влади та правоохоронних структур вже давно не відповідає старому устрою областей та не співпадає новому устрою. На мою думку, безглуздо намагатися їх причесати все під один формат. Центри зайнятості, відділки поліції, суди, податкові та все інше слід створювати там, де є потреба аби були поближче до людей, до громад, до шляхів, а не формально з розрахунку таких неприродніх утворень, як нинішні райони. Загалом, вважаю, що ніяких державних сервісів не повинно бути на районному рівні, всі послуги мають надаватися в громаді. Нажаль, станом на зараз, не визначено переліку всіх послуг: хто, де та у який спосіб їх має надавати, триває постійна ревізія послуг, трансформація ЦНАПів та змінюється роль місцевого самоврядування. Життя не стоїть на місці, багато послуг стають електронними. Думаю, що у найближчий час ніхто не закриватиме, наприклад, Згурівську та тому подібні Київські обласні РДА, тимчасово вони будуть філіями великих районних державних адмінстрацій, а згодом, я впевнений,  переможуть громади, держава в смартфоні та приватна власність, яка робить значну частину цих послуг просто зайвою!

Н.Д. – Олександре, чи зможуть коли небуть кияни, мешканці столичної області жити в такому цивілізованому комюніті, як столична агломерація? На зразок великих європейських міст, де столиця і всі найближчі передмістя єднаються у єдине, ціле адміністративне утворення?

О.С. – Верховна Рада на даний момент не планує працювати над розвитком самоврядування у столиці. В Києві зберігається президентська окупація, всередині районів Києва керують призначувані з офісу президента керівники районів, цю модель ми отримали у спадщину ще з часів я Кучми-Януковича. Під час здійснення адміністративно-територіальних змін, Києву навіть не дали об‘єднатися з Коцюбинським, хоча селища Коцюбинське на 100% з усіх сторін оточено столицею, а мешканці живуть, працюють та користуються усіма послугами, як всі кияни. Але попри всі протести людей, з них зробити окрему громаду у складі Бучанського району, проте фізично ця громада не сполучена з жодними іншими громадами Бучанського району, адже знаходиться майже всередині Києва. А Ви кажете агломерація… Годі й говорити про створення столичної агломерації, у часи, коли елементарного ладу не можуть навести з тим, що вже природно склалося у київську інфраструктуру – Вишневе, Гатне, Коцюбинське – це що? Це не Київ?. Риторичні питання! Десь на Київщині, людям не дали створити об’єднані громади, десь скасували вже давно створені та ефективні, а у випадку з Коцюбинським, конкретно –  фактично відірвали шматок Києва від Києва.

Н.Д. –  Керівництво новими районами і громадами, як воно буде здійснюватись?

О.С. – Старости більше не обиратимуться на місцевих виборах. Фактично, старосту перетворили на одного з чиновників. Процедура дуже схожа: староста обирається депутатами місцевої ради, вони ж його можуть звільнити. Також староста залишається членом виконавчого комітету та отримує заплату. Навантаження регулюють депутати. Аналогічна модель зараз у заступників міських та сільських голів. Важливо, що трансформація районної ланки керівництва відбудеться під час холодів. З осені на весну, сподіваюся цей радянсько-авторитарний рудимент хоча б частково буде виморожено та ліквідовано (сміється – ред). Попереду нас чекають дуже складні та гострі дискусії про штат, завдання, бюджет та послуги районної ланки. Кожна гривня, яка буде витрачена на районний рівень, це гроші які відриватимуть від людей та громад, які підуть замість розвитку самоврядування на задоволення феодалів та князів, які створити вотчини «під себе».

Н.Д. – Як будуть проходити місцеві вибори з урахуванням цих змін?

О.С. – Сьогодні вже завершилося подання кандидатів до складу територіальних виборчих комісій. На цьому тижні ЦВК оголосить нові виборчі комісії в областях, містах та районах, а вони вже відповідно у вересні збиратимуть пропозиції до складу дільничних виборчих комісій. Основну роль у виборчих комісіях гратимуть: «Слуга народу», «Європейська солідарність», «Голос», «За майбутнє», «Опозиційна платформа «За життя», «Батьківщина, «Довіра» та інші парламентські фракції, частину представників подадуть також кандидати у мери та депутати, які йдуть самовисуванцями.