Цього тижня Україна і світ вшановуватимуть пам’ять мільйонів жертв Великого Голоду 1932-1933 років. Під час меморіальних заходів, які відбуватимуться в українських містах і селах, учасники запалюють символічні свічки пам’яті …

Згадувати жертв голодомору на офіційному рівні вперше запропонував своїм указом другий президент України Леонід Кучма в листопаді 1998 року. Називалася жалобна дата Днем пам’яті жертв Голодомору. У 2000 році назву було змінено на День пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій. Указом третього президента Віктора Ющенка від 21 травня 2007 він став називатися День пам’яті жертв голодоморів.

На підставі президентських указів День пам’яті жертв голодоморів відзначається щорічно в четверту суботу листопада. Таким чином, цього року пам’ять загиблих від штучного голоду Україна вшановуватиме 28 листопада.

Голодомор 1932-33 років

У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, серед найбільш трагічних сторінок історії українського народу особливо сумне місце займає Голодомор 1932-1933 років. За різними даними, у 1932-1933 роках від голоду загинуло від 4,5 до 10 мільйонів людей.  Голодомору передувала насильницька колективізація сільських господарств, “розкуркулення” селян, хлібозаготівельна кампанія, масовий терор на селі. Тож, українські селяни стали наступними жертвами сталінського режиму після тотальних репресій щодо української інтелігенції та духівництва. Керівництво Радянського Союзу, маючи намір знищити частину українців, офіційно заперечувало факт масової смертності в Україні від голоду в 1932–1933 роках. Тільки з відновленням державної незалежності український народ зміг зірвати табу з теми Голодомору та жорстокого вбивства радянською владою мільйонів українців.  У 2008 році, до 75-х роковин Голодомору, під керівництвом Українського інституту національної пам’яті була створена Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр., що складається з 18 регіональних томів та одного зведеного. Цей список не є вичерпним, робота зі встановлення масштабів Голодомору все ще триває. 28 листопада 2006 року законом України Голодомор 1932−1933 років був визнаний геноцидом українського народу.

День пам’яті жертв голодоморів: жалобні заходи 2020

 У День пам’яті жертв голодоморів українців традиційно закликають вшанувати заморених голодом хвилиною мовчання або молитвою, відвідати поминальне богослужіння, згадуючи вбитих комуністичним тоталітарним режимом співвітчизників.   На згадку про мільйони українців, убитих радянською владою під час геноциду, свічки зазвичай запалюють на центральних площах міст, біля пам’ятників жертвам Голодомору, у храмах та в залі пам’яті Національного музею “Меморіал жертв Голодомору” в Києві.  У столичному Музеї голодомору цього року можна буде ознайомитися з унікальними речами, що розповідають про родинні історії під час геноциду. Проект налічує, зокрема, 120 історій свідків Голодомору. Окрім того, проект містить 4 експлейнери, які розповідають: “Що таке Голодомор”, “Міфи про Голодомор” “Як Голодомор впливає на Україну сьогодні?”, “Голодомор у світовому контексті”. Щороку «Нова Доба» у роковини Голодоморів, друкує згадки про ті страшні часи, від людей, які пережили цей геноцид… Їх, на жаль, лишається дедалі менше…

Галина Антонівна Маслова, киянка (збережена орфографія оригіналу)

Фото з сайту: https://stavreg.gov.ua/

Мені у 1932 році, було в той час 8років. Мама залишилася вдовою з нами, з 4 дітьми. Батько помер у 1928 році . Був у нас і хліб, і була корова. Але була вказівка з гори – поступила в область, з області у районі, а райони виділяли таку комісію, у 1932- 1933 роках, яка ходила по хатах і викачула увесь хліб. І все забирали, до останньої зернини, і так же обійшлися  з нашою сім’єю. Спочатку померла бабуся потім помер один брат, ми ще втрьох залишилися живі. Мама лежала вже з голоду опухла, а старший брат, якому було 12 спасався бур’яном – він збирав і їв  буряни. У нас купа буряну лежала в хаті – це таке як молочай, бугила, корінь лопуха. А нас менших – мене і меншого брата забрали на майдан (мається на увазі площа у селі – ред.) до  дитбудинку. Нам там давали юшку з гнилого гороху і по шматочку хліба  трохи завбільшки з сірникову коробку, теж з того ж гороху – можливо один раз на добу, не пам’ятаю…  Я ходила кожен раз додому і бачила цю біду, і носила під пахвою їжу…. цей брусочок того хліба з січовиці аби підтримати маму (плаче – ред.)  І потім помер мій старший брат – він лежав дві доби на печі мертвий, а мама не підіймалася лежала голодна і опухла. І одного разу менший братик помер  на тому майдані… (плаче – ред.) Це було ввечері, і він бідний так плакав і просив: «дайте хоч крихту хліба , хоча б пригорілого… І ніхто нічим не міг його врятувати , бо не було нічого…

 

 

Довідка «НД»

Голодомор – акт геноциду українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932-1933 роках, шляхом організації штучного масового голоду, що спричинив загибель мільйонів українців у сільській місцевості на території Української СРР та Кубані з метою придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.  Визнання Голодомору 1932 –1933 років геноцидом Українського народу законодавчо закріплено Законом України “Про Голодомор 1932 – 1933 років в Україні”, ухваленим Верховною Радою України 28 листопада 2006 року.  Постановою Апеляційного суду Києва від 13 січня 2010 р. Сталіна, Молотова, Кагановича, Постишева, Косіора, Чубаря, Хатаєвича визнано винними в організації Голодомору.

Олег Пустельник