На сьогоднішній день, найбільш серйозною внутрішньою загрозою для соціально-економічної стабільності в Україні – є організована злочинність. Вона проникає всюди, в тому числі й до структур державної влади та місцевого самоврядування. Для нинішній «мафії» притаманна – зростаюча організованість, жорстокість, і законспірованість суб’єктів злочинів. До рук злочинців легко потрапляє зброя, яка крадеться у зоні бойових дій. Часто – густо злочинні формування працюють під прикриттям політичної діяльності, і у цьому випадку вона обов’язково носить чітко визначений антидержавний характер, і, згодом набуває ознак екстреміської.

Історія питання

Розквіт організованої злочинності завжди припадав на часи політичної нестабільності і соціальних потрясінь, які тягнуть за собою розвал економіки. У дев’яності роки минулого століття Україна в повній мірі відчула на собі вплив усіх зазначених чинників. Вітчизняні економічні реформи того часу, супроводжувалися сильною гіперінфляцією, розбіжностями старого і нового законодавства, несправедливою приватизацією тощо. В результаті багато промислових підприємств виявилися підконтрольними бандитським угрупованням або потрапили до управління легальними комерційними структурами, які були створені з використанням «брудних» кримінальних коштів. Чимало сприяла процвітанню організованої злочинності й зруйнована система громадської та економічної безпеки часів СРСР, зростання чорного ринку і нелегального підприємництва.

На останньому етапі свого існування радянська влада міцно зрослася з кримінальними угрупованнями, виникли цілі корумповані ешелони влади різних рівнів, пов’язані з нелегальним бізнесом. Пострадянські країни охопила корупція – чиновники, аж до вищих щаблів влади «надавали дах» організованої злочинності, а вона, у свою чергу, обслуговувала їхні економічні інтереси.

Проблема українська, але й світова…

Але такий спадок дістався не лише Україні. Дана проблема є актуальною навіть для європейських держав! Основні причини організованої злочинності спільні для більшості країн: соціальна несправедливість, висока корумпованість органів влади, наявність заборонених законом видів діяльності, які приносять високий дохід (проституція, торгівля наркотиками, ігорний бізнес) і знецінення моральних цінностей. Італійська мафія – «Коза Ностра», японська «Якудза» – це злочинні організовані синдикати із давньою історією, але в  умовах глобалізації діяльність криміналу модернізувалась і навіть частково легалізувалась, набувши ознак «законного бізнесу». Ця загрозлива тенденція зумовлена ​​значними досягненнями суспільства в розвитку технологій і засобів зв’язку та безпрецедентним розширенням міжнародної комерційної діяльності. Отже організована злочинність стає транснаціональною: розширяються ринки збуту зброї, наркотиків, крадених авто тощо. Обіг злочинних доходів становить сотні мільярдів доларів. Причому, як у світі, так і в Україні, влада подекуди недооцінює підвищення рівня криміналізації соціальних відносин, що дозволяє говорити про кризу, яка намітилась у сфері протидії організованої злочинності. І прикладом цьому може служити українська правоохоронна реформа, яка містить значні прогалини в законодавстві по боротьбі з організованою злочинністю. В результаті чого, в МВС, були прийняті на мій погляд, поспішні і невірні рішення, такі як ліквідація Департаменту по боротьбі з організованою злочинністю.

Як в Україні долають організовану злочинність…

Сьогодні, нагально назріла необхідність всебічного і комплексного розв’язання  проблем та напрацювання ефективного законодавства у сфері запобігання і боротьби з організованою злочинністю. І перша серед них – це її обезголовлення, тобто рішуча боротьба із так званими «злодіями у законі». Специфікою саме української «мафії» є те, що вона від початку є транснаціональною і , окрім українців, нею керують «злодії в законі» з багатьох країн СНД: Грузії, Азербайджану, Росії – це вища каста, таке собі «керівництво» злочинного світу. Вони розподіляють сфери впливу в своєму злочинному бізнесі, «розводять» конфліктуючі сторони, керують «общаком» – величезним фінансовим ресурсом цих формувань. Хороший досвід, свого часу був у Грузії, яка ще  у 2005 році прийняла спеціальний закон, згідно якого будь – кого з «злодіїв у законі», можна було «під протокол» запитати про його приналежність до касти і жоден – не міг збрехати правоохоронцям, бо у цьому випадку «злодій у законі» буде «розкоронований» своїми ж. Українські ж депутати 4 червня ухвалили за основу та в цілому законопроєкт №2513 про “злодіїв в законі”. Відповідне рішення підтримали 236 народних депутатів України. Документ розглядався повторно в другому читанні. У комітеті з питань правоохоронної діяльності заявили про те, що при підготовці законопроєкту відійшли від концепції вводити кримінальну відповідальність тільки за звання “злодія в законі”. Тепер очікується, що він допоможе в боротьбі із цим явищем в Україні загалом.  Закон містить перелік злочинів та варіантів покарання, які будуть застосовуватися до організаторів, учасників злочинних організацій, зборів та тих, хто буде користуватися послугами “злодіїв в законі”. Документом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 7 до 12 років з конфіскацією майна за створення злочинної організації, керівництво організацією або її структурами. За участь у злочинній організації загрожує від 5 до 12 років з конфіскацією майна. Посадовій особі, яка створює злочинну організацію або входить в неї, загрожує позбавлення волі від 8 до 13 років з конфіскацією майна.

За створення злочинного співтовариства і керівництво ним закон пропонує карати позбавленням волі від 10 до 15 років з конфіскацією майна. Якщо ж таке співтовариство створив суб’єкт підвищеного злочинного впливу, в тому числі і “злодій в законі”, а також якщо він керує або входить в таке співтовариство, то йому загрожує від 12 до 15 років в’язниці з конфіскацією майна. В законі також роз’яснено, що під злочинним впливом “потрібно розуміти будь-які дії особи, яка завдяки авторитету, іншим особистим якостям чи можливостям, сприяє, спонукає, координує або здійснює інший вплив на злочинну діяльність, організовує або безпосередньо здійснює розподіл коштів, майна чи інших активів (доходів від них), спрямованих на забезпечення такої діяльності”. А особою, яка перебуває у статусі суб’єкта підвищеного злочинного впливу, у тому числі у статусі “злодія в законі”, вважається та, яка завдяки авторитету, іншим особистим якостям чи можливостям, здійснює злочинний вплив і координує злочинну діяльність інших осіб, які здійснюють злочинний вплив”.

 

Але у цьому ж законі прописані й варіанти, коли кримінального покарання можна уникнути. А саме, не покарають за вчинення злочину, якщо правопорушник добровільно повідомив про нього до оголошення йому підозри, а також розповів про створення злочинної організації або участь у ній та активно сприяв її розкриттю. Не уникне кримінальної відповідальності організатор та керівник злочинної організації. В законі також передбачена кримінальна відповідальність за встановлення злочинного впливу. Особу покарають позбавленням волі на строк від 7 до 10 років з конфіскацією майна. Якщо порушник скоїть злочин повторно або встановлюватиме вплив в ізоляторах тимчасового тримання, слідчих ізоляторах чи установах виконання покарань — його позбавлять волі на строк від 9 до 15 років з конфіскацією майна або без такої. Для “злодія в законі” покарання передбачене у вигляді ув’язнення на строк від 12 до 15 років з конфіскацією майна

 

Минуло півроку і що?

Не можна сказати, що станом на сьогодні боротьба з організованою злочинністю не ведеться… Просто нашим реформам не вистачає системності і політичної волі. Але для справді ефективної боротьби та контролю над організованим криміналом потрібно реалізувати комплекс складних, системних державних реформ і спеціальних кримінологічних заходів. При визначенні цих заходів, необхідно виходити з того, що, саме державний вплив займає чільне місце в цій системі. Спеціальні заходи по боротьбі з організованою злочинністю повинні здійснюватися шляхом профілактики, запобігання та припинення злочинів, скоєних ними. Мій досвід правоохоронної діяльності говорить про те, що зменшення впливу криміналітету на економіку держави досягається шляхом чіткого контролю за ним з боку спеціальних структур МВС та системною агентурною роботою всередині кримінальних спільнот. Це дозволяє: попереджати злочини, які готуються вчиняти організовані банди, виявляти та ідентифікувати осіб, які беруть в них участь, ставити їх на оперативний облік. Дуже важливо, за допомогою відповідних законодавчих інструментів, впливати саме на лідерів угрупувань – «злодіїв в законі» аби в подальшому затримувати їх, проводити слідство та передавати їхні справи до суду, а не лише видворяти їх за межі країни, як це робиться зараз!

Для проведення всіх цих заходів, потрібно негайно відновити підрозділи поліції по боротьбі з організованою злочинністю, створити ефективну систему навчання особового складу і прийняти відповідну Державну програму, а не вирішувати проблему «разовими» законодавчими актами.

Не варто забувати і про те, що протидія українській «мафії», яка діє в сфері економіки, повинна досягатися не стільки силовими, скільки економічними методами, які здійснюються через ринкові механізми. Саме так відбувається витіснення організованої злочинності з  економіки по всьому світу, адже тим самим обмежується її стратегічних ресурс – «брудні кошти». Це завдання ще більш складне, бо тут потрібні активні дії органів державної влади спрямовані на розвиток економіки і паралельне постійне і своєчасне усунення з ринку бізнес- структур створених криміналом.

Такі заходи допоможуть і новим українським правоохоронним органам, таким як Державне бюро розслідувань ефективно розслідувати діяльність організованих злочинних угрупувань, які, як не крути, наразі доволі затишно почувають себе в Україні… Ба навіть лобіюють свої інтереси у парламенті.

Максим Чорний