Журналіст – Марія Сидоренко. Подкасти про українську культуру і туризм. Слухати вище.
Культура України формувалась протягом тисячоліть. Вона увібрала в себе стародавній слов’янській світ, унікальні особливості стилю давньоруського періоду, вишуканість пізнього середньовіччя, тенденції сучасного світу і багато, багато іншого. Все перерахувати неможливо, адже культура – поняття всеосяжне. Українська культура – продукт творчого розвитку людини і охоплює всі сторони її життя: мову, міфи, легенди, казки, музику, пісні, архітектуру, ремесла, рукоділля, живопис, скульптуру, кіно, театр, літературу … все що відноситься до того, що ми називаємо таким ємним поняттям як культурна спадщина.
Українська земля – збагатила її культуру численними місцевими колоритами, що додало яскравих фарб в загальну палітру світової культурної спадщини. Кожне тисячоліття, кожне століття привносили до нашої великої культури свою лепту. Найпомітніше цей колорит відбився в усній народній творчості. Досить сказати, що серед трьох об’єктів нематеріальної української культурної спадщини, які визнані ЮНЕСКО пам’ятками світового значення – є Козацькі пісні Дніпропетровщини.
Козацькі протяжні пісні виконуються без супроводу музичних інструментів, зазвичай гуртом. Ці пісні належали й до репертуару кобзарів-бандуристів. Однак традиція виконання пісень під супровід бандури, яка побутувала у Нікопольському районі ще у 1980-х роках минулого століття, остаточно зникла. Для будови козацької пісні властивий сольний заспів («заводити») та сольний верхній голос («виводити» або «тягти»). Степовий спів — розлогий, розкладений на вісім голосів. Але гуртова частина козацької пісні зазвичай має триголосу або чотириголосну будову, коли додається імітація чоловічої партії («басити»). До «козацьких пісен» відносять: пісні про козацькі походи (наприклад, «Ой, гук, мати, гук» із с.Капулівка Нікопольського району), пісні про козацьких ватажків (пісня про козацького полковника Данила Нечая «Ой з-за гори та ще й з-за лиману» з м. Жовті Води), козацьку лірику («Із-за гір, з-за гір» із м. Підгородне), козацький романс («Ішов козак з Дону» із с. Велика Михайлівка Покровського району), пісні про стосунки між козаком і дівчиною («Садом-садом, пшениченька ланом» із смт. Межова Межівського району)…
Газета «Нова Доба», за підтримки Українського культурного фонду розпочинає серію публікацій, а також звукових подкастів про українську культурну спадщину визнану у всьому світі, зокрема про культурні та духовні надбання Київщини.
З повагою,
Марія Сидоренко
Журналіст відділу культури «Нової Доби»
