Читайте у цьому номері:

Земельне питання зіпсувало українців…

Багато століть тому ідея права власності на землю була втілена ще у римському праві, оскільки право власності – найважливіший інструмент регулювання відносин між людьми. Згодом право власності на «посівні» землі отримала всесвітнє визнання. Протягом кількох століть просвітителі, філософи, економісти і юристи розробляли найрізноманітніші концепції власності, а також економічні та юридичні аспекти цього питання. Природно, що ці погляди в тих чи інших формах отримали своє вираження в юридичних системах народів світу. Незважаючи на деякі відмінності у формулюванні, поняття права власності на землю, в праві різних країн – є основою функціонування держави. Ми ж українці, лише цього року, заглибилися у дискусію: «продавати чи не продавати» нашу землю… та зрештою Верховна рада України, прийняла рішення на користь вільного продажу сільгоспугідь, і у липні поточного року процес стартував… Проте, гаряча дискусія у суспільстві триває. Чому так багато українців висловлюються проти цих нововведень і яка позиція партії промисловців і підприємців України з цього приводу. (далі читайте на сторінці 2 газети “Нова доба”, або скачуйте “Нову Добу” у форматі ПДФ)

Столична агломерація: мрія чи реальність?

Київ, окрім того, що є столицею України, є також столицею Київської області. Сам по собі цей факт, не є жодним відкриттям, проте обласний функціонал у Києві підтверджується хіба наявністю в столиці обласних чиновників. Обидва суб’єкти місцевого самоврядування (мається на увазі місто Київ і Київська область) є найбільш близькими одна до одної – адмінутвореннями, проте відносини між адміністраціями цих одиниць, на жаль, не можна назвати добросусідськими. А найбільше від такого стану речей страждають мешканці київських передмість, люди, які ще не є киянами, проте й жителями області їх назвати важко. Всі вони працюють у столиці, відправляють дітей у столичні школи і дитячі садки… Серед мешканців Вишневого, Броварів, Бучі, Вишгорода, думається, немає людей, які сприймають себе як мешканців Київської області. Однак користуватися адмінпослугами столиці ці люди не можуть, як власне й ефективно вирішувати свої соціально-економічні питання. Київ неначе коралами обліплений ще меншими адмінодиницями, сільський статус яких викликає не здивування, а сміх: Конча-Заспа, Романків, Чабани, Віта Поштова, Гора, Петропавлівська Борщагівка, назви цих «сіл» усіма нами сприймаються, як престижні київські мікрорайони, а старости сільрад всіх цих «царських містечок», виглядають справжніми «главами столичних районів». (далі читайте на сторінці 3 газети “Нова доба”, або скачуйте “Нову Добу” у форматі ПДФ)

Навіки у пам’яті народній

(Фоторепортаж «Нової Доби»)

У часу є своя пам’ять – історія. І тому світ ніколи не забуває про свої трагедії, котрі потрясали планету в різні епохи, в тому числі і про жорстокі війни, які забрали мільйони життів, що відкидали назад цивілізації, руйнували цінності, створені людиною… Але інша справа – пам’ять про війну, яка триває зараз, на наших очах, за нашою участю, і, яка є справжньою трагедією безпосередньо для наших сімей. Війна за Незалежність України, породжує нових героїв і підтвердженням тому є тисячі солдатів і офіцерів, нагороджених державними орденами і медалями за мужність і героїзм, проявлені на Сході України…(далі читайте на сторінці 7 газети “Нова доба”, або скачуйте “Нову Добу” у форматі ПДФ)