Перші ідеї міської екології почали розвиватися між 1940-ми та 1950-ми роками. У попередні роки цей термін уже використовувався для позначення різних речей. Наприклад, коли група соціологів у США, використала термін “міська екологія”, щоб розповісти про свою роботу в Чикаго у 1920-х роках. Саме ЮНЕСКО відповідала тоді за створення відправної точки міської екології. Це сталося, коли ЮНЕСКО вперше фінансово підтримало дослідження, пов’язане з міською екологією у 1970 році. З роками ця суб-дисципліна змогла створити свої власні терміни та методології для своїх досліджень. Очікується, що в такому віддаленому майбутньому ця наука продовжить розробляти нові підходи і набуде ще більшої актуальності у світі й у громадському житті.
Річ у тому, що міські райони становлять менше ніж 5% площі суші на планеті, і лише половина існуючого населення проживає в міських районах. Незважаючи на це, шкода, яку вони завдають, величезна. Саме міські споруди сприяли виснаженню або пошкодженню існуючих природних ресурсів міст і околиць.
Відповідальне використання води було однією з основних цілей міської екології, так само як управління відходами або правильне використання енергії. Але проблеми йдуть ще глибше – забруднення атмосфери, озер та океанів, вимирання одних видів або навіть поширення інших – ось деякі приклади впливу різкого зростання кількості великих міст на планеті та не дуже вдалого міського планування.
Але іще у 2008 року на кількох всесвітніх урбаністичних форумах світового рівня було запропоновано п’ять принципів, на яких має будуватися екологія міста. У той час було встановлено, що міста є екосистемами і що вони мають кілька характеристик або елементів, з яких вони складаються. Міста також живуть у постійній зміні чи розвитку. У містах одночасно спостерігаються події людського та природного походження. І як останній принцип було встановлено, що екологія присутня завжди. Згодом ці принципи були розроблені та стали більш конкретними, щоб говорити про різні методології, що існують у міській екології, а також заглиблюватися у зв’язок між дисциплінами. Було створено 13 стандартів, на яких ґрунтується екологія міста. Ці стандарти відповідають визначення основних точок інтересу, у яких зосереджена наука, і навіть встановлення зв’язків коїться з іншими областями знань. Вони допомагають визначити способи дій.
Перший такий стандарт говорить, що міста – це спільноти живих організмів, які перебувають у безперервному взаємозв’язку з фізичним середовищем, в якому вони живуть. Другий, що в міських районах також є рослинність і водні ресурси. Інші принципи стосується флори і фауни, що є в містах, і того, як вони можуть змінюватись в залежності від географії, у якій живуть тварини і рослини.
Київ, екологія, вода…
Комплекс водопостачання Києва – це складна система, що складається з великої кількості річок, озер і сотень дрібніших водойм. На їхню чистоту впливає безліч природних та промислових факторів, не всі з яких контролюється владою міста належним чином. Основне навантаження на систему виробляють техногенні джерела – побутові та промислові відходи, неорганізований і недостатньо чистий стік, судноплавство і так далі. Окрім того, перед подачею рідини до водопроводу в руслах річок відбувається змішування основного потоку річки з ґрунтовими, ґрунтовими, підземними, атмосферними, зливовими та талими водами – тому забруднення повітря та землі також впливає на її якість. Викид у навколишнє середовище газів, накопичення сміття та процеси рекреації – все це негативно впливає на якість питної води. Забруднення відбувається ще до надходження рідини до міста. Через діяльність комплексу господарських підприємств біля прилеглих міст з так званої Київської агломерації, буває, що вода не відповідає нормам ще на вході.
Через такі проблеми у громадянському середовищі української столиці виникають численні екологічні ініціативи які ставлять собі за мету гармонізацію міського середовища, зокрема водного, і урбаністичного планування навколо водних об’єктів Києва. Найбільш помітною така діяльність є у Дарницькому районі столиці, на території якого розташована чи не найбільша кількість водних об’єктів. Територією району протікає найбільша з малих річок Києва – Дарниця. Її протяжність – 21,1 километрів, річка протікає переважно через ліс, але є й ділянка, захована в колектор. І за адресою Харківське шосе, 19, Дарниця буквально тече крізь фундамент житлового будинку. Щодо озер, то в Дарницькому районі, зокрема розташована найглибша київська водойма – озеро Тягле. Його глибина 32 м. Це штучний кар’єр, з якого брали пісок для забудови Харківського масиву. І окрім того, ще величезна кількість менш глибоких та великих інших озер.
Серед них, виділяється – Вирлиця – одне з найбільших озер Києва. Воно тягнеться із заходу на схід від станції метро «Харківська» до «Вирлиці» та ще майже на два кілометри на південь. Промислова зона включає: сміттєспалювальний завод «Енергія»; підприємство «Віторма»; завод «Радіовимірювач»; Бортницьку станцію аерації; АТП та інші підприємства. Обабіч вулиць Ревуцького і Бажана розташовані житлові будинки, а вздовж проспекту Бажана поруч з озером проходить лінія метро.
Що робити з Вирлицєю?
Сучасна чаша озера утворена на місці невеликого заплавного природного озера площею близько 49 га при намиві піску під будівництво Харківського масиву на початку 80-х років ХХ ст. Озеро послужило кар’єром піску для гідронамиву, в результаті його глибини були збільшені з 2-4 м до 15-16 м (в середньому), а площа зросла до 98 га. – пише у своїй роботі “Еколого-гідроморфологічний аналіз умов та наслідків підвищення рівня ґрунтових і поверхневих вод в районі озера Вирлиця в м. Києві, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка – Сергій Дубняк.
” Мілководдя Вирлиці, із глибинами до 2,0 м простягаються смугою завширшки 20-65 м вздовж західного, південного та північного берегів. Вони заросли повітряно-водяною рослинністю, яка, з одного боку, служить фільтром для забруднень, а з іншого – відмираючи, спричинює евтрофікацію і поступове заболочення водойми. Слід також врахувати значне випаровування з поверхні мілководь, їх негативний санітарно-епідеміологічний вплив в літній період на прилеглі селітебні території при зниженнях рівня води і утворенні осушок. Таким чином мілководдя оз. Вирлиця в їх сучасному стані відіграють переважно негативну роль як з точки зору функціонування водної екосистеми, так і з точки зору рекреаційного використання озера.” Водночас околиці озера є вкрай занедбаними, засміченими, доступ киян до відпочинку на берегах Вирлиці, заблокований. До того ж він є криміногенним і небезпечним, оскільки в теплий період там розбивають свої !табори” маргінальні елементи, які використовують плеса Вирлиці задля свого проживання і “дозвілля”. Міська влада не в змозі навести порядок навколо Вирлиці. Водночас усі спроби влади передати берег озера, що розташований увздовж проспекту Бажана приватному інвестору, який береться впорядкувати його береги, наштовхуються на протидію деяких організованих груп громадян, які з різних мотивів побоюються, що ці інвестори “комерціалізують” впорядкування середовища навколо озера Вирлиця, чим нашкодять навколишньому середовищу…
Фото з ФБ “Нова Вирлиця”
Але є різні думки у мешканців, що живуть поруч із Вирлицею, велика частина з них вважає, що його потрібно впорядкувати та декриміналізувати, зокрема у грудні цього року, Ініціативна група мешканців Дарницького району Києва виступила з місцевою ініціативою, яка ставить за мету вирішення ситуації, що склалася навколо озера Вирлиця, зокрема проведення облаштування території навколо цього одного з найбільших столичних водоймищ. Відповідне офіційне повідомлення члени ініціативної групи (мешканці вулиць Кам’янська, Бажана, Харченка, Харківське шосе) адресували Київській міській раді, згідно з “Порядком внесення та розгляду місцевих ініціатив в місті Києві”.
Як повідомив, “Новій Добі”, Голова ініціативної групи – Олександр Кулабухов: ” Ми пропонуємо подати до Київської міської ради, як представницького органу територіальної громади міста Києва, місцеву ініціативу:
“Проект рішення Київської міської ради “Про вирішення організаційних питань по розвитку транспортної інфраструктури, зон рекреації та збереження озера Вирлиця”, яким би передбачалося створити нові території зелених насаджень загального користування, вжити організаційно-правових заходів щодо впорядкування об‘єктів благоустрою (територій загального користування) в межах вулиць Ревуцького, Колекторною та проспекту М. Бажана у Дарницькому районі м. Києва, вжити організаційно-правових заходів щодо покращення інфраструктурної мережі міста Київ та підвищити рівень пожежної безпеки району.”
Наразі, представники ініціативної групи пропонують усім жителям Дарницького району долучитися до ініціативи та збирають підписи на її підтримку. Ми будемо слідкувати за розвитком подій навколо Вирлиці та інформувати наших читачів.
Олег Пустельник
