Серпень приніс державі значні податкові надходження, а валютні резерви залишилися достатніми для підтримання гривні. Проте за сприятливими цифрами приховані слабке зростання ВВП, величезний торговельний дефіцит, залежність від зовнішньої допомоги та дедалі дорожча війна.
Світлана Камінець, економічна оглядачка «Нової Доби», автор рубрики “Економічний четвер”
Економічні результати серпня 2026 року легко описати словом «стійкість». Український бюджет отримує податки, банківська система працює, держава фінансує армію та соціальні зобов’язання, а валютного обвалу не відбулося. Але стійкість — це ще не розвиток. Українська економіка навчилася виживати під час війни. Тепер головне питання полягає в тому, чи здатна вона перейти від виживання до відновлення. Серпневі показники дають на це дуже обережну відповідь.
Бюджет: великі надходження і ще більші потреби
За оперативними даними Міністерства фінансів, у серпні до загального фонду державного бюджету надійшло 219,2 мільярда гривень. Загалом до загального і спеціального фондів було залучено 339,1 мільярда гривень податків, зборів та інших платежів. Державна податкова служба забезпечила 146,5 мільярда гривень, зокрема 72,5 мільярда податку на прибуток підприємств, 27,3 мільярда ПДВ, 19,8 мільярда ПДФО та 13,8 мільярда акцизу. Дані навів Мінфін. Цифри виглядають переконливо, але один сильний місяць ще не свідчить про прискорення економіки. Серпень традиційно має свою структуру податкових платежів, а значна сума податку на прибуток може відображати календар звітності, а не раптове зростання виробництва. Крім того, воєнний бюджет потребує незрівнянно більших ресурсів. За січень–липень видатки загального фонду досягли 2,58 трильйона гривень. Із них 1,63 трильйона, або 63,2%, спрямували на безпеку й оборону. Таку структуру видатків оприлюднило Міністерство фінансів. Український бюджет сьогодні виконує головне завдання — фінансує опір. Але простору для цивільних інвестицій, модернізації інфраструктури та стимулювання економічного розвитку залишається мало.
ВВП: рух уперед зі швидкістю статистичної похибки
Найважливішою економічною новиною серпня стала попередня оцінка ВВП за другий квартал. За даними Державної служби статистики, реальний ВВП зріс лише на 0,6% порівняно з другим кварталом 2025 року. Відносно попереднього кварталу, з урахуванням сезонного фактора, зростання становило 0,4%.
Формально економіка зростає. Фактично вона перебуває біля межі стагнації. Для мирної європейської держави 0,6% могло б означати просто слабкий рік. Для України, яка втратила частину територій, населення, підприємств та інфраструктури, таких темпів недостатньо. Вони не забезпечують швидкого відновлення втраченого потенціалу. Причини очевидні: нові обстріли, дефіцит працівників, нестача довгих і доступних кредитів, високі безпекові ризики, проблеми з логістикою та невизначеність щодо тривалості війни. Моя оцінка проста: економіка не падає передусім завдяки державним видаткам, міжнародній допомозі, роботі експортерів і надзвичайній адаптивності бізнесу. Але внутрішнього двигуна стабільного приватного зростання поки що не сформовано.
Валютні резерви: запас міцності є, але він не безмежний
У серпні міжнародні резерви України зменшилися на 5% — до приблизно 48,7 мільярда доларів. НБУ продав на валютному ринку близько 4,85 мільярда доларів, тоді як обсяг зовнішнього фінансування впродовж місяця був меншим. Регулятор наголошує, що резервів достатньо для збереження стійкості валютного ринку. Це справді так: негайної загрози валютної кризи ці показники не демонструють. Дані НБУ узагальнило «Укрінформ». Проте важлива не лише сума, а й механізм її формування. Значна частина валютної стабільності України залежить від допомоги партнерів. Коли зовнішні надходження сповільнюються, НБУ змушений активніше витрачати резерви для покриття структурного дефіциту валюти. Тому стабільний курс гривні не слід плутати зі збалансованим валютним ринком. Сьогодні це керована стабільність, за якою стоять міжнародні кошти, валютні обмеження та інтервенції Національного банку.
Імпорт утричі перевищує експорт
За сім місяців 2026 року Україна імпортувала товарів на 58,1 мільярда доларів, а експортувала лише на 24,1 мільярда. Від’ємне сальдо торгівлі товарами становило близько 34 мільярдів доларів. Таку статистику оприлюднила Державна митна служба.
Частково такий розрив неминучий. Україна імпортує зброю, пальне, обладнання, автомобілі, енергетичне устаткування й товари, необхідні для відновлення. Не кожен долар імпорту є ознакою економічної слабкості. Але системне переважання імпорту над експортом означає постійний попит на валюту. Якщо ця різниця не компенсуватиметься зовнішнім фінансуванням, інвестиціями та експортом послуг, тиск на гривню зростатиме. Особливо тривожним є вплив атак на українські порти. Державна митна служба повідомила, що в серпні обсяг оподаткованого імпорту скоротився на 22%, а на економічну активність впливали знищення потужностей підприємств та тимчасове зупинення морських перевезень через посилення обстрілів. Попри це, митниця перерахувала до бюджету 75,1 мільярда гривень — на 21,4% більше, ніж у серпні 2025 року.
Зростання митних надходжень на тлі скорочення фізичного обсягу оподаткованого імпорту може пояснюватися зміною його вартості, структури, валютного курсу та податкового навантаження. Тому трактувати цю суму як безумовну ознаку економічного пожвавлення не варто.
Громади накопичили гроші — тепер важливо використати їх розумно
У серпні місцевим бюджетам перерахували 38,1 мільярда гривень трансфертів. На 1 вересня залишки коштів на рахунках місцевих бюджетів і бюджетних установ становили 185,9 мільярда гривень — майже вдвічі більше, ніж на початку року.
Великі залишки можуть означати фінансовий запас, але можуть свідчити і про затримку реалізації проєктів. Під час війни громади повинні мати резерви для надзвичайних ситуацій. Водночас надмірне накопичення грошей на рахунках за наявності невідремонтованих укриттів, пошкоджених мереж та енергетичних ризиків потребує пояснення. Головним критерієм має бути не швидкість витрачання коштів, а їхня корисність. Сумнівний благоустрій не стає необхідним лише тому, що гроші передбачені бюджетом. Але й відкладати критично важливі ремонти через бюрократичну нерішучість так само неправильно.
Інфляція: серпневий показник ще потребує підтвердження
На момент підготовки цього матеріалу Держстат ще не оприлюднив повний офіційний індекс споживчих цін за серпень — його публікація очікується 10 вересня. Тому називати точну серпневу інфляцію передчасно. Відомо, що в липні споживчі ціни зросли на 0,3% порівняно з червнем. НБУ очікував подальшого тиску з боку цін на пальне, сирі продукти та транспорт. Для населення проблема полягає в тому, що середня інфляція не відображає досвід кожної родини. Якщо швидше дорожчають продукти, пальне, комунальні послуги та ліки, люди відчувають значно сильніше падіння купівельної спроможності, ніж показує загальний індекс.
Головний підсумок серпня
Українська економіка зберегла керованість. Держава зібрала податки, профінансувала основні видатки, підтримала громади, втримала валютний ринок і не допустила банківської паніки. Це серйозне досягнення для п’ятого року повномасштабної війни. Але його не потрібно перетворювати на самозаспокоєння. Зростання ВВП на 0,6% — це не відновлення. Торговельний дефіцит у десятки мільярдів доларів — не нормальна довгострокова модель. Валютні резерви, сформовані значною мірою завдяки партнерам, — не заміна конкурентному експорту. А високі бюджетні надходження — ще не доказ поліпшення добробуту громадян. Серпень засвідчив: Україна має міцну фінансову систему, але надзвичайно вразливу реальну економіку. Наше наступне завдання — не просто вистояти, а створити умови, за яких підприємцю буде вигідніше інвестувати, ніж чекати; експортеру — розширювати виробництво, а громаді — вкладати гроші у безпеку та розвиток. Економічна стійкість урятувала нас від падіння. Але перемогу забезпечить лише економічне зростання.
