Серпневе дослідження електоральних настроїв зафіксувало помітне зростання підтримки Михайла Федорова, збереження Володимиром Зеленським першого місця у президентському рейтингу та одночасне погіршення оцінок загального напряму розвитку країни. Проте результати опитування, проведеного під час війни та за відсутності виборчого процесу, слід розглядати передусім як вимірювання поточних суспільних настроїв, а не прогноз результатів майбутнього голосування. Нова Доба постійно публікує свіжу соціологію, в тому числі суспільно важливого змісту.
Дослідження провела компанія Info Sapiens у межах спільного з Public Policy Development Office проєкту U Electoral Data Project. Серпнева хвиля опитування тривала з 8 до 23 серпня 2026 року.
Федоров посилив позиції, Зеленський зберіг лідерство
Найпомітнішою зміною президентського рейтингу стало зростання підтримки Михайла Федорова. У липні за нього були готові голосувати 2,5% опитаних, у серпні — 7,1%. Таким чином, приріст становив 4,6 відсоткового пункту.
Автори релізу пов’язують зміну рейтингу з політичними подіями, які відбувалися після проведення липневої хвилі опитування. Однак соціологічні дані самі по собі фіксують одночасність подій і зміни підтримки, але не доводять прямого причинно-наслідкового зв’язку між ними.
Для встановлення причин зростання рейтингу необхідні додаткові запитання до респондентів або спеціальне дослідження, яке показало б, як громадяни оцінювали конкретні заяви, рішення та публічні дії політика.
Володимир Зеленський у серпні зберіг перше місце: за нього були готові голосувати 23% респондентів. Порівняно з липнем показник знизився на 0,8 відсоткового пункту.
З огляду на заявлену теоретичну похибку вибірки — до 3,1% — таке коливання не дає достатніх підстав говорити про підтверджене падіння підтримки. Коректніше визначати позицію Зеленського як відносно стабільну в межах цього дослідження.
На другому місці перебуває Валерій Залужний із 12,7%. Після зростання Федорова розрив між другим і третім місцями скоротився, однак залишається помітним.
Президентський рейтинг у серпні мав такий вигляд:
- Володимир Зеленський — 23%;
- Валерій Залужний — 12,7%;
- Михайло Федоров — 7,1%;
- Петро Порошенко — близько 5,5%;
- Кирило Буданов — близько 5,5%;
- Олександр Усик — близько 3%;
- Ігор Терехов — близько 3%;
- Андрій Білецький — близько 3%;
- Дмитро Разумков — 2,3%;
- інші політики — не більше 2% кожен.
Різницю в кілька сотих відсоткового пункту між Петром Порошенком і Кирилом Будановим не можна вважати статистично значущою. Фактично вони ділять четверту позицію.
Так само обережно слід ставитися до послідовності кандидатів із підтримкою близько 3%: за вибірки приблизно у тисячу респондентів мінімальні відмінності між ними можуть бути результатом звичайного статистичного коливання.
Чи можна визначити, від кого перейшли голоси
У первинному релізі Валерія Залужного, Кирила Буданова та Дмитра Разумкова названо головними «електоральними донорами» Михайла Федорова. Підставою стали одночасне зростання показника Федорова та зменшення рейтингів інших політиків:
- Валерій Залужний утратив порівняно з липнем 3,8 відсоткового пункту;
- Кирило Буданов — 1,9;
- Дмитро Разумков — 1,8.
Однак одного зіставлення двох загальних рейтингів недостатньо, щоб точно встановити перетікання голосів між кандидатами. Для цього потрібні дані панельного дослідження, у якому опитують тих самих респондентів у різні періоди, або перехресний аналіз попереднього та нового вибору кожного учасника.
Без таких даних можна говорити лише про паралельну динаміку: рейтинг одного політика зріс, тоді як показники кількох інших зменшилися. Частина підтримки могла перейти від них до Федорова, але також могла надійти від раніше невизначених громадян, тих, хто не планував голосувати, або прихильників інших кандидатів.
Окремої обережності потребує порівняння з опитуваннями інших соціологічних компаній. Наведений у релізі показник 13,4% підтримки Федорова, отриманий в іншому дослідженні, не можна механічно зіставляти із серпневими 7,1% Info Sapiens без аналізу методики, вибірки, часу проведення, переліку кандидатів і способу розрахунку.
Різниця між цими цифрами не обов’язково означає, що рейтинг політика «обвалився майже вдвічі». Вона може частково або повністю пояснюватися різними дослідницькими процедурами.
Прогнози щодо можливого зниження підтримки Федорова у вересні, наведені керівником U Electoral Data Project Русланом Роховим, є експертною оцінкою, а не результатом серпневого опитування. Перевірити їх можна буде лише після наступної хвилі дослідження.
Умовні партії отримують більше, ніж окремі політики
Партійне моделювання показало іншу конфігурацію підтримки. Умовна партія Володимира Зеленського вийшла на перше місце з 13,7%, випередивши партійний проєкт Валерія Залужного, який отримав 12,1%.
На третій позиції опинилася умовна партія Михайла Федорова — 11,4%. Це на 4,3 відсоткового пункту більше, ніж його особистий президентський рейтинг.
Результати партійного моделювання:
- умовна партія Володимира Зеленського — 13,7%;
- умовна партія Валерія Залужного — 12,1%;
- умовна партія Михайла Федорова — 11,4%;
- «Європейська солідарність» — 6,5%;
- умовна партія Кирила Буданова — 6,4%;
- умовна Партія прифронтових міст Ігоря Терехова та Віталія Кіма — 4,8%;
- умовна партія Олександра Усика — 4,5%.
Однак більшість названих політичних сил є соціологічними конструкціями, а не зареєстрованими партіями зі сформованими командами, програмами та списками кандидатів. Тому респондент фактично реагує на ім’я відомої особи та загальний образ можливого політичного проєкту.
Реальна підтримка партії залежатиме не лише від популярності її ймовірного лідера, а й від складу команди, політичної програми, джерел фінансування, позицій із соціальних та економічних питань і перебігу майбутньої кампанії.
Не варто також автоматично застосовувати до наведених результатів п’ятивідсотковий виборчий бар’єр. Реліз подає відсотки серед усіх респондентів, однак для прогнозування розподілу мандатів важливо знати частку тих, хто має намір голосувати, рівень невизначеності та метод перерахунку голосів. Ці параметри в оприлюдненому тексті детально не наведені.
Тривожніша тенденція — оцінка напряму руху країни
На тлі змін персональних рейтингів важливішою суспільною тенденцією може бути погіршення оцінки загального напряму розвитку України.
У липні 48% респондентів вважали, що країна рухається у правильному напрямку. У серпні їхня частка скоротилася до 37% — на 11 відсоткових пунктів.
Одночасно частка тих, хто вважає напрям неправильним, збільшилася з 38% до 46%.
Такі зміни є значно більшими за заявлену теоретичну похибку вибірки і свідчать про помітне погіршення суспільних оцінок між двома хвилями опитування. Водночас дослідження не дає вичерпної відповіді, чим саме воно спричинене.
На сприйняття напряму розвитку країни можуть одночасно впливати ситуація на фронті, перебіг міжнародних переговорів, економічні очікування, мобілізація, корупційні скандали, кадрові рішення, безпекова ситуація та особистий матеріальний стан громадян.
Тому цей показник не слід автоматично трактувати винятково як оцінку президента або уряду. Він відображає ширше суспільне самопочуття.
Чому серпневі рейтинги не є прогнозом виборів
Під час дії воєнного стану проведення президентських, парламентських і місцевих виборів заборонене статтею 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Отже, нинішнє опитування відбувається поза межами офіційної виборчої кампанії.
До можливого голосування можуть суттєво змінитися:
- перелік кандидатів і партій;
- ситуація на фронті;
- безпекові та економічні умови;
- склад політичних команд;
- рівень явки;
- настрої військових, ветеранів, переселенців та українців за кордоном;
- законодавчі правила проведення перших повоєнних виборів.
Немає також гарантії, що всі включені до анкети політики вирішать балотуватися або створювати власні партії.
Тому серпневі показники коректніше називати електоральним потенціалом політичних діячів станом на час опитування.
Що потрібно знати про методологію
Серпневу хвилю Омнібусу Info Sapiens проводили з 8 до 23 серпня 2026 року методом телефонних інтерв’ю CATI на основі випадкової вибірки мобільних номерів. Участь у дослідженні взяли близько тисячі респондентів.
Вибірка репрезентує повнолітнє населення України за статтю, віком, регіоном і розміром населеного пункту проживання до початку повномасштабного вторгнення. Основою стали останні доступні дані Держстату станом на 1 січня 2022 року.
Опитування не проводили:
- на тимчасово окупованих територіях;
- у місцевостях, де немає українського мобільного зв’язку.
Заявлена теоретична похибка не перевищує 3,1% із довірчою ймовірністю 95%.
В умовах війни до статистичної похибки додаються можливі систематичні обмеження. Частина населення змінила місце проживання, мільйони українців перебувають за кордоном, деякі громадяни можуть бути недоступними для телефонного опитування. Військовослужбовці, мешканці прифронтових територій та люди в окупації також можуть бути представлені недостатньо.
Це не знецінює дослідження, але визначає межі його інтерпретації.
Що показало опитування
Серпневий вимір Info Sapiens дозволяє зробити три обережні висновки.
По-перше, Володимир Зеленський зберігає перше місце у президентському рейтингу, а зафіксована місячна зміна його підтримки є незначною.
По-друге, Михайло Федоров істотно посилив власний електоральний показник і потенціал умовного партійного проєкту. Водночас наявних відкритих даних недостатньо, щоб точно встановити, від кого перейшли голоси та яка саме подія спричинила зростання.
По-третє, найбільш виразною тенденцією є не перестановка прізвищ у рейтингу, а збільшення частки громадян, які негативно оцінюють напрям руху країни.
Саме ця зміна потребує подальшого дослідження. Вона може виявитися важливішою для майбутньої політичної динаміки, ніж поточні коливання підтримки окремих потенційних кандидатів.
Каверфото: прінтскрін з сайту: Дослідницька агенція Info Sapiens
