Оригінал розміщений на lawktp.com
Україна продовжує оновлювати законодавство, адаптуючи його до сучасних реалій та європейських стандартів. Нещодавно Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який передбачає значні зміни у сфері трудових відносин. Документ спрямований на покращення умов праці, спрощення процесу укладання трудових договорів та підвищення соціального захисту працівників.
Відповідно до ухваленого закону, пропонуються такі ключові нововведення:
✔ Гнучкі форми зайнятості. Закон передбачає запровадження більшої кількості варіантів трудових договорів, у тому числі гнучкого графіка роботи, дистанційної зайнятості та тимчасового працевлаштування. Це дає змогу працівникам легше поєднувати роботу з особистими обставинами, а роботодавцям – оптимізувати витрати.
✔ Спрощення процедури звільнення. Нова реформа передбачає спрощений механізм припинення трудових відносин, зокрема можливість звільнення працівника за взаємною згодою без обов’язкових відпрацювань. Також передбачено чіткіші критерії розірвання контрактів у разі ліквідації підприємства або скорочення штату.
✔ Зміни у виплаті компенсацій. Законопроєкт встановлює нові правила виплати вихідної допомоги у разі звільнення, що має забезпечити більший соціальний захист працівників.
✔ Електронний документообіг. Передбачається можливість оформлення трудових відносин виключно в електронному вигляді, що значно зменшує бюрократичні навантаження та прискорює процес працевлаштування.
✔ Захист від дискримінації. Законодавство посилює відповідальність за дискримінацію у сфері праці, зокрема щодо віку, статі, сімейного стану чи інвалідності.
Аналіз реформи: чи дійсно вона вигідна для всіх?
Нова реформа викликає чимало дискусій серед експертів та правозахисників. Одні вважають її необхідною для стимулювання економіки та розвитку ринку праці, інші – побоюються, що вона може призвести до зловживань з боку роботодавців.
Юристка Ірина Бебех прокоментувала реформу, зазначивши, що її запровадження є важливим кроком до гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами, однак містить низку ризиків.
“З одного боку, нові положення дають працівникам більше можливостей для вибору формату праці, а бізнесу – спрощують регулювання трудових відносин. Але є й певні небезпеки. Наприклад, спрощення процедури звільнення може створити ризики для працівників, адже вони можуть втратити роботу без належних гарантій захисту. Також питання компенсацій за звільнення потребує детального врегулювання, аби роботодавці не ухилялися від виплат.”
Особливу увагу юристка звернула на проблему гнучких трудових відносин. З одного боку, це прогресивне рішення, яке дозволяє адаптувати роботу під індивідуальні потреби, але з іншого – відсутність чітких критеріїв може створити юридичну невизначеність:
“У країнах ЄС гнучкі трудові відносини врегульовані чіткими нормами, що захищають працівника. В Україні поки що немає детального регулювання, що може створити ситуацію, коли роботодавець використовуватиме нові механізми не для поліпшення умов праці, а для уникнення додаткових зобов’язань перед працівником. Наприклад, дистанційна робота може використовуватись як спосіб уникнення оплати лікарняних або компенсаційних виплат.”
Світовий досвід у реформуванні трудового законодавства
Досвід інших країн демонструє, що подібні реформи можуть бути ефективними, якщо супроводжуються відповідними соціальними гарантіями.
- У Німеччині гнучкі трудові договори регулюються законами, що зобов’язують роботодавця забезпечувати всі соціальні гарантії, включаючи медичне страхування та відпускні виплати.
- У Франції спрощення трудових відносин поєднується з високим рівнем соціального захисту, включаючи компенсаційні пакети для звільнених працівників.
- У Польщі було запроваджено цифровізацію трудових контрактів, але разом з цим – систему перевірок, що гарантує дотримання прав працівників.
Україні слід орієнтуватися на подібні моделі, аби забезпечити баланс між інтересами бізнесу та захистом прав працівників.
Що потрібно доопрацювати у новому законі?
Юристка Ірина Бебех виділила кілька питань, які потребують уточнення для успішного впровадження реформи:
1️⃣ Посилення контролю за зловживаннями роботодавців. Необхідно створити механізми, які б унеможливлювали ситуацію, коли працівники опиняються без захисту через гнучкі умови контрактів.
2️⃣ Чітке регулювання компенсацій. Закон має передбачати конкретні розміри та порядок виплат у разі звільнення, аби уникнути ситуацій, коли працівник залишається без засобів до існування.
3️⃣ Забезпечення соціальних гарантій при дистанційній роботі. В Україні відсутній чіткий механізм регулювання лікарняних, відпусток та інших соціальних виплат для працівників, які працюють віддалено.
4️⃣ Юридична підтримка працівників. Потрібно створити незалежні органи, до яких працівники можуть звернутися у разі порушення їхніх прав.
Реформа трудового законодавства є необхідною для модернізації ринку праці та підвищення його гнучкості. Вона має потенціал створити більш комфортні умови для працівників і спростити процеси для роботодавців. Проте її успішне впровадження залежатиме від додаткових гарантій, які держава забезпечить для захисту працівників від можливих зловживань.
Якщо реформу буде реалізовано без урахування цих аспектів, це може призвести до нестабільності на ринку праці, зростання кількості скарг працівників та судових спорів. Україні важливо не просто запозичувати міжнародний досвід, а й адаптувати його до національних реалій, щоб забезпечити баланс інтересів усіх учасників ринку праці.
