Коли український бізнес чує словосполучення «податкова перевірка», воно традиційно асоціюється з паперовим хаосом, затягуванням часу і, в гіршому випадку, корупційними ризиками. Але нинішня війна змусила державу та бізнес переглянути взаємини. Замість масових виїздів інспекторів уряд обіцяє запровадити «розумний» підхід — перевірки лише там, де є ознаки ризиків.
В.о. голови ДПС Леся Карнаух, виступаючи на зустрічі з підприємцями Київщини, назвала це «партнерською моделлю». За її словами, завдяки відповідальності бізнесу лише за сім місяців цього року бюджет отримав на 71 мільярд гривень більше від плану — ресурс, який прямо фінансує оборону.
Як працює нова модель
Формально мораторій на перевірки, ухвалений рішенням РНБО, не означає їхньої повної заборони. Радше йдеться про обмеження. Щоб податківці вийшли з фактичною перевіркою, має бути виявлено щонайменше два ризики для звичайних платників і три — для фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі. Планові перевірки, однак, тривають у звичайному режимі — тут правила диктує Податковий кодекс і порядок Мінфіну.
Карнаух підкреслила: «масового виходу» інспекторів не було й не буде. Але паралельно ДПС посилює свої аналітичні процедури: алгоритми відстежуватимуть потенційно сумнівних платників, щоб у план потрапляли саме вони, а не випадкові підприємства.
Бізнес реагує
Для підприємців така логіка звучить принаймні логічніше, ніж попередня практика. Особливо позитивно сприйняли новину, що податкова більше не вимагатиме «альбоми» з тоннами непотрібних паперів та сканів. Кількість заблокованих податкових накладних від початку року скоротилася майже вдвічі. Це знімає частину тиску на ліквідність компаній, які і без того працюють у складних умовах війни.
Втім, скепсис лишається. Чимало підприємців переконані: навіть найкращі алгоритми не замінять стабільних і зрозумілих правил. Доки Податковий кодекс допускає різночитання, завжди існує ризик, що інспектор знайде підстави для перевірки.
Економічні наслідки
У теорії, ризик-орієнтований підхід має дві цілі. По-перше, дати державі змогу сконцентрувати ресурси на справжніх ухильниках, замість перевіряти всіх підряд. По-друге, зменшити адміністративний тиск на сумлінний бізнес, що в умовах війни критично важливо.
Україна не перша йде цим шляхом. Подібні моделі давно працюють у країнах ЄС. Але там вони ефективні завдяки потужним базам даних і довірі бізнесу до державних інституцій. Українська податкова лише починає цей шлях — і головним випробуванням стане саме довіра.
Висновок
Мораторій на перевірки — це водночас і жест політичної волі, і своєрідний тест. Якщо податкова служба справді зосередиться на ризиках, а не на формальному плані, це може стати кроком до модернізації податкової системи. Якщо ж бізнес відчує, що під вивіскою «мораторію» ховається та ж стара практика, довіра буде втрачена ще швидше, ніж вона формується.
Для країни, яка воює і водночас намагається втримати економіку на плаву, від того, як працюватиме цей баланс, залежить набагато більше, ніж просто надходження до бюджету. Йдеться про те, чи зможе Україна довести: навіть у часи війни вона здатна будувати сучасні правила гри.
СВІТЛАНА КАМІНЕЦЬ. ЕКОНОМІЧНИЙ ОГЛЯДАЧ “НОВОЇ ДОБИ”
