Репортаж «Нової Доби». Авторка — Світлана Камінець
Повернення вітру: як ЄС і Данія допомогли відродити українську вітроелектростанцію

Київ — 29 вересня 2025 року. На майданчику однієї з найсучасніших вітроелектростанцій країни знову чути рівномірний свист повітря — це ротори впевнено набирають оберти. Три нові лопаті для вітрових турбін, придбані й змонтовані коштом Фонду підтримки енергетики України при Секретаріаті Енергетичного співтовариства, повернули в мережу «зелені» мегават-години, яких так бракувало після російських ударів. Загальна вартість пакета — 3,23 млн євро.

Це обладнання стало можливим завдяки підтримці Європейського Союзу та Королівства Данія — через Міністерство закордонних справ Данії. Історія, на перший погляд технічна, насправді про політику, безпеку і наше право не мерзнути взимку.

«Ми робимо більше, ніж лагодимо турбіни»

Повернення вітру: як ЄС і Данія допомогли відродити українську вітроелектростанцію
Ларс Аагаард. Фото Вікіпедіа

«Коли ми відновлюємо українську генерацію, ми робимо більше, ніж просто повертаємо енергопостачання. Ми підтримуємо боротьбу за свободу і будуємо стійкішу Україну й Європу», — сказав Ларс Аагаард, міністр Данії з питань клімату, енергетики та комунальних послуг. Його слова — без дипломатичної патиною: на майданчику працювали інженери, крани піднімали гігантські лопаті, а в диспетчерській уважно стежили за першим підключенням після заміни.

Повернення вітру: як ЄС і Данія допомогли відродити українську вітроелектростанцію
Жослен Карне. Фото: Олег Спорников

З боку ЄС акцент прозвучав прагматично: «Кожна відремонтована лопать — це додаткові мегават-години, які живлять домогосподарства, лікарні, школи та бізнес», — зазначив Жослен Корне, керівник секції реконструкції, енергетики, інфраструктури та довкілля Представництва ЄС в Україні. Формула проста: менше дизель-генераторів і аварійних графіків — більше передбачуваності для громад і виробництв.

Для чого це Україні — коротко і без ілюзій

Вітроенергетика — не «красива картинка у стратегії», а реальна диверсифікація: кожна турбіна зменшує залежність від викопного палива, знижує тиск на мережу у піки споживання і підвищує стійкість системи до атак. В умовах війни це ще й питання безпеки: децентралізована генерація важче виводиться з ладу, ніж великі вузлові об’єкти.

Для галузі ця заміна — доказ, що Фонд працює не «паперами», а залізом, логістикою і монтажем. Для громад — сигнал: якщо є проект і команда, партнерські гроші приходять.

«Фонд — це про швидкість і модернізацію»

Повернення вітру: як ЄС і Данія допомогли відродити українську вітроелектростанцію
Артур Лорковський. Архів Нової Доби

«ЄС і Данія допомагають повернути чисту енергію в Україну. Завдяки донорській підтримці нові лопаті вже працюють на станції, а ми — разом із Міністерством енергетики — рухаємося до стійкішої, децентралізованої моделі», — наголосив Артур Лорковський, директор Секретаріату Енергетичного співтовариства.

Позиція української сторони послідовна: «Відновлювана енергетика — один із ключів до енергетичної незалежності та повоєнної відбудови. Нове обладнання для турбін збільшує потужність і частку чистої енергії у балансі», — сказала Світлана Гринчук, міністр енергетики України. (Ред.: у фокусі — результат, а не титули. На місці — техніка, що вже працює.)

Повернення вітру: як ЄС і Данія допомогли відродити українську вітроелектростанцію
Світлана Грінчук. Фото прес-служби КМУ

Цифри, які варто знати

Фонд підтримки енергетики України працює з 2022 року і закрив понад 800 контрактів на постачання енергообладнання й послуг, уклавши договори на 682 млн євро. Підтримку вже отримали/затверджено для 59 і 72 українських енергетичних компаній відповідно; проекти реалізовано у 21 регіоні. Це не «разові порятунки», а система, що вміє масштабуватися.

Водночас попереду зима 2025/2026 — і є «дірка»: понад 500 млн євро між заявленими потребами і вже наявними внесками. Секретаріат відверто закликає партнерів доєднуватися і збільшувати внески: техніка і логістика подорожчали, атаки тривають, запитів більше.

Що це означає для людей

Для мешканців прифронтових і тилових громад відповідь проста: менше блекаутів — більше нормального життя. Для бізнесу — стабільніший графік, для лікарні — безперебійне енергоживлення апаратури, для школи — уроки офлайн, а не в темній «зум-клітинці».

І ще одна невидима, але важлива річ — надія. Коли гігантська лопать встає на вал, а турбіна виходить на потужність, це не лише інженерія. Це доказ, що співпраця працює, що наша енергетика вміє відновлюватися швидше, ніж її руйнують.

Замість післяслова

Цей репортаж — не про «оптимістичні заголовки». Він про нову нормальність: міжнародні партнери вкладають гроші і довіру, Україна — людей і волю, а на виході маємо кіловат-години, що гріють домівки і тримають економіку. Вітер повернувся — і це чути не лише в полі, а й у мережі.

Світлана Камінець, спеціально для «Нової Доби».

Дякуємо за сприяння у написання матеріалу Фундації Чинність закону