У Києві відбулася презентація міжкультурного проєкту «Пам’ять, що єднає: лікарі та фармацевти польського походження в історії Києва» — дослідницької ініціативи, яка повертає з архівів імена десяти видатних медиків XIX–XX століть, що визначили розвиток медицини столиці. Проєкт реалізували ГО «Коло європейського діалогу» та полонійна організація «Полонія», за підтримки фармацевтичної компанії Polpharma.

На виставці вперше представили відновлені біографії лікарів, фармацевтів і науковців польського походження — тих, хто випереджав свій час і закладав основи київської медичної школи. Серед них — лікар, який зупинив епідемію холери; один із творців пластичної хірургії; засновник першої дерматологічної клініки; фахівці, що модернізували аптечну справу, та науковці, які створювали перші лабораторії й клініки міста.

Короткі факти про десять постатей проєкту

«Пам’ять, що єднає»: у Києві показали історії польських лікарів XIX–XX ст., які змінили розвиток медицини

Завдяки цим людям Київ наприкінці XIX — початку XX століття став справжнім європейським медичним центром.

  • Володимир Високович особисто обходив київські колодязі, щоб знайти джерело холери — і зміг довести, що саме забруднена вода викликала епідемію. Його підхід тоді назвали сміливим і надто «нестандартним».
  • Юлій Шимановський, чиї розробки стали основою пластичної хірургії, створив близько 80 інструментів, частину з яких використовують і сьогодні у модифікованому вигляді.
  • Ігнатій Фонберг провів одне з перших у світі досліджень крові пацієнтів з діабетом — за часів, коли про метаболічні захворювання фактично не говорили.
  • Людвіг Горецький був першим, хто ввів у практику системне вивчення шкірних хвороб і створив у Києві школу дерматології, що впливала на всю імперію.
  • Вітольд Камінський, засновник школи гідротерапії, приймав пацієнтів навіть у себе вдома — його методи стали прототипом сучасної реабілітації та SPA-процедур.
  • Династія аптекарів Марцинчиків відкрила одну з перших парових фармацевтичних лабораторій у місті, а їхня аптека на Хрещатику була настільки популярною, що кияни ходили туди, як у музей.
  • Конрад Румшевич — багаторічний керівник офтальмологічного відділення військового шпиталю, який поєднував медицину, службу та благодійність. Він залишив понад 90 праць, які цитують і нині.
  • Никанор Хржонщевський заснував першу міську поліклініку для малозабезпечених і проводив «народні медичні читання» у міських бібліотеках — фактично це прообраз сучасної медичної просвіти.
  • Станіслав Сирочинський побудував Польську лікарню, яка пізніше стала основою сучасного Інституту нейрохірургії.

Ці факти зібрані з архівів, історичних документів і старих медичних публікацій і до проєкту залишалися малодоступними широкій аудиторії.

Підтримку ініціативі висловили представники дипломатичних установ Польщі, наголосивши на важливості збереження імен, що формували європейську спадщину Києва.

«Слухаючи ці історії, я зрозуміла, що хочу пройти тими місцями Києва, де працювали ці медики. Дякую за таку глибоку назву проєкту — “Пам’ять, що єднає”. На цвинтарях ми шукаємо не каміння, а людей. Бо жива пам’ять дає можливість знати історію. Хто знає минуле — знає майбутнє», — сказала Анна Бабяк-Овад, віцеконсулка Республіки Польща в Україні.

Проєкт став майданчиком не лише для історичної реконструкції, а й для розмови про сучасну співпрацю України та Польщі у сфері медицини, зокрема у сфері трансформації українського фармрегулювання відповідно до норм і стандартів ЄС. Заступниця міністра охорони здоров’я України з питань євроінтеграції Марина Слободніченко зазначила:

«Цей проєкт не лише про минуле — він про наше спільне майбутнє. Польща стала поруч з Україною у найскладніші часи — від підтримки біженців до медичної евакуації тисяч пацієнтів. Наша спільна історія продовжується і веде нас до європейського майбутнього».

Команда «Кола європейського діалогу» наголосила, що проєкт створювався насамперед як спосіб розповісти про людей: їхні долі, професійну сміливість і вклад у становлення медицини міста.

«Такі проєкти сьогодні особливо потрібні. Вони надихають, об’єднують і зберігають спільну пам’ять. Головні герої нашого проєкту — це люди, чиї долі й професійна відвага писали сюжети розвитку медицини й фармацевтики в Києві. Ми показуємо унікальні біографії, які дозволяють побачити Київ як європейський медичний центр», — зауважив Анатолій Курносов, виконавчий директор ГО «Коло європейського діалогу».

Партнер проєкту — фармацевтична компанія Polpharma — наголошує на важливості збереження культурної пам’яті як частини спільного європейського шляху.

«Пам’ять — це не лише про минуле, це і про те, ким ми можемо стати завтра. Для Polpharma було важливо підтримати повернення із забуття цих видатних постатей, важливих для України й Польщі. Ми — європейська фармацевтична компанія, якій цьогоріч вже 90 років, тому нам близькі історії лікарів, які служили людям у XIX–XX століттях», — сказала Тетяна Атаджанова, керівниця зовнішніх та внутрішніх комунікацій Polpharma Україна.

Презентована експозиція включає архівні документи, фотографії, дослідження та відновлені біографії медиків. Детальніше з біографіями можна ознайомитися на порталі Україно-польської медіаплатформи та у виданні «Dziennik Kijowski». Перші дві публікації вже доступні, поступово будуть опубліковані ще вісім історій. 

«Пам’ять, що єднає» показує, наскільки тісно протягом століть були переплетені українська та польська медична історія, і як збереження цієї пам’яті сприяє подальшому діалогу між країнами у час війни та трансформацій.