Якими були для українців підсумки 2025 року, як вони оцінюють напрям руху країни, можливі сценарії завершення війни та політичні перспективи – відповіді на ці питання містить всеукраїнське соціологічне дослідження, проведене компанією «Active Group» 21–23 грудня 2025 року.

Напрям розвитку країни: стриманий оптимізм із критичними застереженнями

Попри затяжну війну та накопичені соціально-економічні проблеми, більшість українців наприкінці року зберігають відчуття, що країна загалом рухається у правильному напрямку. Сукупно 56,2% респондентів вважають, що Україна рухається виключно або переважно правильно. Водночас майже третина (30,6%) переконані, що рух є неправильним, що вказує на суттєвий рівень суспільної фрустрації та запит на зміни. Ще 13,2% не змогли дати однозначну оцінку.

Успіхи року: міжнародна підтримка та оборонна стійкість

Серед головних досягнень України з початку повномасштабного вторгнення респонденти найчастіше називали залучення міжнародної допомоги (61,4%). Значна частина опитаних також відзначає організацію оборони країни (43,1%), об’єднання суспільства навколо підтримки захисників (32,8%) та розвиток вітчизняної оборонної промисловості (32,6%). Ці відповіді формують уявлення про війну як про сферу, де держава і суспільство змогли продемонструвати адаптивність і мобілізаційний потенціал.

Провали року: корупція як ключовий системний виклик

Водночас перелік проблем виглядає значно більш концентрованим. Абсолютним лідером серед негативних оцінок стала боротьба з корупцією, яку 79,2% респондентів назвали головною проблемою країни. Значно відстають, але також залишаються чутливими питання мобілізації (39,7%), підтримки економіки (32,2%) та організації оборони (33,7%). Показово, що навіть у воєнний час саме корупція сприймається як головна внутрішня загроза, що підриває довіру до державних інституцій.

Оцінюючи динаміку останніх місяців, 41,7% вважають, що реальна боротьба з корупцією посилилася, тоді як майже половина респондентів (47,3%) говорять про її послаблення. Це підсилює запит на більш рішучі та публічно помітні антикорупційні дії.

Мирні переговори: запит на завершення війни без єдиного консенсусу

Ставлення до переговорів щодо завершення війни загалом позитивне: 78,0% українців оцінюють їх дуже або швидше позитивно. Водночас конкретні умови миру викликають значно більше розбіжностей.

Суспільство демонструє готовність до компромісів, але з чіткими межами. Так, 46,5% допускають можливість тимчасової втрати окремих територій під час перемир’я, тоді як 40,1% категорично або радше не погоджуються з таким сценарієм. Заморозку лінії фронту припустимою вважають 56,3% опитаних, однак і тут майже третина налаштована негативно.

Найбільший спротив викликають сценарії, що сприймаються як стратегічні поступки: 66,2% не допускають виведення українських військ з підконтрольної частини Донбасу, а 57,6% не погоджуються на повну відмову від військового повернення окупованих територій. Водночас ідея розміщення військ країн НАТО в Україні як гарантії безпеки має надзвичайно високий рівень підтримки – 76,2%.

Вибори під час війни: суспільство не готове

Ідея проведення виборів до завершення бойових дій сприймається скоріше негативно. Сукупно 53,7% респондентів висловили негативне ставлення до такого сценарію, тоді як позитивно його оцінюють лише 33,8%. Це свідчить про домінування логіки безпеки та стабільності над політичною конкуренцією в умовах війни.

Рейтинги першого туру: фрагментоване поле та високий рівень невизначеності

У разі проведення президентських виборів найбільшу підтримку в першому турі отримали б Володимир Зеленський (17,8%) та Валерій Залужний (16,6%). Далі з помітним відривом ідуть Кирило Буданов (7,3%), Петро Порошенко (6,5%) та Дмитро Разумков (5,4%).

Водночас майже кожен п’ятий респондент (18,4%) не зміг визначитися з вибором, ще 15,2% заявили про намір не брати участі у голосуванні або зіпсувати бюлетень. Це вказує на високий рівень політичної невизначеності та відкладеного вибору.

Другий тур: перевага Залужного, але без абсолютного консенсусу

Моделювання другого туру президентських виборів демонструє відносну перевагу Валерія Залужного над основними потенційними опонентами. У парі з Володимиром Зеленським він отримує 38,5% підтримки проти 26,7%. У протистоянні з Кирилом Будановим – 34,6% проти 28,7%.

Водночас сценарій другого туру між Володимиром Зеленським та Кирилом Будановим виглядає найбільш конкурентним: 32,1% підтримали б Буданова, 29,8% – Зеленського. У всіх варіантах другого туру частка тих, хто не визначився або не готовий голосувати, залишається високою, що зберігає інтригу й простір для електоральної динаміки.

Парламентські симпатії: запит на нові політичні проєкти

У гіпотетичних виборах до Верховної Ради лідирує партія Валерія Залужного (14,2%), випереджаючи партію Володимира Зеленського (10,4%) та «Європейську солідарність» (9,0%). Помітні результати також демонструють потенційні партії, асоційовані з Кирилом Будановим (9,3%) та військовими середовищами. Водночас 17,8% респондентів не змогли визначитися з вибором, що підтверджує загальний стан політичної невизначеності.

Кінець 2025 року українці зустрічають у стані складного поєднання стриманого оптимізму, втоми та запиту на справедливість. Суспільство підтримує ідею завершення війни, але не готове до символічних і стратегічних поступок. Політичне поле залишається фрагментованим, а результати можливих виборів значною мірою залежатимуть від розвитку безпекової ситуації, динаміки війни та здатності політичних акторів запропонувати переконливу візію майбутнього.

Повну презентацію із результатами дослідження можна завантажити за посиланням.

Дослідження здійснено компанією «Active Group» за допомогою онлайн-панелі «SunFlower Sociology». Метод: самозаповнення анкет громадянами України віком 18 та більше років. Вибірка: 2000 анкет (репрезентативна за віком, статтю і регіоном України). Теоретична похибка при довірчій імовірності 0,95 не перевищує 2,2%. Період збору даних: 21-23 грудня 2025 року.