Підсумки 2025 року, оприлюднені компанією ДТЕК Київські регіональні електромережі, демонструють прагнення великого енергетичного оператора інтегрувати екологічні стандарти у свою діяльність навіть в умовах війни. Підтвердження відповідності стандарту ISO 14001, розширення системи поводження з відходами та окремі ініціативи з озеленення виглядають як послідовний рух у напрямку ESG-політики. Водночас, якщо розглядати ці результати через призму сучасної української екологічної аналітики, картина є більш складною і неоднозначною.
ISO 14001: індикатор системності, але не результату
Підтвердження стандарту ISO 14001 — безумовно позитивний сигнал. Він означає, що компанія має структуровану систему екологічного менеджменту, процедури контролю та моніторингу впливу на довкілля. Однак, як зазначає журналіст – еколог, керівник екологічного департаменту Фундації “Чинність закону” – М. Городецький, у сучасній українській практиці цей стандарт часто є індикатором процесу, а не реального екологічного ефекту:
«ISO 14001 фіксує наявність системи управління, але не гарантує суттєвого зменшення викидів чи навантаження на екосистеми. В українських реаліях ключове питання — не наявність процедур, а їхня екологічна результативність». – говорить активіст “Чинності закону”
Узагальнений досвід українських екологічних платформ (зокрема профільних NGO та аналітичних центрів) підтверджує: сертифікація часто випереджає фактичні зміни, особливо в енергетичному секторі.
Поводження з відходами: прогрес, але у межах базових практик
Компанія повідомляє про:
- 161 тонну відходів, переданих на переробку
- 89 контейнерів для збору
- будівництво 4 спеціалізованих майданчиків
Це відповідає базовим вимогам циркулярної економіки. Проте, за оцінкою екологині Г. Новінської, такі показники варто розглядати критично:
«Йдеться переважно про технічні відходи — метал, акумулятори, шини — які і так мають економічну цінність. Це не свідчить про системний прорив у сфері управління небезпечними або змішаними відходами».
Новинська, у ексклюзивному коментарі для “Нової Доби“, каже, що згідно з аналітикою українських екологічних ініціатив, саме управління складними відходами (масла, ізоляційні матеріали, забруднені ґрунти) залишається найслабшою ланкою енергетичних компаній.
Декарбонізація: відсутній ключовий вимір
У релізі декларується рух до декарбонізації, однак відсутні конкретні показники:
- скорочення викидів CO₂
- енергетичний баланс
- частка відновлюваних джерел
Це, на думку М. Городецького, є критичним недоліком:
«Без кількісних показників декарбонізація перетворюється на декларацію. Європейська практика вимагає чітких метрик — від карбонового сліду до інтенсивності викидів на одиницю енергії».
Український досвід показує, що енергетичні компанії часто обмежуються локальними енергоефективними заходами (як-от встановлення LED-ламп), не переходячи до системної трансформації.
Біорізноманіття та озеленення: символізм vs екологічний ефект
Серед позитивних ініціатив:
- висадка 30 фруктових дерев
- близько 3000 сіянців сосни та дуба
Такі дії мають соціальну й репутаційну цінність, але їхній екологічний ефект обмежений.
Г. Новінська підкреслює:
«Озеленення є важливим, але не повинно підміняти собою відновлення екосистем. Висадка дерев без довгострокового моніторингу їх приживлюваності — це радше комунікаційний інструмент, ніж екологічна політика».
За оцінками українських екологічних експертів, ефективні програми відновлення мають включати:
- догляд за насадженнями мінімум 3–5 років
- відновлення природних біотопів, а не лише посадку дерев
- оцінку впливу на локальні екосистеми
Екокультура та участь працівників: сильна сторона
Ініціативи на кшталт збору пластику («Дорогоцінний пластик») та залучення персоналу є важливими для формування внутрішньої культури.
Це відповідає сучасним підходам ESG, де людський фактор є критичним. У цьому компоненті компанія демонструє реальний прогрес, який відзначають і незалежні огляди українських екологічних практик.
Висновки
Аналіз підсумків 2025 року дозволяє сформулювати кілька ключових висновків:
- Системність є, але глибини поки недостатньо.
ISO 14001 підтверджує наявність екологічного менеджменту, але не гарантує суттєвих змін у впливі на довкілля. - Поводження з відходами відповідає базовому рівню, але не є інноваційним.
Основний акцент зроблено на економічно вигідних фракціях, тоді як складні відходи залишаються поза увагою. - Декарбонізація залишається декларативною.
Відсутність вимірюваних показників ставить під сумнів реальний прогрес у цьому напрямку. - Екологічні ініціативи мають переважно репутаційний характер.
Озеленення та соціальні проєкти важливі, але не замінюють системних екологічних змін. - Найсильніший компонент — формування екокультури.
Залучення працівників і локальні ініціативи є реальним внеском у довгострокову трансформацію.
Загальна оцінка
ДТЕК Київські регіональні електромережі демонструє еволюційний, але не трансформаційний підхід до екологічної політики. Компанія рухається у правильному напрямку, однак її екологічні досягнення поки що більше відповідають рівню адаптації до стандартів, ніж глибокої зміни моделі впливу на довкілля.
Ключовий виклик на 2026 рік — перейти від процедур і ініціатив до вимірюваних екологічних результатів, насамперед у сфері декарбонізації та управління складними відходами.
