Підсумки 2025 року, оприлюднені компанією ДТЕК Київські регіональні електромережі, демонструють прагнення великого енергетичного оператора інтегрувати екологічні стандарти у свою діяльність навіть в умовах війни. Підтвердження відповідності стандарту ISO 14001, розширення системи поводження з відходами та окремі ініціативи з озеленення виглядають як послідовний рух у напрямку ESG-політики. Водночас, якщо розглядати ці результати через призму сучасної української екологічної аналітики, картина є більш складною і неоднозначною.


ISO 14001: індикатор системності, але не результату

Підтвердження стандарту ISO 14001 — безумовно позитивний сигнал. Він означає, що компанія має структуровану систему екологічного менеджменту, процедури контролю та моніторингу впливу на довкілля. Однак, як зазначає журналіст – еколог, керівник екологічного департаменту Фундації “Чинність закону” – М. Городецький, у сучасній українській практиці цей стандарт часто є індикатором процесу, а не реального екологічного ефекту:

«ISO 14001 фіксує наявність системи управління, але не гарантує суттєвого зменшення викидів чи навантаження на екосистеми. В українських реаліях ключове питання — не наявність процедур, а їхня екологічна результативність». – говорить активіст “Чинності закону”

Узагальнений досвід українських екологічних платформ (зокрема профільних NGO та аналітичних центрів) підтверджує: сертифікація часто випереджає фактичні зміни, особливо в енергетичному секторі.


Поводження з відходами: прогрес, але у межах базових практик

Компанія повідомляє про:

  • 161 тонну відходів, переданих на переробку
  • 89 контейнерів для збору
  • будівництво 4 спеціалізованих майданчиків

Це відповідає базовим вимогам циркулярної економіки. Проте, за оцінкою екологині Г. Новінської, такі показники варто розглядати критично:

«Йдеться переважно про технічні відходи — метал, акумулятори, шини — які і так мають економічну цінність. Це не свідчить про системний прорив у сфері управління небезпечними або змішаними відходами».

Новинська, у ексклюзивному коментарі для “Нової Доби“, каже, що згідно з аналітикою українських екологічних ініціатив, саме управління складними відходами (масла, ізоляційні матеріали, забруднені ґрунти) залишається найслабшою ланкою енергетичних компаній.


Декарбонізація: відсутній ключовий вимір

У релізі декларується рух до декарбонізації, однак відсутні конкретні показники:

  • скорочення викидів CO₂
  • енергетичний баланс
  • частка відновлюваних джерел

Це, на думку М. Городецького, є критичним недоліком:

«Без кількісних показників декарбонізація перетворюється на декларацію. Європейська практика вимагає чітких метрик — від карбонового сліду до інтенсивності викидів на одиницю енергії».

Український досвід показує, що енергетичні компанії часто обмежуються локальними енергоефективними заходами (як-от встановлення LED-ламп), не переходячи до системної трансформації.


Біорізноманіття та озеленення: символізм vs екологічний ефект

Серед позитивних ініціатив:

  • висадка 30 фруктових дерев
  • близько 3000 сіянців сосни та дуба

Такі дії мають соціальну й репутаційну цінність, але їхній екологічний ефект обмежений.

Г. Новінська підкреслює:

«Озеленення є важливим, але не повинно підміняти собою відновлення екосистем. Висадка дерев без довгострокового моніторингу їх приживлюваності — це радше комунікаційний інструмент, ніж екологічна політика».

За оцінками українських екологічних експертів, ефективні програми відновлення мають включати:

  • догляд за насадженнями мінімум 3–5 років
  • відновлення природних біотопів, а не лише посадку дерев
  • оцінку впливу на локальні екосистеми

Екокультура та участь працівників: сильна сторона

Ініціативи на кшталт збору пластику («Дорогоцінний пластик») та залучення персоналу є важливими для формування внутрішньої культури.

Це відповідає сучасним підходам ESG, де людський фактор є критичним. У цьому компоненті компанія демонструє реальний прогрес, який відзначають і незалежні огляди українських екологічних практик.


Висновки

Аналіз підсумків 2025 року дозволяє сформулювати кілька ключових висновків:

  1. Системність є, але глибини поки недостатньо.
    ISO 14001 підтверджує наявність екологічного менеджменту, але не гарантує суттєвих змін у впливі на довкілля.
  2. Поводження з відходами відповідає базовому рівню, але не є інноваційним.
    Основний акцент зроблено на економічно вигідних фракціях, тоді як складні відходи залишаються поза увагою.
  3. Декарбонізація залишається декларативною.
    Відсутність вимірюваних показників ставить під сумнів реальний прогрес у цьому напрямку.
  4. Екологічні ініціативи мають переважно репутаційний характер.
    Озеленення та соціальні проєкти важливі, але не замінюють системних екологічних змін.
  5. Найсильніший компонент — формування екокультури.
    Залучення працівників і локальні ініціативи є реальним внеском у довгострокову трансформацію.

Загальна оцінка

ДТЕК Київські регіональні електромережі демонструє еволюційний, але не трансформаційний підхід до екологічної політики. Компанія рухається у правильному напрямку, однак її екологічні досягнення поки що більше відповідають рівню адаптації до стандартів, ніж глибокої зміни моделі впливу на довкілля.

Ключовий виклик на 2026 рік — перейти від процедур і ініціатив до вимірюваних екологічних результатів, насамперед у сфері декарбонізації та управління складними відходами.