У столиці активізувалися слідчі дії щодо низки чиновників КМДА та керівників комунальних підприємств. Водночас джерела у міській владі стверджують: нові провадження стосуються переважно окремих епізодів, а не всієї системи управління Києвом.
Служба безпеки України та Національна поліція розслідують низку справ, пов’язаних із діяльністю посадовців Київської міської державної адміністрації та столичних комунальних підприємств. Про це повідомляє ZN.UA з посиланням на джерела у правоохоронних органах та Київраді.
За даними видання, підозри вже отримали директорка департаменту земельних ресурсів КМДА Валентина Пелих, колишній директор департаменту транспорту КМДА Руслан Кандибор, директор КП “Київшляхміст” Богдан Кобернюк, колишній керівник КП “Плесо” В’ячеслав Савицький, а також окремі працівники КП “Київтелесервіс” та КП “Інформатика”.
Частина проваджень, за інформацією джерел, перебуває у СБУ, частина — у Національній поліції.
Що відомо про епізоди
Підозра Валентині Пелих, яка нині очолює департамент земельних ресурсів КМДА, стосується інвентаризації меж Києва у 2018 році. Тоді вона працювала заступницею директора цього департаменту.
За версією слідства, бюджетні кошти могли бути використані на роботи, які, на думку правоохоронців, не мали виконуватися через наявність відповідних судових рішень. Водночас співрозмовники ZN.UA у міській владі називають цей епізод дискусійним і стверджують, що інвентаризація проводилася для захисту інтересів Києва у земельних спорах.
Колишньому директору департаменту транспорту КМДА Руслану Кандибору, за даними джерел, підозру оголосили у справі, пов’язаній із доставкою до столиці автобусів та іншого транспорту. Йдеться про техніку, яку Київ отримував від міжнародних партнерів як гуманітарну допомогу після початку повномасштабного вторгнення.
Серед фігурантів також називають директора КП “Київшляхміст” Богдана Кобернюка та колишнього керівника КП “Плесо” В’ячеслава Савицького, який нині очолює міський притулок для тварин. За інформацією джерел ZN.UA, Савицькому підозру оголосили заочно.
Окремі слідчі дії, за даними видання, стосуються працівників КП “Київтелесервіс” та КП “Інформатика”. Попередньо йдеться про закупівлі обладнання та акумуляторів для міських систем.
Чим ці справи відрізняються від операції “Чисте місто”
Співрозмовники ZN.UA у КМДА вважають, що нинішня хвиля підозр суттєво відрізняється від операції НАБУ і САП “Чисте місто”, яку проводили навесні 2025 року.
Тоді антикорупційні органи заявили про викриття масштабної схеми незаконного заволодіння столичною землею. У центрі розслідування опинилися особи, пов’язані з колишнім депутатом Київради Денисом Комарницьким.
Нинішні ж провадження, за оцінкою джерел, стосуються здебільшого конкретних посадовців, комунальних підприємств і окремих епізодів їхньої діяльності.
“НАБУ намагалося розібратися із системою. Зараз ми бачимо підозри окремим чиновникам і керівникам підприємств, але не бачимо відповіді на питання, чи змінилися самі механізми ухвалення рішень у столиці”, — цитує ZN.UA одного зі співрозмовників.
Вадим Гордін, експерт Фундації “Чинність закону”:
“Ситуація з новими підозрами посадовцям КМДА та керівникам комунальних підприємств має розглядатися передусім у правовій площині, без політичних узагальнень до завершення слідства і судового розгляду. Сам факт повідомлення про підозру ще не означає доведеної вини, але він свідчить, що правоохоронні органи бачать підстави для перевірки конкретних управлінських рішень, закупівель або використання бюджетних коштів.
Водночас для суспільної довіри важливо, щоб такі провадження не завершувалися лише гучними обшуками чи публічними заявами. Якщо йдеться про корупційні або службові зловживання, держава має показати якісне розслідування, доказову базу і зрозумілий судовий результат. Інакше велика кількість проваджень без вироків створює подвійний ризик: з одного боку — відчуття безкарності, з іншого — підозру, що кримінальні справи можуть використовуватися як інструмент політичного тиску.
Окреме питання — інституційні висновки для міської влади. Навіть якщо окремі епізоди будуть або не будуть доведені в суді, Київ має продемонструвати, що механізми ухвалення рішень, закупівель, кадрового призначення і контролю за комунальними підприємствами стали прозорішими. Без цього кожна нова хвиля підозр лише відтворюватиме стару проблему, а не вирішуватиме її”.
Питання до управлінської системи Києва
Після операції “Чисте місто” частина посадовців КМДА залишила посади. Водночас, за даними джерел видання, повного кадрового перезавантаження у столичній владі не відбулося.
У міській системі, за словами співрозмовників ZN.UA, продовжують працювати багато керівників і менеджерів, які обіймали посади ще до гучного розслідування НАБУ. Частину посадовців замінили людьми з тієї ж управлінської вертикалі.
Джерела також стверджують, що окремі групи впливу у столичній владі зберегли свої позиції. Йдеться, зокрема, про оточення колишнього першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника, а також про політичний вплив голови партії УДАР Артура Палатного.
Політичний контекст
Нинішню активність правоохоронців джерела ZN.UA також пов’язують із тривалим політичним протистоянням навколо Києва та міського голови Віталія Кличка.
За даними видання, лише з 2019 року до першого кварталу 2025 року правоохоронні органи відкрили щодо працівників КМДА та її структурних підрозділів 1404 кримінальні провадження. За цей час провели понад тисячу обшуків і вилучень документів. Водночас обвинувальними вироками завершилися лише два провадження.
Співрозмовники видання вважають, що така статистика може свідчити не лише про проблеми з ефективністю розслідувань, а й про ризик використання кримінальних проваджень як інструменту політичного тиску на столичну владу.
Михайло Городецький, експерт Інституту розвитку самоорганізації населення:
“Для місцевого самоврядування такі історії є дуже чутливими, бо вони напряму впливають на довіру мешканців до міської влади. Комунальні підприємства, транспорт, земля, міська інфраструктура — це сфери, з якими кияни стикаються щодня. Тому будь-які підозри щодо зловживань у цих напрямах сприймаються не як абстрактна кримінальна хроніка, а як питання якості управління містом.
Водночас важливо не зводити проблему лише до персоналій. Якщо після гучних розслідувань змінюються прізвища, але не змінюються правила, система залишається вразливою. Для громади принципово важливо бачити не тільки кадрові рішення, а й відкриті процедури: прозорі конкурси на керівників комунальних підприємств, зрозумілу звітність, доступ до інформації про закупівлі, громадський контроль і регулярну комунікацію з мешканцями.
Київ як столиця має задавати стандарт муніципального управління для всієї країни. У воєнний час це особливо важливо, адже місцева влада відповідає не лише за благоустрій чи транспорт, а й за стійкість міста, допомогу військовим, укриття, критичну інфраструктуру та підтримку вразливих груп. Тому вихід із цієї ситуації має бути не в політичному протистоянні, а в посиленні підзвітності міської влади перед громадою”.
Що це означає для Києва
Нова хвиля підозр знову повертає Київ до питання, яке виникло після операції “Чисте місто”: чи змінилася система управління столицею після одного з найгучніших антикорупційних розслідувань останніх років.
Поки правоохоронці говорять про конкретні епізоди та конкретних посадовців, у Київраді й експертному середовищі дедалі частіше ставлять ширше питання: чи здатна міська влада провести реальне оновлення управлінської моделі, а не лише точкові кадрові перестановки.
Водночас усі згадані у провадженнях особи мають право на захист і вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено в суді.
