Автор: Олег Спорников, редактор “Нової Доби”, магістр державного управління

Хмельницький і Київ отримали однакові 52 бали зі 100 у дослідженні публічних фінансів українських міст. Однак однаковий підсумок приховує дві протилежні моделі муніципального управління. Столиця краще працює із закупівлями та електронними аукціонами, тоді як Хмельницький випереджає її у доступності бюджетної інформації та залученні громади. Та головний висновок для хмельничан не надто комфортний: місто має чим пишатися, але поки не навчилося поєднувати відкритість із максимально ефективним управлінням майном і коштами громади.

Хмельницький і Київ отримали однакові 52 бали зі 100 у дослідженні публічних фінансів українських міст. Однак однаковий підсумок приховує дві протилежні моделі муніципального управління. Столиця краще працює із закупівлями та електронними аукціонами, тоді як Хмельницький випереджає її у доступності бюджетної інформації та залученні громади. Та головний висновок для хмельничан не надто комфортний: місто має чим пишатися, але поки не навчилося поєднувати відкритість із максимально ефективним управлінням майном і коштами громади. Програма «Прозорі міста» Transparency International Ukraine перевірила, наскільки українські муніципалітети готові до європейських стандартів у сфері публічних фінансів. До пілотної вибірки увійшли десять обласних центрів і Київ. Міста оцінювали за 40 індикаторами. Половина стосувалася того, як влада оприлюднює бюджетні документи, пояснює свої рішення і залучає мешканців. Інші показники визначали якість планування, закупівель та управління комунальними активами за даними Open Budget, Prozorro і Prozorro.Продажі. Найвищий результат продемонстрував Дніпро — 60 балів. Луцьк отримав 57, а Київ і Хмельницький розділили третю позицію, набравши по 52 бали. На перший погляд, це непоганий результат. Проте навіть місто-лідер не подолало умовної межі успішності. Середній показник виконання критеріїв становив лише 44,4%. Отже, йдеться не так про рейтинг переможців, як про діагностику спільної проблеми: українські міста мають окремі сильні інструменти, але ще не склали їх у цілісну систему.

Однакова оцінка — різна якість

Цифра 52 може створити ілюзію, що Київ і Хмельницький перебувають приблизно на одному рівні. Насправді однаковий бал вони отримали за зовсім різні досягнення та недопрацювання. У частині доступності інформації про місцеві фінанси Хмельницький разом із Луцьком набрав по 30 балів із 46 можливих — це найкращий результат серед усіх досліджених міст. Київ у цьому блоці отримав лише 21 бал. Натомість в автоматизованій частині, побудованій на даних державних систем, столиця набрала 31 бал із 54, а Хмельницький — 22.

Це принципово важлива відмінність.

Хмельницький краще показує громадянам, де шукати інформацію і як долучитися до бюджетного процесу. Київ ефективніше використовує цифрові системи закупівель та продажу активів. Одне місто сильніше в комунікації, інше — в окремих операційних механізмах. Але європейський стандарт вимагає і першого, і другого. Влада має не тільки працювати результативно, а й пояснювати, що вона робить із коштами платників податків. І навпаки: оприлюднення документів не може компенсувати слабку конкуренцію на торгах чи неефективне використання комунального майна.

У чому перевага Хмельницького

Найпомітніше досягнення міста — організація бюджетної інформації. Хмельницький оприлюднив більшість ключових документів, що стосуються бюджетного процесу. Серед них — бюджетний регламент, який закріплює право мешканців брати участь у формуванні бюджету. Такий документ має значення не лише для оцінки експертів. Він визначає правила взаємодії громади з владою: коли і як містяни можуть подавати пропозиції, хто їх розглядає та яким чином ухвалюються бюджетні рішення. Серед одинадцяти досліджених міст бюджетний регламент оприлюднили лише Хмельницький, Запоріжжя та Кропивницький. Хмельницький також став єдиним містом у вибірці, яке розмістило у відповідному тематичному розділі протокол громадських слухань щодо проєкту бюджету. Крім того, місто оприлюднило результати консультацій із бізнесом із питань публічних закупівель. Це приклади, які варто оцінювати позитивно. У більшості міст інформація про громадські обговорення або відсутня, або розкидана між новинами, сторінками структурних підрозділів і соціальними мережами. Формально документ у такому випадку може бути оприлюднений. Практично звичайний мешканець його не знайде. Принцип «єдиної точки входу», на якому наголошують автори дослідження, означає просту річ: людина не повинна працювати детективом, щоб дізнатися, куди витрачаються її податки. Рішення про бюджет, звіти, протоколи слухань і пояснення мають бути зібрані в одному зрозумілому розділі.

У цьому Хмельницький має реальну перевагу не лише над Києвом, а й над більшістю міст вибірки.

Відкрита інформація — ще не повна підзвітність

Водночас не варто перебільшувати успіх. Хмельницький набрав 30 із 46 можливих балів за доступність інформації. Отже, навіть у найсильнішому для себе блоці місто втратило понад третину оцінки. Зокрема, на сайті не вдалося знайти квартальні звіти про виконання бюджету у форматі та місці, передбачених методологією. Не була забезпечена й повна публікація документів на державному порталі Open Budget. Проблема з паспортами бюджетних програм і звітами про їх виконання виявилася спільною для більшості міст. За даними дослідження, головні розпорядники коштів Хмельницького протягом 2025 року не завантажили на Open Budget жодного документа з п’яти пріоритетних сфер: фінансів, освіти, охорони здоров’я, соціальної політики та житлово-комунального господарства. Саме паспорт бюджетної програми дає змогу побачити не тільки суму видатків, а й мету, завдання та показники результативності. Без звіту про виконання громадянин знає, скільки коштів витратили, але не завжди може зрозуміти, що суспільство отримало натомість.

Витратити гроші й досягти результату — не одне й те саме.

Тому наступним кроком для Хмельницького має стати перехід від публікації рішень до зрозумілої демонстрації результатів. Не лише «виділено стільки-то мільйонів», а й скільки об’єктів відремонтовано, скільки людей отримали послуги, наскільки змінилася їхня якість і чи відповідала фактична вартість запланованій.

Чи справді громада впливає на бюджет

Оприлюднений протокол громадських слухань — позитивний показник. Але сам документ іще не доводить, що мешканці реально вплинули на рішення. Жодне з одинадцяти міст, включно з Хмельницьким, не оприлюднило у бюджетному розділі повного переліку пропозицій громадськості до проєкту бюджету та результатів їх розгляду. Без цього участь містян ризикує залишитися процедурою заради процедури.

Громаді важливо знати:

  • які пропозиції надійшли;
  • хто їх подав;
  • які з них підтримала влада;
  • які відхилила;
  • якими аргументами пояснила рішення;
  • чи були враховані пропозиції в остаточній редакції бюджету.

Європейський підхід до участі громадян — це не просто запрошення на слухання. Це простежуваний шлях пропозиції: від її подання до аргументованого рішення. Хмельницький уже створив кращу за багато інших міст інформаційну основу. Тепер її потрібно наповнити реальним зворотним зв’язком. Нагадаю, що всі ці проблеми, але у трохи ширшому контексті, “Нова Доба” розглядала раніше.

Точне планування — сильний, але не абсолютний показник

За даними Open Budget, Хмельницький у 2025 році витратив практично стільки, скільки запланував: відхилення становило лише 0,4% у бік перевиконання. На тлі інших міст це виглядає переконливо. У середньому відхилення фактичних видатків від плану у вибірці становило 6,58%. Точність бюджету свідчить про здатність влади реалістично оцінювати ресурси й виконувати власні плани. Це особливо важливо під час війни, коли громади одночасно фінансують освіту, медицину, соціальну сферу, критичну інфраструктуру, підтримку внутрішньо переміщених осіб та оборонні потреби.

Однак точний бюджет не обов’язково є найкращим бюджетом.

Місто може майже ідеально виконати план, але самі пріоритети цього плану можуть викликати запитання. Тому оцінювати потрібно не лише відсоток виконання, а й суспільну користь видатків. Точність показує, чи зробила влада те, що обіцяла. Вона не завжди відповідає на запитання, чи саме це потрібно було робити передусім.

Слабке місце — закупівлі та комунальні активи

У роботі з Prozorro та Prozorro.Продажі Хмельницький помітно поступився Києву. Столиця залучила до закупівель 12 708 унікальних учасників, тоді як Хмельницький — 3928. Але пряме порівняння цих чисел потребує обережності: Київ має значно більший бюджет і набагато вищу концентрацію бізнесу. Показовішим є Індекс замовника, який ураховує відкритість, конкурентність, дотримання правил і результативність закупівель підпорядкованих міській раді установ. У Києва він становив 40,1 бала, у Хмельницького — 35,1 за середнього показника вибірки 36,4.

Тобто закупівельна система Хмельницького опинилася нижче середнього рівня досліджених міст.

Це не є автоматичним доказом порушень. Зведений індекс охоплює багатьох розпорядників і замовників, а для висновків щодо конкретних проблем необхідно аналізувати кожну установу окремо. Проте це чіткий сигнал для міської влади: сам факт проведення тендерів через Prozorro не гарантує якісної конкуренції. Потрібно працювати з умовами закупівель, уникати дискримінаційних вимог, завчасно комунікувати з ринком і створювати умови, за яких за бюджетні замовлення змагатиметься більше постачальників.

Земельні торги — успіх, який варто розвивати

У сфері управління майном результати Хмельницького виявилися неоднорідними. Місто продемонструвало високу ефективність земельних торгів: успішно завершилися 53% аукціонів. Це майже вдвічі перевищило середній показник вибірки. Натомість в аукціонах з оренди та приватизації комунального майна результати були значно слабшими. Успішними стали 48% процедур з оренди та лише 22% процедур із приватизації. У Києві понад 60% відповідних аукціонів завершилися успішно.

Низька частка успішних торгів може мати різні причини:

  • непривабливий стан об’єктів;
  • завищена стартова ціна;
  • недостатня підготовка документації;
  • обмежена інформація про лот;
  • слабке інформування потенційних учасників;
  • юридичні або технічні обтяження;
  • недостатній попит на конкретне майно.

Тому місту варто не просто збільшувати кількість оголошених аукціонів, а аналізувати причини, через які більшість приватизацій не завершується угодою. Кожен невдалий аукціон — це не лише статистична одиниця. Це комунальне майно, яке може залишатися невикористаним, потребувати утримання коштом громади та поступово втрачати вартість.

Рейтинг не визначає переможця — він показує напрям роботи

До результатів дослідження потрібно ставитися без надмірного захоплення, але й без знецінення. Це пілотна оцінка одинадцяти міст, проведена за конкретною методологією у березні 2026 року. Частина показників залежала від того, чи був документ розміщений у визначеному розділі сайту, а пороги деяких автоматизованих критеріїв установлювали на основі середнього результату вибірки. Крім того, Київ і Хмельницький суттєво відрізняються масштабом, бюджетом, кількістю підпорядкованих установ і розміром місцевого ринку. Тому 52 бали не означають, що обидва міста мають однакову якість управління.

Але методологія добре виявляє системні прогалини. Для Хмельницького вони очевидні: місто навчилося краще за багатьох оприлюднювати бюджетну інформацію, але ще не досягло такої ж переконливої якості в закупівлях, управлінні частиною комунального майна та звітуванні про кінцеві результати бюджетних програм.

Що має зробити Хмельницький

Результати дослідження фактично формують для міської влади перелік конкретних завдань. По-перше, потрібно зберегти й розвинути бюджетний розділ як єдину точку доступу до всіх фінансових документів.

По-друге, варто оприлюднювати повний перелік пропозицій мешканців до бюджету разом із результатами розгляду та аргументацією влади.

По-третє, головні розпорядники повинні завантажувати паспорти бюджетних програм і звіти про їх виконання на Open Budget.

По-четверте, місту необхідно провести внутрішній аналіз закупівельних практик підпорядкованих установ, які знижують загальний Індекс замовника.

По-п’яте, слід дослідити причини низької результативності приватизаційних аукціонів та покращити підготовку лотів.

По-шосте, фінансові звіти потрібно доповнювати зрозумілими для людини показниками: не лише скільки витрачено, а й що зроблено та який результат отримала громада.

Пів дороги до європейського стандарту

П’ятдесят два бали зі ста — це не провал. Але назвати такий результат успіхом також складно. Хмельницький має важливу перевагу: міська влада створила одну з найкращих у вибірці систем доступу до бюджетної інформації та зробила помітні кроки до залучення мешканців. Це фундамент, на якому можна будувати справді зріле фінансове управління. Проте відкритий документ ще не дорівнює ефективному рішенню. Проведені слухання не завжди означають, що громаду почули. Оголошений аукціон не гарантує, що майно буде реалізоване. Виконаний бюджет не доводить, що кожна гривня принесла максимальну суспільну користь. Європейська інтеграція на рівні громади починається не з гасел і не з місця в рейтингу. Вона починається тоді, коли мешканець може легко знайти фінансову інформацію, зрозуміти її, вплинути на рішення і перевірити результат. Хмельницький уже краще за багатьох пояснює, що робить із громадськими коштами. Тепер місту належить довести, що воно вміє розпоряджатися ними так само переконливо.

Матеріал підготовлено за результатами дослідження програми «Прозорі міста» Transparency International Ukraine. Оцінювання проводилося у березні 2026 року за інформацією на офіційних сайтах міських рад і даними Open Budget, Prozorro та Prozorro.Продажі. Першоджерело: «Публічні фінанси: як міста проходять євротест на прозорість та ефективність?».