Авторка: економічна експертка «Нової Доби» Світлана Камінець
Фраза «позич до зарплати» для багатьох українців уже давно перестала бути винятком. Сьогодні це радше маркер життя в умовах, коли доходів вистачає не на розвиток чи заощадження, а лише на найнеобхідніше — і то не завжди.
За даними дослідження GRC.UA, проведеного в червні—липні 2026 року, 73% опитаних українців щомісяця відчувають нестачу грошей до зарплати. Для порівняння: влітку 2022 року про таку проблему говорили 36%. Тобто за чотири роки частка людей, яким бракує коштів, фактично подвоїлася.
Лише 3% респондентів зазначили, що ніколи або майже ніколи не стикаються з фінансовими труднощами. Ще 9% відчувають нестачу грошей хоча б раз на три місяці, 10% — раз на пів року, а 5% — раз на рік. Це означає: фінансова вразливість стала досвідом переважної більшості працюючих українців.
Зарплата є, але її купівельна спроможність зникає
Проблема не лише у розмірі заробітної плати, а й у тому, що її реальна цінність постійно зменшується через інфляцію. Номінально людина може отримувати стільки ж, як торік, однак фактично купувати за ці кошти менше.
У 2025 році зарплати не переглядали у 52% роботодавців. Ще 15% опитаних повідомили про зниження оплати праці. За таких умов навіть збереження попереднього рівня доходу не означає стабільності — навпаки, родина поступово втрачає можливість покривати звичні витрати.
Найболючіше це відчувається у щоденних платежах: продукти, ліки, комунальні послуги, оренда житла, освіта дітей, транспорт. Саме ці видатки неможливо відкласти «на потім», тож люди змушені відмовлятися від покупок, що не є першочерговими, брати підробітки або звертатися по допомогу до близьких.
Війна змінила фінансову картину родин
Майже третина опитаних — 29% — пов’язує постійну нестачу коштів саме з початком повномасштабної війни. Водночас для частини людей проблема загострилася вже протягом останнього року: про це заявили 14% респондентів.
Війна впливає на сімейні бюджети не лише безпосередньо — через втрату роботи, переміщення, пошкодження житла чи потребу допомагати військовим. Вона змінює весь економічний простір: бізнес обережніше підвищує зарплати, зростає вартість базових товарів і послуг, а невизначеність не дозволяє людям будувати довгострокові плани. Що буде після війни, почитайте у моєму матеріалі написаному у липні
Підробіток уже не виняток, а стратегія виживання
Коли основної зарплати не вистачає, українці шукають додаткові джерела доходу. Значна частина учасників опитування або вже має підробіток, або планує знайти його в найближчі три місяці.
Це тривожна тенденція. Адже друга робота — не завжди шлях до фінансової свободи. Часто це вимушене рішення, що забирає час на відпочинок, родину, навчання та відновлення. У підсумку людина працює більше, але все одно не відчуває впевненості у завтрашньому дні.
Водночас кожен другий спеціаліст скаржиться, що не може знайти роботу з гідною оплатою. Саме цей розрив між навантаженням і винагородою дедалі більше формує незадоволення українців ринком праці.
Що робити родинам уже зараз
Заощадити в умовах низьких доходів непросто, але важливо почати з контролю власних витрат: зафіксувати обов’язкові платежі, визначити фінансові «витоки» та уникати необдуманих кредитів. Особливо обережно варто ставитися до швидких позик: вони можуть на короткий час закрити потребу, але часто поглиблюють проблему через високі відсотки.
Для держави й роботодавців цей сигнал також очевидний: утримання зарплати на рівні попереднього року вже не є достатньою підтримкою працівника. Людям потрібні доходи, які відповідають реальній вартості життя.
Бо економічна стійкість країни починається не лише з макропоказників. Вона починається з того, чи може людина спокійно прожити від зарплати до зарплати — без потреби позичати на найнеобхідніше.
Опитування GRC.UA проведено в червні—липні 2026 року серед 390 працівників різних галузей у регіонах України, крім тимчасово окупованих територій і Криму. Дані відображають відповіді учасників дослідження.
