Авторка: економічна експертка «Нової Доби» Світлана Камінець
Цифра «мінус 14%» у доходах народних депутатів може створити враження, ніби парламент у 2025 році пережив фінансове падіння. Але декларації — це не звіт про зарплату і не вимірювання добробуту в побутовому сенсі. Вони показують значно складнішу картину: доходи від активів, дивіденди, продажі майна, облігації, а також фінансові результати членів родини.
За дослідженням R&D-центру YouControl, сукупний дохід 379 чинних нардепів, які подали декларації, у 2025 році становив 6,07 млрд грн. Це на 14% менше, ніж у порівнюваної групи парламентарів за 2024 рік. Водночас обсяг задекларованих грошових активів зріс із 14,5 млрд до 14,97 млрд грн. Отже, говорити про загальне «збідніння» депутатського корпусу було б щонайменше некоректно. Дослідження YouControl
Доходи зменшилися, а активи — ні
У понад третини депутатів — 150 осіб — задекларовані доходи за 2025 рік виявилися нижчими, ніж роком раніше. У 34 парламентарів падіння сягнуло щонайменше половини.
Однак причина часто полягає не в тому, що людина стала отримувати менше від парламентської роботи. На підсумкову цифру впливають разові великі надходження: продаж нерухомості чи автомобілів, дивіденди, погашення ОВДП, операції з цінними паперами. Якщо такого доходу не було в конкретному році — декларація показує суттєве падіння, хоча жодної фінансової катастрофи може й не бути.
Ще один важливий чинник — доходи родини. У частини декларацій саме підприємницькі доходи, дивіденди чи активи чоловіка або дружини формують значну частку загальної суми. Відповідно, зміна складу декларування також різко змінює підсумок.
Зарплата депутата залишилася майже незмінною
Середня річна зарплата народного депутата у 2025 році становила майже 747 тис. грн — приблизно 62 тис. грн на місяць до оподаткування. Порівняно з 2024 роком цей показник практично не змінився. У попередньому дослідженні YouControl середня річна зарплата також оцінювалася приблизно у 747 тис. грн.
Для 140 парламентарів зарплата становила щонайменше половину всіх задекларованих доходів, а 39 депутатів задекларували лише заробітну плату. Це важливе уточнення: депутатський корпус не є однорідним. Поруч із людьми, для яких мандат є основним джерелом доходу, є парламентарі зі значними активами, бізнесовими зв’язками або інвестиційними надходженнями.
Концентрація коштів залишається дуже високою
Чотири народні депутати задекларували грошові активи понад 500 млн грн кожен. Разом це мільярди гривень, які різко контрастують із фінансовими можливостями більшості українських родин.
Водночас 105 чинних парламентарів, за аналітикою YouControl, є ключовими або пов’язаними особами 95 корпоративних груп. Сам по собі такий зв’язок не є доказом порушення закону. Проте він підсилює суспільний запит на максимальну прозорість: виборець має розуміти, які економічні інтереси можуть бути пов’язані з людиною, що ухвалює державні рішення.
Головний висновок — не про «бідних» чи «багатих» депутатів
Деклараційна кампанія має цінність тоді, коли дає суспільству можливість не емоційно реагувати на великі суми, а ставити конкретні запитання: з яких джерел сформовано дохід, як змінилися активи, чи є конфлікт інтересів і наскільки повною є інформація про майно та фінанси родини.
Зменшення сукупного доходу нардепів на 14% не означає, що політики масово втратили статки. Швидше, це свідчить про мінливість великих разових доходів. Натомість зростання грошових активів показує: фінансова подушка депутатського корпусу залишається значною.
Саме тому декларації варто читати не як рейтинг гучних прізвищ, а як інструмент громадського контролю. І чим уважніше суспільство вміє ним користуватися, тим менше простору залишається для непрозорих рішень.
