Світлана Камінець. Економічний аналітик «Нової Доби»

Повідомлення від банку «З вашого рахунку списано кошти» завжди викликає тривогу. Особливо коли людина або підприємець не розуміє, хто саме, за що і на якій підставі забрав гроші. Особливо в умовах скрутного фінансового становища у якому опинились наші громадяни, “Нова Доба”, вже неодноразово писала про це. Важливо знати: банк не може списати кошти просто тому, що хтось заявив про ваш борг. Для цього потрібна законна процедура. Але якщо є рішення суду, виконавчий документ або податкова вимога, гроші можуть стягнути примусово — тобто без окремої згоди власника рахунку.

Нові правила Національного банку уточнили, як саме банки мають діяти в таких випадках. Зокрема, вони стосуються ситуацій, коли в людини чи підприємця є кошти не лише у гривні, а й в іноземній валюті.

Хто може вимагати списання коштів

Не кожен кредитор має право звернутися до банку та попросити списати кошти з рахунку. Наприклад, банк, мікрофінансова компанія, постачальник чи орендодавець не можуть самі забрати гроші лише через прострочений платіж.

Для примусового списання потрібен належний юридичний документ. Найчастіше це:

  • рішення суду, яке набрало законної сили;
  • виконавчий лист або інший виконавчий документ;
  • постанова державного чи приватного виконавця;
  • вимога контролюючого органу — наприклад, податкової — у випадках, передбачених законом.

Саме державний виконавець, приватний виконавець або контролюючий орган можуть подати до банку платіжну інструкцію на примусове списання.

Простими словами: якщо у вас є борг, але немає рішення суду чи відкритого виконавчого провадження, автоматично списати гроші з рахунку не повинні.

Що саме перевіряє банк

Банк отримує платіжну інструкцію та перевіряє, чи правильно вона оформлена. У ній мають бути зазначені дані боржника, номер рахунку, сума боргу, призначення платежу, відомості про стягувача та його рахунок. Якщо документ складено з помилками або не відповідає вимогам, банк має повернути його без виконання. Однак банк не вирішує, чи справедливий сам борг. Він не з’ясовує, хто правий у спорі між кредитором і боржником. Його завдання — виконати або не виконати документ у межах правил. Тому оскаржувати неправомірне стягнення потрібно не лише в банку, а насамперед у виконавця, стягувача чи суді.

Чи можуть списати гроші з валютного рахунку

Так, за певних умов можуть.

Якщо борг визначений у гривні, а на гривневому рахунку коштів немає або їх недостатньо, банк може списати іноземну валюту, продати її та перерахувати отримані гривні на погашення боргу. Але така можливість має бути передбачена в платіжній інструкції стягувача. Продати списану валюту банк повинен не пізніше наступного операційного дня після списання. Це означає, що доларовий або євровий рахунок не завжди захищає кошти від законного стягнення.

Для малого бізнесу це особливо важливо. Підприємці часто отримують оплату від іноземних партнерів, зберігають валютну виручку або мають кошти для закупівлі товарів. Якщо у ФОП чи компанії є неврегульований податковий спір, борг перед контрагентом або виконавче провадження, валютні залишки також можуть опинитися під ризиком.

Якщо на рахунку менше грошей, ніж сума боргу

Банк не може списати більше, ніж є на рахунку. Якщо борг становить, наприклад, 50 тисяч гривень, а на рахунку є лише 12 тисяч, банк може списати 12 тисяч. Решта боргу залишиться несплаченою. Це називається частковим виконанням вимоги. Виконавче провадження при цьому не закривається: стягувач може продовжувати вимагати погашення залишку в межах закону.

Для підприємців це означає, що проблема не зникає після одного списання. Якщо борг не врегулювати, можуть бути арештовані інші рахунки, а також виникнути обмеження щодо майна.

Арешт рахунку — це ще не списання

Ці поняття часто плутають, хоча вони означають різне.

Арешт рахунку — це обмеження, через яке людина або бізнес не можуть вільно користуватися коштами. Наприклад, підприємець бачить гроші на рахунку, але не може провести платіж постачальнику, сплатити оренду чи розрахуватися із працівниками.

Списання — це вже фактичне перерахування коштів із рахунку на виконання вимоги стягувача.

Якщо з рахунку списали всю суму, на яку було накладено арешт, і немає інших постанов про арешт, банк може відновити видаткові операції. А після повного погашення боргу й отримання відповідного повідомлення арешт мають зняти не пізніше наступного дня.

Що робити, якщо гроші списали

Насамперед не варто панікувати й не слід одразу телефонувати лише в банк. Банк може пояснити технічну частину операції, але не завжди має повну інформацію про причину боргу.

Краще діяти послідовно.

  • Перевірте повідомлення від банку: хто зазначений стягувачем, яка сума та дата списання.
  • З’ясуйте, чи є щодо вас виконавче провадження. Це можна перевірити через Єдиний реєстр боржників або звернувшись до державного чи приватного виконавця.
  • Попросіть копію постанови про відкриття виконавчого провадження та документа, на підставі якого стягують кошти.
  • Перевірте, чи правильно визначена сума: іноді до основного боргу додають виконавчий збір, винагороду приватного виконавця та витрати провадження.
  • Якщо ви не погоджуєтеся з боргом або бачите помилку, не зволікайте зі зверненням до юриста. Строки для оскарження можуть бути короткими.
  • Якщо борг справді існує, спробуйте врегулювати його якнайшвидше, щоб уникнути додаткових витрат, блокування рахунків і проблем у роботі бізнесу.

Що варто зробити бізнесу вже зараз

Малому та середньому бізнесу важливо не чекати, поки проблема дійде до виконавця. Найчастіше арешт рахунків стає наслідком того, що підприємець пропустив судовий лист, не відповів на претензію контрагента або вчасно не розібрався з податковим повідомленням.

Варто запровадити кілька простих правил:

  • регулярно перевіряти електронний кабінет платника податків;
  • стежити за офіційною поштою та повідомленнями в електронному суді;
  • не відкладати спілкування з контрагентом, якщо виник спір щодо оплати;
  • вести облік заборгованостей і строків платежів;
  • мати контакт юриста або бухгалтера, який зможе швидко оцінити документи;
  • не тримати важливі платежі без контролю, особливо якщо бізнес має судові чи податкові спори.

Чому ці правила важливі

Для держави примусове стягнення — це спосіб забезпечити виконання судових рішень і податкових зобов’язань. Для кредитора — можливість повернути гроші. Для банку — обов’язок діяти за законом.

А для людини чи підприємця це сигнал: фінансові та юридичні питання не варто залишати «на потім». Один невирішений борг може в найвідповідальніший момент зупинити роботу бізнесу, заблокувати розрахунки або створити проблеми для родинного бюджету.

Розуміння процедури не скасовує борг, але дає можливість захистити себе від помилок, вчасно відреагувати та не дозволити ситуації вийти з-під контролю.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює персональної консультації адвоката чи іншого фахівця з права.