Коли війна триває вже третій рік, а економіка балансує на межі, питання якісного державного управління стає не формальністю, а ключовим фактором виживання країни. Про це наголошують експерти Українського союзу промисловців і підприємців та учасники Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану. Підприємці, які тримають економічний тил, дедалі наполегливіше вимагають від виконавчої влади не лише слів, а реальних рішень. На жаль, системної політики розвитку поки що немає.

Згідно з даними Світового банку, потреби України у відновленні вже перевищили 600 мільярдів доларів. Промислова інфляція тільки за п’ять місяців 2025 року перевищила 42 відсотки, а експорт упав до рівня 20% від ВВП. Замість відновлення ми фіксуємо поглиблення сировинної структури: 82% українського експорту за 2024 рік — це сировина. Аграрний сектор, який дає 60% валютної виручки, залишається без окремої стратегії розвитку. Попри це, уряд знову обговорює об’єднання Міністерства аграрної політики з Міністерством економіки, хоча попередня спроба такого «реформування» була визнана провальною. Аналогічно і в промисловій сфері: відсутність стратегій модернізації, кооперації, підтримки індустріальних підприємств стримує економічне відновлення. Міністерство стратегічних галузей, яке мало б координувати розвиток промисловості, оборонно-промислового комплексу та інноваційного сектору, поки не відіграє ключової ролі. Підприємці бачать в цьому не слабкість персоналій, а відсутність системного підходу. Найбільшу стурбованість бізнесу викликає бюджетна політика. Чинна бюджетна декларація до 2028 року передбачає не розвиток, а консервацію бідності: незначне підвищення мінімальної зарплати не покриє навіть базових витрат громадян. А фінансові ризики тільки зростають — обсяги кредитування підприємств є критично недостатніми для відновлення виробництва, а міжнародна фінансова допомога, за оцінками експертів, може скоротитися вже у 2026 році. УСПП вказує на ключову проблему: відсутність затвердженого Плану відновлення України. Цей документ мав би стати основою координації внутрішніх і зовнішніх інвестиційних потоків, однак досі не ухвалений як нормативний акт. Держава не показує системного бачення відбудови. У такій ситуації важливо, щоб новий склад уряду, затверджений парламентом, нарешті продемонстрував інший підхід. Бізнес наполягає: кожен міністр має представити реальну програму дій у своїй галузі, з чіткими строками, джерелами ресурсів та механізмами реалізації. Програми мають бути не формальністю, а орієнтиром. Підприємці нагадують: парламентсько-президентська республіка передбачає відповідальність уряду перед Верховною Радою, а звіти уряду мають стати робочим документом, а не декларацією. Діалог із громадянським суспільством і бізнесом має стати щоденною практикою, а не винятком. Саме професіоналізація та відкритість виконавчої влади, на думку експертів Антикризового штабу, є фундаментом стійкості економіки під час війни. Без модернізації, без підтримки підприємництва, без розвитку аграрного сектору та промисловості Україна не зможе забезпечити навіть базовий рівень самозабезпечення, не кажучи вже про відновлення. УСПП підкреслює: приватний сектор готовий до співпраці, до участі у формуванні політики, до відновлення виробництва та інвестицій у країну. Але держава має створити для цього передумови. Економіка не працює у вакуумі — її успіх напряму залежить від якості рішень уряду. Бізнес, що тримає країну сьогодні, не вимагає преференцій. Він вимагає системності.