Піврічний звіт ДТЕК Київські регіональні електромережі за 2025 рік виглядає не просто як набір цифр, а як карта реальних зусиль, спрямованих на те, щоб 1,1 мільйона домогосподарств та підприємств Київської області мали надійне світло навіть у найскладніші моменти.

Попри війну, енергетики зуміли інвестувати понад 574 мільйони гривень у модернізацію та ремонт мереж. Це не разова акція, а частина системного підходу до відновлення інфраструктури, яка, особливо в умовах осінньо-зимових піків споживання, є критичною для регіону.


Великий ремонт: цифри, які говорять про масштаб

За перші шість місяців року було:

  • Відремонтовано понад 1 800 км повітряних і 405 км кабельних ліній.
  • Проведено роботи на 611 підстанціях та розподільчих пунктах різних класів напруги.
  • Збудовано 7 нових трансформаторних підстанцій, що підсилюють мережу у зонах зростаючого навантаження.

Окремої уваги заслуговує розчистка трас електроліній: за пів року звільнено від гілок та сухих дерев 2,3 тисячі кілометрів ліній — це 76% річного плану. І це не просто естетика: кожен очищений кілометр знижує ризик аварій у негоду.


Інновації у лічильниках: від старих дисків до “розумних” даних

Модернізація не обмежується ремонтом. Компанія активно впроваджує «розумні» лічильники, що автоматично передають дані. За перше півріччя замінено майже 12 тисяч одиниць старих приладів. Для клієнтів це — кінець щомісячної рутини з показниками, для енергетиків — інструмент ефективного управління мережею.


Виклики та стратегія “на випередження”

Віталій Шайда, генеральний директор ДТЕК Київські регіональні електромережі, підкреслює:

«Ми працюємо на випередження, щоб клієнти мали світло незалежно від погодних умов чи зовнішніх обставин».

Цей підхід — відповідь на постійну воєнну загрозу, коли енергосистема перебуває під ризиком ударів і вимикається не за графіками планових ремонтів, а через форс-мажори.


Авторська оцінка

У нинішніх умовах інвестиції у мережі — це не просто про економіку, це про енергетичну безпеку та стійкість регіону. Київщина, як передмістя столиці і великий промислово-житловий вузол, є критично важливою для країни. І той факт, що компанія не просто утримує мережі “на плаву”, а й системно їх розвиває, показує: приватний бізнес у критичній інфраструктурі може діяти проактивно і стратегічно.

Але є і виклик: значна частина інвестицій і модернізацій зараз лягає на плечі бізнесу. В умовах війни постає питання — як держава може посилити такі програми, аби захистити енергетику від атак і прискорити її цифрову трансформацію.

Галина Новинська