Суттєве збільшення населення за рахунок побудови хмарочосів, знищення зелених зон та ще на додаток будівництво шкідливого сміттєсортувального заводу. Ось такий він новий  містобудівний документ.

22 листопада у Боярці презентували проект генерального плану міста та провели громадські слухання з цього питання. Він передбачає суттєве збільшення кількості населення за рахунок забудови, зокрема й висотної, урізання зелених зон та розміщення сміттєсортувального комплексу, потужності якого дозволяють переробляти сміття у 4-5 разів більше, ніж треба для міста. Про це пише «Погляд».

Генплан розробило державне підприємство “Науково-дослідний і проектний інститут містобудування” (НДПІ містобудування). Мер Боярки Олександр Зарубін, розпочинаючи презентацію, зняв із слухань питання багатоповерхової забудови на площі 0,7 га у парку Шевченка. З цього зрозуміло, що парку скоро прийде кінець.

За словами заступника директора НДПІ містобудування, головного архітектора згаданого проекту Тетяни Васильцової, на тій території передбачається реконструкція басейна “Прометей”. А які об’єкти там будуть ще, вирішуватимуть на стадії детального планування.

Відпочинок під високовольтною мережею?

Проектувальники звісно розповідали, що намагалися працювати у створенні документації по генплану Боярки максимально прозоро, враховували державні, громадські та приватні інтереси. Вони детально розповіли про особливості даного проекту, окреслили перспективи подальшого розвитку населеного пункту в рамках містобудування. Проте місцеві жителі звернули увагу на окремі аспекти. Так, Юлія Скочинська зазначила у мережі Фейсбук, що парк Шевченка буде суттєво урізано. Замість цього зоною відпочинку планують зробити зелену смугу вздовж високовольтної мережі?!

Проектувальники привели за приклад якусь недолугу норму, мовляв, передбачено 8 квадратних метрів на одну людину зелених насаджень загального користування. Це й було запроектовано у генплані Боярки. У громади виникло багато запитань з цього приводу. Громаду, людей, влада, як завжди, дурить. Всі бачать лише можливість заробити.

Переробка сміття поблизу житлових будинків

За новим генпланом кількість населення Боярки зростає на 10 тисяч – від 34 до 44-ох. В  основному за рахунок багатоквартирної забудови – у парках, за школою №4, поблизу дитячого санаторію “Барвінок”, коледжу екології та природних ресурсів.

Відповідно внаслідок цього загострюються потреби у водопостачанні та водовідведенні, влаштуванні дітей у садочки і школи, які переповнені. Щодо останніх, то пропонують реконструкцію існуючих об’єктів та будівництво нового дитсадка. Та чи збудують?

З цього приводу проектувальники зазначають, що площа міста досить затиснена. Великих ділянок під розвиток немає. Проте у проекті визначено 2 ділянки — під садибну та багатоквартирну забудову. Там відповідно запроектовані нові громадські центри — загальноосвітня школа з дитячим садочком на території багатоквартирної забудови та садочок у садибному кварталі. На існуючих освітянських об’єктах пропонується переглянути наявні площі та розглянути можливість їх реконструкції з подальшою добудовою корпусів, щоб збільшити кількість місць для дітей.

Боярчанин В’ячеслав Сенчук, аналізуючи проект генплану, не побачив у документі зважено організованої центральної площі міста у комплексі з громадським центром. А загалом і чіткої концепції, заради якої розроблявся згаданий містобудівний документ. Чоловік переконаний, основна мета — набудувати побільше житлових будинків.

Хоча багато жителів вважає, що Боярка має стати рекреаційною зоною для Київського регіону, зокрема для нетривалого відпочинку, розваг. Збереглася невелика база, ресурс, який можна у подальшому розвивати.

Звісно, боярчан непокоїть план збудувати сміттєсортувальний комплекс потужністю 90 тис. тонн сміття на рік, що у 4-5 разів більше, ніж треба для Боярки. Його планують розташувати на очисних спорудах всього за 600 метрів від житлових будинків!

“Боярка — це Ірпінь до стрімкої висотної забудови”

На громадські слухання у Боярку завітала жителька Ірпеня, активістка Михайлина Скорик-Шкарівська, яка поділилася своїми думками щодо містобудівного документа Боярки.

Вона підкреслила, що її цікавлять генеральні плани усіх населених пунктів по периметру Києва. Адже є пряма залежність між їх розвитком. Бо розбудова одного з них безпосередньо впливає на сусідній.

“Для мене Боярка — це Ірпінь до стрімкої висотної забудови. Зелене містечко. Можливо, тут не так багато якихось сучасних стильних просторів, але воно просторе, комфортне, зі свіжим повітрям. Тут залишаються курортні зони, є дитяча лікарня, навчально-оздоровчий комплекс Київського військового ліцею імені Івана Богуна та інші заклади, установи”, — поділилася Михайлина Скорик-Шкарівська.

У генплані Боярки пропонується відвести під багатоквартирну забудову частину одного з центральних парків міста — Шевченка. Це схвилювало ірпінську активістку. Вона знає, що боярська громада уже багато років бореться, щоб цього не сталося.

Організація слухань жахлива

З громадських слухань стало зрозуміло, що Боярка має ті самі проблеми, що й Ірпінь до хаотичної забудови. Тобто дітям не вистачає місць у школах та садочках. Але при розробці генплану недостатньо врахована та ситуація, що кількість населення зросте на 10 тисяч.

А шкіл і садочків стане практично стільки, щоб покрити лише поточну потребу місць для юного покоління. І цей незбалансований розвиток населених пунктів по периметру Києва — це тенденція, що склалася протягом 6 останніх років. І її потрібно змінювати — на рівні країни. Бо передмістя, яке було просторим, комфортним, зеленим, затишним, чим і відрізнялося від столиці, стає гіршою копією Києва. Цього не можна допускати — вважають активісти.

Якщо говорити про висотну забудову Боярка, то треба обов’язково враховувати потреби місцевих жителів. Спочатку треба вирішити проблеми із місцями в освітніх закладах, водопостачання та водовідведення, провести обговорення щодо розташування сміттєсортувального комплексу, захистити парки. А вже потім говорити про висотну забудову.

Громадські слухання організували жахливо. Їх спеціально провели в незручному та маленькому приміщенні, щоб якнайменше людей змогли прийти.

Звісно, що сам документ генплану об’ємний, тому потребує більш ретельного вивчення та деталізації. Водночас багато хто з місцевих жителів наполягає, щоб ще раз провели громадські слухання — у вихідний день, у зручному приміщенні. Тому що є стійке враження, що влада не хоче, щоб люди знали, як чиновники планують використати їх рідне місто.