Проблема сміття стала останніми роками однією з найбільш кричущих по всій Україні: в різні часи і у різних регіонах від Львова (сміттєві війни там є найбільш показовими) до Одеси з вічно забрудненим морським узбережжям. Тож аби не потонути у смітті, влада і суспільство шукають вихід з цього глухого кута сміттєзвалищ, якими неначе коростою обросли українські міста і села… Як альтернатива розглядаються також і сміттєспалювальні заводи (ССЗ), перші з яких в Україні з’явилися ще до Другої світової війни. Втім, сміття спалювали навіть в давнину – та сама біблійна “геєна вогняна”, насправді є усього лише яром сповненим тліючим відходами в околиці Єрусалима. Але, як кажуть експерти, «сучасне» сміття, яке містить багато пластика, зовсім не тотожне відходам міста царя Ірода.
Так вже сталося, що сміттєспалювальний завод «Енергія», розташований на околиці Києва, єдиний в Україні. Яка «світла голова» приймала рішення про будівництво настільки брудного підприємства прямо у столиці, тепер вже без різниці. Однак, величезна проблема для багатомільйонного Києва давно існує і поки вирішити її ніхто не в змозі…
Будівництво Київського сміттєспалювального заводу розпочалось у 1983 році. У грудні 1987-го після всіх налагоджувальних робіт на сміттєспалювальних котлоагрегатах № 1 і 2 розпочалось поступове переведення котлів на спалювання побутових відходів. Завод «Енергія» працює цілодобово. Підприємство — екологічно небезпечне, тому що оснащене застарілими та зношеними системами екологічного захисту та моніторингу шкідливих викидів у довкілля. Потужності підприємства дозволяють спалювати біля 25 % твердих побутових відходів, що утворюються в столиці. Фактична потужність заводу «Енергія» – 240 тис. т. відходів на рік. Не так давно, а саме наприкінці серпня, завод відновив роботу після чергового ремонту, але насправді, столичне повітря від того не стає краще. Всі ці доволі дорогі ремонти, все одно не дають того ефекту, який би дозволив говорити про безпечну роботу заводу «Енергія». Будь-який сміттєспалювальний завод – це небезпечне для природи і людини підприємство, але якщо в Євросоюзі чи США діють вкрай жорсткі екологічні норми і очистка на найвищому рівні, то у нас через брак елементарної культури і, як завжди, коштів системи захисту та очистки повітря є вкрай недосконалою. Продукти горіння нинішніх відходів будуть й далі забруднювати природу і негативно впливати на здоров’я людей ще гірше, аніж його збереження на полігонах, а тому будівництво нових сміттєспалювальних заводів, може привести країну до справжньої екологічної катастрофи…
Спалювати чи зберігати: чи варто змінювати шило на мило?
Тоді, що можна було б зробити аби ефективно переробляти столичне сміття? На думку Вадима Гордіна, керівника громадської організації «Інститут розвитку самоорганізації населення», яка замовляла спеціальне дослідження «Центральної геофізичної обсерваторії» щодо робти столичного заводу «Енергія», який знайомий кожному жителю київського Лівобережжя своїм специфічним запахом: «при спалюванні сміття все погане лише видозмінюється, але нікуди не зникає, і змінюється не в кращий бік: з відносно безпечних відходів виділяються високотоксичні продукти горіння і шлаки. У викидах сміттєспалювального заводу містяться діоксини, поліхлоровані біфеніли (ПХБ), нафталіни, хлорбензол, ароматичні вуглеводні, леткі органічні сполуки, важкі метали, в тому числі ртуть, кадмій, свинець. Багато з цих речовин токсичні, не розкладаються, але накопичуються в живих організмах». На початку 2017 року Європейська комісія рекомендувала Євросоюзу поступово відмовлятися від практики сміттєспалювання. У свою чергу українські екологи обґрунтовують принципи поводження з відходами, що виключають сміттєспалювання і сприяють системному вирішенню проблеми відходів і розвитку циклічної економіки. Нарешті, дослідження показують, що сміттєспалювання шкодить здоров’ю людей більше аніж полігонне зберігання. Головна небезпека спалювання сміття – діоксини. Вони, як радіація – їх не видно, ви не зможете відчути їхній запах. Ви можете і не знати, що зазнали отруєння діоксинами. Тим часом, як повідомляє Вадим Гордін «діоксинами представлена складна група речовин, похідних органічної хімії, що отримується внаслідок термообробки або спалювання хлор- і бром містких речовин. Проникаючи в організм, вони здатні до поступового накопичення аж до критичного рівня. Малі дози діоксину викликають мутогенні зміни ферментної і дітородної системи».
Модернізація Франкенштейна
У серпні 2015 року почався другий етап модернізації заводу «Енергія». В його рамках до кінця 2018 планували провести капремонти всіх котлоагрегатів і електрофільтрів. В результаті збільшили обсяги утилізації побутових відходів, іншими словами, спалювати сміття стали ще більше. Виробництво теплоенергії також збільшилось до 360 тис. Гкал/рік. Завод «Енергія» забезпечує взимку опаленням та гарячою водою більш 300 багатоповерхівок, а в літній період гарячою водою — 700. Гаряча вода і опалення безумовно, потрібні. Але така гігантоманія а-ля «радянський союз» дуже далека від екологічних норм, світових та європейських стандартів і часом здорового глузду. Сміттєспалювальний завод в Києві – це нонсенс. Як і чим його замінити поки також не зрозуміло – чіткої стратегії у влади і фахівців немає. Тому завод “Енергія” станом на другу половину 2019 року продовжує і пасивно і активно труїти жителів Дарниці та інших прилеглих теріторій своїми викидами. За словами Геннадія Сінцова, екологічного активіста, голови громадської організації «Тут починається Київ»: «у разі так званого залпового викиду і виходу сміттєспалювального заводу з безпечного режиму, крім діоксинів, у повітря потраплять тони інших дуже небезпечних для навколишнього середовища речовин. Причому, при тій системі фільтрації, яка встановлена на заводі «Енергія» у Києві, наслідки будуть фатальними для величезного масиву жителів Дарницького району столиці».
Є інформація, що можливо у 2020-му році почнуть будівництво системи хімічного очищення на сміттєспалювальному заводі “Енергія”, і це зменшить рівень шкідливих викидів у 5 разів. Але про це говорять дуже обережно. Єдине що в наступному році реально, так це замінити черговий електрофільтр.
До слова, у різних країнах по-різному вирішується питання утилізації золи і шлаків. Японія, наприклад, заливає їх у бетон і будує знамениті “сміттєві” острови. Однак в Україні жоден проект з будівництва сміттєспалювального заводу не містить у собі жодних схем роботи з золою і шлаками та їхню утилізацією.
ЩО РОБИТИ?
Тож, що робити з цим складним питанням буде вирішувати громада Дарницького району. 16 листопада – Дарницька РДА, Громадський Рух “Тут починається Київ” за ініціативи громадської ради при Дарницькій районній в місті Києві державній адміністрації проводять консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення щодо функціонування на території Дарницького району міста Києва сміттєспалювального заводу СП «Енергія» КП «Київтеплоенерго». Варіанти вирішення питання:
– модернізація системи очищення димових газів на сміттєспалювальному заводі СП «Енергія» КП «Київтеплоенерго» ;
– розгляд ризиків пов’язаних з функціонуванням сміттєспалювального заводу СП «Енергія» КП «Київтеплоенерго» без його модернізації;;
– будівництво для потреб міста нового сміттєпереробного заводу;
– впровадження в місті Києві системи сортування сміття.
Прийняте рішення поширюватиметься на мешканців Дарницького району та міста Києва в цілому.
Довідка «НД»
Консультації з громадськістю відбудуться 16 листопада 2019 року об 11:00 у Ліцеї «Інтелект» (актова зала) (проспект Миколи Бажана, 34а). Пропозиції та зауваження стосовно питання функціонування на території Дарницького району сміттєспалювального заводу СП «Енергія» КП «Київтеплоенерго» надсилати на електронну адресу – darn_vnutpol@kmda.gov.ua до 10 листопада 2019 року.
Михайло Городецький
