4 червня Верховна рада України прийняла у повторному другому читанні закон “Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою” (№2513). У цій статті ми розглянемо один із злочинних бізнесів «злодіїв у законі» – викрадення особистого автотранспорту.
Закон підтримали 236 народних депутатів. Як зазначається у пояснювальній записці, документ розроблено з метою припинення діяльності злочинних спільнот, учасників таких спільнот, притягнення до кримінальної відповідальності “злодіїв у законі”, а також інших учасників злочинних спільнот та осіб, причетних до створення та функціонування таких спільнот. Простіше кажучі закон “про злодів у закону”, які є частиною життя багатьох поколінь українців починаючи ще з часів УРСР. (Відеофрагмент фільму “Холодне літо 1953 року”.
Цей Закон, зокрема доповнює статтю 28 ККУ “Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією” Кримінального кодексу України частиною п’ятою, визначивши, що злочин визнається вчиненим злочинною спільнотою, якщо він скоєний стійким ієрархічним об’єднанням декількох осіб (п’ять і більше), учасником, організатором, керівником та/або координатором якої є “злодій у законі”. Також в даній частині статті пропонується визначити поняття “злодій у законі”. Вносяться також зміни до статті 43 “Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи, злочинної організації чи злочинної спільноти” Кримінального кодексу України, що забезпечуватиме виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності злочинної спільноти.
Так, організація або сприяння у проведенні злочинного зібрання (сходки) представників злочинних організацій або організованих груп, або осіб, які здійснюють злочинний вплив, для планування вчинення одного або більше злочинів, матеріального забезпечення чи координації злочинної діяльності, у тому числі розподілу доходів, одержаних злочинним шляхом, або сфер злочинного впливу, а також участь у такому зібранні (сходці), у тому числі з використанням засобів зв’язку, – караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Закон потрібен, але…
Зараз, коли Україна проходить нелегкий шлях реформ, що супроводжується посиленням дестабілізуючих процесів викликаних економічними негараздами населення внаслідок тривалого перебування на карантині, контролювати злочинність, а особливу організовану стає дуже складно. Проблема організованої злочинності – одна з найбільш гострих для України. Подібна актуальність даного соціально-кримінологічного явища зумовлена насамперед тим, що організована злочинність являє собою виключно небезпечне явище, яке, на жаль, фактично не зустрічає в нашій країні гідної протидії. Стан справ з організованою злочинністю в Україні вийшов вже за всі допустимі межі: корупція, замовні вбивства, створення збройних формувань, викрадення людей, викрадення майна громадян і держави – все це створює напруженість вже в національному масштабі. Безсумнівно, давно настала пора посилити боротьбу із організованою злочинністю, так що прийняття закону “Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою” є Актом вельми вчасним! Але давайте розглянемо, один з конкретних напрямків, злочинної діяльності «злодіїв у законі», а саме – злочинні посягання на автотранспортні засоби – «бізнес», який перетворився на одне з найголовніших джерел доходів, які контролюють «злодії у законі».
Бережись автомобіля по – українські
Разом з розвитком і становленням організованої злочинності, що спостерігається наразі в Україні, помітно активізувалися «професійні» групи злочинців, які вчиняють крадіжки приватного автотранспорту. Плюс, останнім часом, діяльність таких груп, подекуди, набуває міжнародного характеру. Часто викрадений автотранспорт переправляють у Європу, Росію, навіть у Середню Азію, розукомплектовують на запчастини або збувають за підробленими документами.
Згідно зі статистикою за перший квартал 2019 року, за даними Національної поліції, в Україні викрали 766 машин. Лідери по викраденнях також залишилися незмінними: Київ – 171 автомобіль, Одеська область – 74 авто, Дніпропетровська область – 66 авто. Співробітникам поліції вдалося знайти і повернути законним власникам лише 250 машин, що становить 32,6% від загального числа викрадень. Слід зазначити, що автомобілі ВАЗ і Daewoo популярні серед крадіїв. Власники цих недорогих марок, як правило, не купую додатковий захист. Включити двигун такої машини можна за лічені секунди. Найчастіше машини викрадають з місць тимчасового паркування, стоянок, які не та дворів.Масштабність цього виду злочинної діяльності свідчить про високий професіоналізм кримінальних елементів, тоді як заходи протидії їм з боку поліції, залишаються до теперішнього часу недостатньо ефективними, але про це ми поговоримо згодом. Величезні злочинні доходи при мінімальному ризику і витратах зробили цей, з дозволу сказати, «автобізнес» надзвичайно привабливим для організованих кримінальних угруповань і стали одними з основних джерел їхніх статків, поряд із наркобізнесом, проституцією, незаконним обігом зброї тощо. Водночас, відбувається, з дозволу сказати, модернізація цього злочинного бізнесу, а саме – крадіжка авто, вчинена злочинцями з метою повернення потерпілому за грошову винагороду. В українському «Фейсбуку», створені, навіть, спеціальні групи, де власники викрадених автомобілів, домовляються з викрадачами про повернення своїх «залізних коней». Надалі, злочинці телефоном або навіть безпосередньо, вступають в контакт з потерпілим, повідомляють, що автомобіль у них і «обробляють» психологічно потерпілого на предмет переривання контактів із співробітниками поліції й перебирають на себе ініціативу з повернення викраденого, за певну «компенсацію»…
Вічне питання: Що робити?
Тут можна довго говорити про те що, громадяни самі мають бути пильними, адже вибір майбутньої жертви, вивчення її способу життя, зв’язків, місць паркування автомобіля тощо, робляться викрадачами подекуди непрофесійно і це можна помітити. Важливо діяти правильно у перші хвилини після викрадення: як показує практика у 90 відсотках випадків, злочинці використовують дублікати ключів від дверей автомобіля, що робить акт розкрадання швидким і найменш ризикованим. Ці дублікати виготовляються злочинцями шляхом зняття зліпка з ключів в автомайстернях, мийках, автостоянках, на «блошиних ринках», тобто, в тих місцях, де власник автомобіля передає ключі від автівки у чужі руки. Словом, громадянам справді потрібно бути уважними, але найголовнішим чинником у боротьбі з цим злом має стати професійна робота правоохоронних органів!
Ця проблема повинна вирішуватись державою, і вирішуватись – комплексно, зокрема, має бути значне посилення оперативно-розшукової діяльності та кримінальної контррозвідки у середині злочинних угруповань викрадачів авто, які в Україні створюються й куруються так званими «злодіями у законі». Така робота, значно допоможе поліції розкривати не лише автоугони, але й квартирні крадіжки (кількість яких теж прогресує небаченими темпами) і затримувати «кишенькових злодіїв». Всі ці кримінальні «напрямки», якраз і контролюються «злодіями у законі».
У цьому кримінальному середовищі повинна працювати професійна агентура, яка в подальшому допоможе викривати їхні злочинні діяння та наміри. Але станом на сьогодні, на жаль, ця система, фактично знищена, спеціалістів, які змогли б вживатися у кримінальні співтовариства немає, тому нинішня українська поліція є роззброєною та безсилою перед добре оснащеними та організованими злочинцями. Така ситуація теж виникла не на пустому місці, а на ганебних прогалинах в українському законодавстві й у методах проведення реформи поліції – всі ж ми пам’ятаємо, як у первинному варіанті «Закону про Поліцію» не було взагалі передбачене право займатися оперативно – розшуковою діяльністю й лише сім місяців потому «поліцейський сервіс» ідеологічно виправили, але час був втрачений. За цей період в Україну з просторів усього СНД встигли з’їхатися більше тридцяти «злодіїв у законі», які негайно взялися за створення злочинних угруповань.
Отже, сучасному поліцейському керівництву є що виправляти і з чим боротися, однак, на жаль, у найближчій перспективі українцям слід, насамперед сподіватися на власну пильність.
Максим Чорний,
юрист Фундації «Чинність закону», спеціально для «Нової Доби»
