Сучасна реабілітація є невід’ємною частиною системи охорони здоров’я будь-якої країни. В Україні, яка зіткнулася з безпрецедентними викликами через війну та гуманітарну кризу, роль реабілітації стала ще більш вагомою. Результати дослідження, проведеного Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) та Європейською обсерваторією систем і політик охорони здоров’я, надають Україні важливий дорожній план для покращення якості та доступності реабілітаційних послуг.
Європейський досвід як приклад для наслідування
Дослідження, представлене 22 листопада 2024 року в Києві, акцентує увагу на різноманітності підходів, які використовують європейські країни для організації та фінансування реабілітаційних послуг. Тематичні дослідження з таких країн, як Хорватія, Велика Британія, Естонія, Італія, Литва, Польща, Іспанія та Швейцарія, демонструють широкий спектр моделей, що враховують як фінансові, так і організаційні аспекти.
Одним із ключових висновків стало підтвердження, що ефективна реабілітація – це не лише фізичне відновлення, але й увага до психічного та соціального стану пацієнтів. Як зазначила д-р Наташа Аззопарді-Мускат із Європейського регіонального бюро ВООЗ, фінансування таких послуг є критично важливим, але часто недостатнім навіть у країнах із високим рівнем доходу.
Реабілітація в Україні: поточна ситуація та виклики
На тлі війни Україна активно реформує систему реабілітації. У 2024 році держава забезпечила безоплатну стаціонарну реабілітаційну допомогу в 314 закладах, виділивши на це понад 1,9 млрд грн. Амбулаторна допомога стала доступною в 470 медичних установах. Нововведення передбачають фінансову диференціацію залежно від важкості травм – сума оплати за цикл варіюється від 19 000 до 41 000 грн.
Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко наголосив, що однією з ключових цілей є створення центрів досконалості, які стають платформами для навчання реабілітаційних команд. У таких центрах впроваджуються найсучасніші міжнародні практики, що дозволяє забезпечити високий рівень послуг.
Однак війна створює нові виклики: різке збільшення кількості пацієнтів із важкими травмами, психологічними розладами, ампутаціями та іншими складними станами. Це вимагає не лише фінансування, а й перегляду підходів до організації системи реабілітації.
Шляхи реформування: європейські рекомендації
Дослідження пропонує кілька стратегій для покращення реабілітаційних послуг в Україні:
- Інтеграція стаціонарної та амбулаторної допомоги. Чітко організований перехід пацієнта з лікарні до амбулаторного лікування дозволить оптимізувати процеси та забезпечити безперервність допомоги.
- Впровадження координаторів реабілітаційної допомоги. Це фахівці, які відповідатимуть за супровід пацієнта протягом усього реабілітаційного циклу.
- Розширення ролі первинної медичної допомоги. Фахівці з реабілітації повинні працювати безпосередньо на рівні первинної ланки, проводячи діагностику, лікування та контроль за станом пацієнта.
- Планування бюджету на основі потреб. Це дозволить уникнути дисбалансу між потребами пацієнтів та наявними ресурсами.
- Застосування дистанційних технологій. Телемедицина стає важливим інструментом, який дозволяє розширити доступ до реабілітації в умовах обмежених ресурсів.
- Оптимізація фінансування. Впровадження комбінованих моделей виплат із врахуванням тяжкості стану пацієнтів забезпечить більш справедливий розподіл коштів.
Війна та реабілітація: особливості українського контексту
Повномасштабна війна поставила перед системою охорони здоров’я України безпрецедентні завдання. Як зазначив Рене Штайнер, радник Представництва ЄС в Україні, реабілітаційна система повинна адаптуватися до різкого зростання кількості пацієнтів із травмами та іншими наслідками бойових дій.
Головною метою є створення стійкої системи, яка забезпечить довготривалу допомогу. Для цього потрібна не лише фінансова підтримка, а й міжнародне співробітництво, обмін досвідом і впровадження інновацій.
Перспективи та значення реформи
Попередні результати дослідження показують, що Україна рухається у правильному напрямку, спираючись на кращі європейські практики. Однак успішне впровадження реформ вимагатиме комплексного підходу, залучення всіх рівнів системи охорони здоров’я та підтримки міжнародних партнерів.
Реабілітація – це не лише відновлення фізичних функцій, але й шанс для тисяч українців повернутися до повноцінного життя. Інвестуючи у цю сферу, Україна інвестує у своє майбутнє. Як підкреслив д-р Ярно Хабіхт, оптимізація маршрутів пацієнтів і фінансування реабілітації допоможе зробити ці послуги доступними для всіх, хто їх потребує.
Фінальний звіт дослідження очікується у 2025 році, і він стане важливим інструментом для подальших реформ. Війна створює виклики, але водночас стимулює зміни, які мають на меті побудову сучасної системи охорони здоров’я, де реабілітація посідає ключове місце.
Світлана Камінець
