«У хаосі війни хтось має залишатися на місці й тримати опору. У людей має бути щось стабільне», — говорить директор Олександр Панасюк. Таким острівцем для працівників стало швейне підприємство «Козак» з Фастова, що не лише адаптувалося до нових реалій, а й стало місцем роботи для людей з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб. Як державні програми допомагають бізнесу заощаджувати, створювати і облаштовувати нові робочі місця, розповідає ШоТам.

Раніше працювали на експорт

До повномасштабного вторгнення наше підприємство спеціалізувалося переважно на експорті, співпрацювали з відомими брендами — Ralph Lauren, Hugo Boss й іншими. Ми шили форму для поліції та армії Європи. До 90% нашого виробництва було орієнтовано саме на зовнішній ринок. – говорить Олександр Панасюк, директор підприємства “Козак”

Однак після 24 лютого фокус кардинально змінився — ми переорієнтували потужності на потреби внутрішнього споживача. 

Колектив швейного підприємства «Козак». Фото надав Олександр

Наша місія — надавати роботу людям з інвалідністю

Ми свідомо створюємо робочі місця для людей з інвалідністю. У нас працюють п’ять швачок, декілька вантажників, працівники з пакування, прасування та контролю якості — всі вони мають інвалідність. Звісно, є законодавча норма, якої потрібно дотримуватись, бо якщо не виконуєш її, держава накладає штраф. За нормативами закону України про основи соціальної захищеності людей з інвалідністю, якщо на підприємстві працює від 8 до 25 осіб, щонайменше одне робоче місце має бути створене для людини з інвалідністю. 

Але наша  мета — не просто формальне виконання квоти — ми намагаємося створити для цих людей реальні можливості (наскільки дозволяє їхній стан здоров’я) долучатися до нашої справи. 

Конкуренція за кваліфікованих фахівців з інвалідністю на ринку праці досить висока, адже держава заохочує бізнес до їхнього працевлаштування. Ми, як роботодавці, знаходимо для них місця та індивідуально підходимо до їхньої комфортної інтеграції в робочий процес. Насамперед ми дивимось, що саме людина фізично може осилити, та підбираємо для неї відповідні завдання.

Соціальна інтеграція людей з інвалідністю у швейному цеху

Коли до нас приходить новий працівник, ми не ставимо йому жорстких часових рамок щодо навчання — у кожного свій ритм, свої можливості. Навчання триває стільки, скільки потрібно, аби людина відчула себе впевненою частиною нашого потоку. У нас діє конвеєрна система: ніхто не шиє виріб повністю, натомість кожен відповідає за певний етап — від розкрою тканини до пакування. 

Навчають у нас майстер цеху, технолог і конструктор. Ми вже маємо напрацьований підхід: починаємо з простих операцій, оцінюємо, як людина справляється, і поступово ускладнюємо завдання. В середньому за місяць працівник повноцінно входить у виробничий процес.

Отримали компенсацію за облаштування робочого місця людини з інвалідністю

Серед наших працівників також є люди з інвалідністю через онкологічні захворювання. Один із них прийшов до нас завдяки програмі Міністерства економіки України і Державної служби зайнятості «Державна компенсація за облаштування робочого місця людини з інвалідністю». Так ми отримали 71 тисячу гривень та придбали швейну машинку, крісло й освітлення, адаптовані під потреби працівника після лікування від онкології. 

Програма корисна для бізнесу: ми можемо самостійно підготувати робоче місце, а компенсація від держави дозволяє заощадити, бо іноді обладнання коштує десятки чи навіть сотні тисяч гривень. 

До речі, ця програма працює без зайвої бюрократії — все було організовано досить швидко, без додаткових паперів, довідок і нескінченних погоджень. Також нею можуть скористатись ветерани з інвалідністю, які зареєстровані як ФОП, щоб облаштувати собі робоче місце. 

Робоче місце працівника з інвалідністю. Фото надав Олександр

Люди з інвалідністю часто мають надзвичайно сильну внутрішню мотивацію: вони хочуть працювати, доводити собі й іншим, що зможуть.

Якщо ви, як і я, шукаєте працівників, то з власного досвіду скажу — люди з інвалідністю можуть стати вашою опорою. Вони продуктивні, відповідальні, уважні до деталей. Розуміють, що їхня робота — це частина великої спільної справи, адже в кожному нашому виробі закладено код єдності та прагнення до кращого майбутнього.

Допомагаємо з пошуком житла для ВПО

Після початку повномасштабного вторгнення ми активно почали брати на роботу також внутрішньо переміщених осіб (ВПО) — нині їх близько 20. Наше виробництво розташоване у відносно безпечних регіонах, тож ми змогли дати прихисток і роботу тим, хто був змушений покинути свою домівку.

На жаль, у нас немає власного житла при фабриці для ВПО, але ми ніколи не залишаємо людей наодинці з цією проблемою: допомагаємо з пошуком, співпрацюємо з місцевими гуртожитками, винаймаємо тимчасове житло, а в деяких випадках частково компенсуємо вартість оренди. 

Працівниці фабрики під час пошиття замовлення. Фото надав Олександр

Постійно шукаємо нових людей 

Ми завжди відкриті до нових працівників. Шукаємо швачок, електриків, механіків, завгоспів, вантажників, інженерно-технічних спеціалістів, технологів, конструкторів — усіх, хто має бажання працювати в легкій промисловості. Відсутність досвіду — не проблема: ми маємо ефективну систему навчання та знаємо, як допомогти стати фахівцем з нуля. 

Наша мета — не просто виготовляти одяг, а створювати спільноту, де кожен працівник відчуває свою цінність і підтримку. Ми віримо, що успіх виробництва — це не лише про обладнання чи замовлення, а про людей, які щодня вкладають свою працю, старання й тепло в кожен виріб.

«Козак» продовжує розвиватися й розширювати команду, залишаючись простором, де кожен, незалежно від життєвих обставин чи викликів, може знайти своє місце, здобути навички й відчути, що його внесок важливий. Бо наша робота — це не лише про одяг. Це про довіру, про взаємопідтримку, про маленькі щоденні кроки до спільного кращого майбутнього.

Інформаційна кампанія щодо державної програми компенсації за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю реалізується Програмою розвитку Організації Обʼєднаних Націй (ПРООН) в рамках проєкту «Протимінна діяльність в Україні» на запит Міністерства економіки України за участі Державної служби зайнятості та за фінансової підтримки Уряду Республіки Корея.